Профільний комітет врахує висновки науковців у проекті нового КПК

На комітетських слуханнях "Про стан підготовки до розгляду в другому читанні проекту Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. № 9700)" представники наукової еліти країни відзначили "революційність" внесеного Президентом документа, але водночас наголосили на необхідності  покращити низку положень законодавчого акта. Найбільше дискусій викликали запропоновані в кодексі новели щодо статусу Верховного Суду; повноважень прокурора й змісту його конституційних функцій; процедури початку досудового розслідування; суду присяжних та інші.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець зазначив, що до другого читання проекту кодексу від суб'єктів законодавчої ініціативи надійшло понад 2,5 тисячі поправок, які можна умовно розділити на три групи. До першої належать поправки, врахування яких повертає нас до чинної моделі кримінального процесу. До другої групи віднесені ті, що мають на меті створити в Україні західну модель кримінального переслідування. До третьої групи поправок, за його словами, включені ті, що спрямовані на вдосконалення проекту "з урахуванням реальної ситуації, яка має місце в Україні". 

Член-кореспондент Національної академії правових наук, суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра зазначив, що в проекті кодексу є чимало напрацювань, які заслуговують на підтримку. Водночас потрібно зробити все можливе, щоб покращити цілу низку положень законодавчого акта. Зокрема, йдеться про те, що в проекті наявні сумнівні з точки зору відповідності Конституції норми, "надмірно перебільшена роль прокуратури, фактично знівельовано задекларовану самостійність слідчого, є суперечності у визначеному принципі змагальності", – підкреслив Микола Козюбра.

Академік Національної академії правових наук, суддя Конституційного Суду у відставці Михайло Костицький звернув увагу, що проект КПК представляє нова генерація фахівців, які не мають так званої професійної деформації від тривалої роботи в правоохоронних системах. – Бажання використати в Україні американський і європейський досвід заслуговує похвали, водночас це не означає, що вони, як і будь-які автори, не убезпечені від помилок, а тому потрібно зробити все можливе для покращення документа, – наголосив Михайло Костицький.

Член-кореспондент Національної академії правових наук, перший заступник Голови Комітету з питань правової політики Сергій Гусаров наголосив, що ініційований Президентом України проект КПК є революційним: "Це черговий крок у запровадженні якісно нової системи правових засобів захисту людини, суспільства й держави від кримінальних правопорушень. Кодекс істотно вдосконалює процедури кримінального судочинства та закріплює в них неупереджений і швидкий розгляд кримінальних справ". Говорячи про передбачене скасування стадії додаткового розслідування та скорочення термінів кримінального провадження, він зазначив, що ці новели вимагають від працівників правоохоронних органів підвищення власної кваліфікації, адже вони не зможуть усунути можливі недоліки в тій чи іншій справі під час додаткового розслідування.

– Щоб покращити якість роботи слідчого, необхідно забезпечити правоохоронців сучасною спецтехнікою, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, негайно збільшити фінансування. Якщо цього не зробити, то, знаючи реальний стан грошового забезпечення й наявну плинність кадрів, а також беручи до уваги нові можливості сторони захисту, прогнозований відсоток виправдовувальних вироків буде значно вищий, ніж передбачені експертами 20–25 відсотків від загальної кількості вироків, – наголосив Сергій Гусаров.

– Погоджуюся, що з прийняттям кодексу не можна затягувати, але хотілося б, щоб завдяки компромісу, діалогові науковців і практиків, ми отримали фінальний варіант документа, який можна буде імплементувати в життя, навчити працювати з ним правоохоронців, – зазначив Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Шемчук.

На думку віце-президента Спілки адвокатів України Павла Луцюка, новий кодекс працюватиме лише в тому випадкові, коли ті, хто буде його застосовувати, "не матимуть переляку перед статистикою, начальниками, можливістю винесення виправдовувального вироку".

-            Ми свідомі того, що який би досконалий проект не був внесений до Верховної Ради, він усе одно піддаватиметься би жорсткій критиці. Комітет прагне зробити все можливе, щоб усі дискусійні моменти знайшли своє правове вирішення. Сподіваюся, ця робота буде схвально сприйнята науковцями, фахівцями, що реалізовуватимуть положення нового КПК, громадянами. Наша мета – отримати професійний, демократичний Кримінальний-процесуальний кодекс, яким можна буде пишатися. Його прийняття стане важливим кроком України вперед, – підкреслив у заключному слові Голова профільного комітету Віктор Швець.

Докладніше про обговорення проекту Кримінального-процесуального кодексу читайте в березневому номері журналу "Віче".