Євросоюз усвідомлює ціну тепла в січні 2009

Під час судового розгляду справи над колишнім Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко європейська громадськість мала можливість побачити та усвідомити, наскільки великою є для України проблема виконання угоди, підписаної у січні 2009 року з Російською Федерацією на постачання газу.

         Таку думку висловив президент Київського енергетичного клубу "Q-club" Олександр Тодійчук під час проведення “круглого столу” на тему «Чим закінчився газовий конфлікт України з Росією» в Київському інституті проблем управління імені Горшеніна, передає «Обозреватель».

          Також О. Тодійчук повідомив, що до початку розгляду справи Тимошенко в Європі мали поверхневе уявлення про умови постачання газу в Україну. «Відкрили кран – пішов газ, і в Європі на цьому заспокоїлися. Сьогодні багато європейців дивуються: невже ви справді платите таку ціну? Тобто ця судова справа, за всього її негативу, все-таки принесла Україні певну користь. Навіть рядові громадяни Євросоюзу отримали інформацію про те, якою ціною Україна в січні 2009 року вирішила газовий конфлікт із Росією. В результаті громадська думка в Європі, хай і з запізненням, але починає переходити на бік України», – сказав Тодійчук і додав: «Росіяни теж розуміють, що ціна для України несправедлива, але продовжують закриватися «харківськими угодами», мовляв, ми вам уже 100 доларів подарували, а ви ще чогось хочете. На Заході «Газпром» якраз і намагається довести, що українці постійно вимагають дедалі більших знижок».

Коментуючи питання постачання газу, директор енергетичних програм Центру сприяння вивчення геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону "НОМОС" Михайло Гончар зазначив, що, на думку багатьох європейських експертів, проблема для України полягає не тільки в договорі, укладеному в січні 2009 року, а й у більш ранніх домовленостях із Російською Федерацією.

«У 2009 році ми вже значною мірою пожинали плоди січня 2006 року. Всі добре пам'ятають, що такої підтримки й довіри до України з боку Європи, я у 2006 році, не було ніколи. Газова війна 2006 року сприймалася в Брюсселі як покарання за «помаранчеву революцію». Але росіяни і в 2006, і в 2009 роках змогли знайти такий інструмент впливу на українську владу, який дав їм можливість досягти своїх інтересів, а Україна - втратити підтримку Євросоюзу », – підкреслив М. Гончар.

Цікавими є результати дослідження опубліковані у прес-релізі консалтингової компанії AT Kearney, де вказується, що ціна газу на світовому і європейському ринках стрімко зростатиме до 2014 року, а потім  знижуватиметься внаслідок надлишкової пропозиції.

"Після різкого зростання цін на 30-40 відсотків і скорочення пропозиції в усьому світі до 2014 року, з 2015 року почнеться глобальний надлишок потужностей і падіння цін. 2015-й стане поворотною точкою для світового та європейського газових ринків", – прогнозує AT Kearney.

AT Kearny закликала виробників та імпортерів газу збільшувати продаж на ринку і скорочувати обсяг продажів за цінами, прив'язаними до ціни нафти.

Декілька останніх років європейський ринок дедалі активніше відходить від прив'язки ціни газу до ціни нафти. Така модель ціноутворення з'явилася близько 40 років тому за часів холодної війни, щоб захистити нафту від конкуренції з боку газу, значна частина якого надходила до Європи з Радянського Союзу.

На думку представників AT Kearney, частка продажів за цінами, прив'язаними до ціни нафти,  швидко знижуватиметься у зв'язку з меншим, ніж прогнозувалося, споживанням газу після фінансової кризи 2008–2009 років і розвитком ринку скрапленого природного газу.

Якщо справдяться прогнози компанії AT Kearney, у найближчі кілька років матимемо нагоду на переукладення договорів на постачання газу за  адекватнішими цінами.