Батьків покличуть… нічні клуби?

Розважальним клубам доведеться виконувати міліцейські функції, пов’язані з перевіркою документів нічних гостей. Така пропозиція викладена в законопроекті № 8750 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перебування дитини в закладах громадського харчування та сфери розваг у нічний час).

Авторами проекту № 8750 є представники трьох парламентських фракцій: Андрій Пінчук (Партія регіонів), Євген Царьков (КПУ) та Андрій Давиденко (НУ-НС). На їхню думку, нічні розваги підлітків призводять до порушення режиму дня і заважають їхньому нормальному розвитку. З огляду на це парламентарії і пропонують внести зміни до Закону України „Про охорону дитинства”, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Як вважають депутати, «дитячий» закон потрібно доповнити статтею 20-1: «Дитина віком до 16 років з двадцять другої до шостої години може перебувати у закладах, в яких проводиться діяльність у сфері розваг та закладах громадського харчування, лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини…».

Відповідальність за порушення зазначених вимог передбачена в новій статті 180-1 (яку слід внести до КУпАП): «Невиконання власниками чи посадовими особами закладів, у яких проводиться діяльність у сфері розваг (чи закладів громадського харчування), вимог законодавства щодо недопущення у такі заклади з двадцять другої до шостої години дітей до 16 років без супроводу батьків або інших осіб, визначених законодавством, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів громадян». У разі повторного (протягом року) порушення винуватцям загрожує більший штраф – від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів громадян…

Про необхідність запровадження цих норм ідеться в пояснювальній записці: «Значна кількість правопорушень, спрямованих проти дітей, сталася в нічний час, коли вони перебували без нагляду батьків. Особливо це стосується випадків продажу дітям алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а інколи навіть наркотичних та психотропних речовин. Як свідчать оперативнi данi, нічні клуби, дискотеки та інтернет-кафе стали найпоширенішим місцем збуту наркотиків… Так само існує проблема з алкогольними напоями та тютюновими виробами. Майже у всіх розважальних закладах та закладах громадського харчування, де реалізуються алкогольні напої та тютюнові вироби, не здійснюється жодних заходів щодо перевірки віку осіб, які їх купують та споживають. Крім того, перебування дітей у закладах, де присутні вживають алкогольні напої та тютюнові вироби (не кажучи вже про наркотичні та психотропні речовини), негативно впливає на їхні моральні характеристики та спотворює загальний культурний розвиток».

При цьому автори посилаються на вимоги Конвенції ООН про права дитини (право дітей на розважальні заходи, які відповідають їхньому віку), національного законодавства (про забезпечення фізичного й культурного розвитку молодого   покоління), режими дитячих оздоровчих закладів, а також на рекомендації доктора медичних наук Валентини Кардашенко (завідувачки кафедри гігієни дітей та підлітків Першого Московського державного медичного університету).

Незважаючи на позитивні моменти, в зазначеному законопроекті є й певні недоліки. Про це сказано у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України: «Насамперед у законопроекті не враховано, що власниками закладів, які проводять діяльність у сфері розваг, можуть бути не тільки фізичні особи – підприємці, а й юридичні особи… У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що відповідно до вимог чинного КУпАП суб'єктом адміністративної відповідальності може бути виключно фізична особа. Тобто в разі прийняття запропонованих змін до КУпАП може скластися ситуація, за якої до адміністративної відповідальності за вказаний вид правопорушення притягатимуть лише фізичних осіб – підприємців або посадових осіб. При цьому юридичні особи (власники закладів, які проводять діяльність у сфері розваг) уникатимуть такої відповідальності. Таке становище, на наш погляд, призведе до дискримінації, нерівноправного становища та порушення прав фізичних осіб – підприємців як суб’єктів підприємницької діяльності порівняно з юридичними особами. Аналогічне зауваження стосується й закладів громадського харчування».

Окрім того, експерти звертають увагу ще на одну новелу: працівники нічних клубів та ресторанів будуть зобов’язані перевіряти документи відвідувачів, щоб з’ясувати ступінь їхньої спорідненості. Але такий підхід породжує дві проблеми. По-перше, зазначені заклади не мають повноважень для виконання міліцейських функцій. По-друге, не лише бармени (офіціанти, охоронці тощо), а й навіть самі правоохоронці навряд чи зможуть однозначно тлумачити норми нового закону. Причина очевидна: в запропонованому проекті йдеться про недопущення в нічні клуби «дітей до 16 років без супроводу батьків або інших осіб, визначених законодавством». Але в тому-то й справа, що законодавчо це питання не врегульоване.

Так, згідно з нормами Сімейного кодексу України законними представниками дитини є лише батьки (ст. 154), прийомні батьки та батьки-вихователі (ст. 256-2). Водночас на практиці існує безліч варіантів: дитину супроводжують близькі й далекі родичі, опікуни й піклувальники, дідусі й бабусі, вчителі, знайомі, друзі тощо (на прохання батьків). При цьому процес забезпечення документального оформлення цих взаємовідносин (на кшталт нотаріально засвідченого доручення чи заяви) інколи виходить за рамки здорового глузду. Отже, в цьому разі потрібно чітко визначити коло осіб, у супроводі яких підлітки зможуть «розслаблятися» після 22.00.

Звісно, коли представники розважальних закладів з’ясовуватимуть у відвідувачів ступінь спорідненості або характер їхніх взаємостосунків, то такі дії можуть розцінюватись як втручання в особисте та сімейне життя. А це, у свою чергу, є порушенням вимог статті 32 Конституції України. Також у законопроекті не повною мірою передбачено механізм реалізації адміністративної відповідальності. Зокрема, не визначено повноважень органу чи посадових осіб, які матимуть право складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення.