Яким буде ринок землі в Україні?

Перспективу земельної реформи, її вплив на розвиток сільських територій і можливі наслідки для сільгоспвиробництва обговорили учасники „круглого столу” на тему „Як формуватиметься земельний ринок в Україні після скасування Верховною Радою мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення”. Цей захід, організований проектом USAID АгроІнвест за підтримки Національного прес-клубу „Українська перспектива” і Національної спілки журналістів України, відбувся 15 грудня  у великій конференц-залі Національної академії наук України. Напередодні, 9 грудня, Верховна Рада розглянула проект закону України „Про ринок землі” на повторному першому читанні, де було внесено до документа численні зміни. Положення доопрацьованого законопроекту, щодо яких не припиняються гострі дебати,  стали відправною точкою для обміну думками на „круглому столі”.

Відкриваючи дискусію, керівник Місії USAID в Україні Майк Мартін зазначив, що скасування мораторію дає поштовх для створення ринку землі і має сприяти пожвавленню сільськогосподарського бізнесу. Водночас він висловив занепокоєння щодо деяких положень майбутнього закону. Зокрема, недоцільним вважається передбачене в ньому надання виключного права кредитування під заставу землі тільки державному земельному банку, який ще треба створити. Таку думку оратора не тільки підтримали, а й доповнили додатковими аргументами інші учасники заходу.

Також негативно оцінили фахівці так зване антиспекулятивне мито, з допомогою якого планувалося запобігати перепродажу землі з метою наживи. Справа в тому, що землю купуватимуть і продаватимуть не тільки спекулянти, а й сільгоспвиробники, наприклад, фермери, й такі фінансові санкції обмежують їхні можливості, а то й просто можуть зруйнувати їхній бізнес. Окрім того, є ризик повернення до непрозорих схем операцій із землею.

 

Заступник голови Державного земельного агентства України Микола Калюжний зазначив, що після подання урядового законопроекту до парламенту надійшло близько десяти тисяч пропозицій. Тому й знадобилося повторне перше читання, щоб їх урахувати. Втім, пропозиції і зауваження продовжують надходити. Скажімо, сам Калюжний, виступаючи, слушно зауважив, що  варто обмежувати придбання одним власником землі не фіксованою кількістю гектарів, а певним  процентним відношенням земельного масиву до загальної кількості сільськогосподарських угідь у районі. Це поставить у рівні умови регіони, де таких земель достатньо й де їх обмаль.

Оцінюючи проект закону з позицій малого агробізнесу, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Миркевич і голова Всеукраїнської організації „Рада жінок-фермерів України” Людмила Клебанова  зазначили, що інтереси тих, хто працює на землі, залишаться здебільшого не врахованими. Й інші учасники „круглого столу” однозначно визнали, що в цілому земельна реформа найбільше задовольняє інтереси власників великих агрохолдингів.

У тому, що в нас не впорядковано відносини між малим, середнім і великим агробізнесом, не створено для них рівних умов,  президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вбачає відмінність парадигми аграрної політики в Україні і провідних аграрних країнах. Потрібно усвідомити, що сільськогосподарське виробництво – це той важіль, який розкручуватиме маховик усієї вітчизняної економіки. Тим більше що йдеться про потужний сільськогосподарський потенціал, який дає можливість урятувати від голоду кожну 12-ту людину планети.