Пт, 16 вересня 2011

Чи заслуговує Україна на своє місце в Європі?

Міжнародна конференція „Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу“ проходить 15–17 вересня 2011 року в місті Києві з нагоди 15-ї річниці Конституційного Суду України та в рамках головування України в Комітеті міністрів Ради Європи. Співорганізаторами заходу виступили  Конституційний Суд України, Європейська комісія „За демократію через право“ (Венеціанська комісія), Німецький фонд міжнародного правового співробітництва.

У конференції беруть участь  Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, голова Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо, директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Дірк Міро, а також представники Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Конституційних судів Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Кореї, Литви, Македонії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Таджикистану, Туреччини, майже 20 делегацій з різних країн світу – всього близько 100 учасників.

Нині Україна залишається однією з небагатьох країн, де, фактично, перекритий доступ людини до Конституційного Суду в захисті її прав і свобод. Відсутній інститут індивідуальної  конституційної скарги для громадян, а  КСУ  поступово перетворюється на суд камерного типу, розглядаючи чимало справ у режимі закритого засідання. За словами Голови Верховної Ради Володимира Литвина, все це призвело до того, що наші громадяни дружніми рядами попрямували в Європейський суд з прав людини. Його підтримав і голова Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо, який на прес-конференції зауважив, що громадянам України необхідно надати право звертатися до Конституційного Суду. Це не лише сприятиме зменшенню навантаження на Європейський суд з прав людини, а й поліпшить механізм захисту прав українських громадян.

  Однак журналістам, яких запросили на захід лише сьогодні, 16 вересня,  зокрема, так і не надали можливості поставити питання пану Д. Букіккіо, мотивуючи тим, що це не передбачено програмою його перебування та участі в конференції. Крім того, під час вітальних промов голови Венеціанської комісії та директора Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Дірка Міро був відсутній переклад для журналістів. Організатори конференції пояснили це технічними проблемами, хоча в конференц-залі переклад забезпечувався для всіх учасників заходу. Ба більше, коли після прес-конференції розпочалася розгорнута програма з доповідями учасників, яка мала тривати до 18.30, журналістів взагалі не допустили до зали, де проходить конференція.

Як виявилося, необов’язково душити свободу слова у прямому розумінні.  Право журналістів на об'єктивне, неупереджене інформування суспільства про події¸ що відбуваються в державі, можна порушити шляхом прихованого НЕ-доступу до інформації на нібито публічному заході.

         Загальний рівень організації конференції засвідчив, наскільки ще «не доросли» ні 15-річний Конституційний Суд, ні навіть 20-річна Україна до усвідомлення свого місця в цивілізованому міжнародному просторі.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата