Чи штрафуватимуть за пропаганду фашизму?

Народні депутати не повинні підтримувати законопроект №10050 (кримінальна відповідальність за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму) розроблений членами КПУ Петром Симоненком і Валерієм Бевзем. Так вважають у профільному Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Члени профільного комітету не згодні з тим, щоб Кримінальний кодекс України  доповнили статтею 436-1: «Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією “Вафен-СС”, підпорядкованими їй структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників, – карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк».

Свою позицію «комітетчики» базують на висновку Головного науково-експертного управління, згідно з яким, "у сучасних умовах запропоновані у проекті заборони не матимуть однозначного правового змісту». За словами заступника Голови комітету Володимира Стретовича, стаття 436-1 не може бути інструментом для протидії діянням, злочинність яких не викликає сумніву у суспільства. У свою чергу, Голова підкомітету Віктор Шемчук нагадав про те, як свого часу депутат В`ячеслав Кириленко зареєстрував законопроект "Про внесення змін до деяких кодексів України (щодо відповідальності за пропаганду тоталітарної ідеології та практики комунізму, нацизму, фашизму)". Тобто такі законодавчі ініціативи можуть слугувати підґрунтям для різноманітних (суто політичних) звинувачень.

З огляду на це Голова комітету Віктор Швець запропонував відхилити законопроект. На його думку, запропонована стаття 436-1 не відповідає техніко-юридичним приписам. Зокрема, в законодавстві відсутні такі визначення, як "неонацистська ідеологія", "фашизм", що є ключовими для правильної кваліфікації відповідних діянь.

Про цей законопроект на сайті «Віча» ми раніше повідомляли у статті «Неонацизму комуністи вкотре кажуть «ні!». Тоді ми звертали увагу наших читачів на те, що в перекладі з німецької назва «Вафен-СС» означає «війська СС». Ішлося про підрозділи, що перебували під особистим командуванням рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. На Нюрнберзькому процесі війська СС оголосили злочинною організацією (крім осіб, які стали есесівцями за рішенням державних органів і не здійснювали злочинів проти людей).

Очевидно, з цієї причини автори законопроекту Петро Симоненко та Валерій Бевз і вирішили внести певні корективи до Кримінального кодексу України. При цьому обидва депутати посилаються на торішню резолюцію Генеральної Асамблеї ООН (від 21 грудня 2010 року) «Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості».

Проте в своїй пояснювальній записці автори проекту згадали не лише про есесівську організацію загалом, а й про дивізію «СС-Галичина», що входила до складу «Вафен-СС» у 1943–1945 роках (її командиром був бригаденфюрер СС Вальтер Шимман, якого потім змінив колишній офіцер таємної поліції Фріц Фрайтаг). Добровольців набирали з-поміж українців, які проживали на території нинішніх Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

Можливо, цей факт і призвів до того, що профільний комітет виступив проти ухвалення законопроекту №10050.