Пт, 15 липня 2011

Реліквія повернулася

Ікона 16-го століття  «Покрова Богородиці» авторства майстра Галицької школи Дмитрія вартістю 350 тисяч дол. США, яку ще в січні 1984 року викрали з фондосховища Львівського музею українського мистецтва (нині – Національний музей у Львові імені Андрія Шептицького), знову в Україні. Розшукав її в одній із європейських держав  російський колекціонер Ігор Возяков під час формування колекції для приватного музею «Дім Ікони».

Немає жодного сумніву, що це оригінал. Річ у тому, що для проведення експертизи до Швейцарії запрошено провідних спеціалістів. У результаті кількох мистецтвознавчих експертиз підтвердилося, що це є та сама святиня – ікона «Покрова Богородиці», що належала львівському музею.

Резонансна крадіжка, що прогриміла на увесь колишній Радянський Союз, сталася у Вірменському храмі Львова. Тоді будівля слугувала фондосховищем Національного музею. Приміщення не охоронялося. Про це знав місцевий житель на прізвище Святий. Він разом із двома спільниками й посягнув на реліквію. Злодіїв упіймали, але повернути по гарячих слідах удалося лише 9 ікон. Інші тринадцять ікон, зображення та опис яких були опубліковані в Каталозі культурних цінностей, викрадених з музеїв та культових споруд України, перебували  в розшуку.

Через сім років після викрадення ще одну ікону «В’їзд Христа в Єрусалим» знайшли у Німеччині. За сприяння Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, її повернено нашій державі урядом ФРН. І ось тепер музею повертають одинадцяту ікону, написану у 16-му столітті. Головна хранителька фондів Львівського національного музею Данута Посацька розповідає, що ніколи не вилучали цієї ікони з інвентаризаційного списку. Тож нічого не треба вписувати у цей музейний фоліант: вона просто повертається на своє місце.

Поціновувач старожитностей Ігор Возяков, який виявив бажання передати ікону в дар Україні, розповідає: «Це була підготовка нової експозиції музею. Експерти розглядали кожну нову річ. Одна із експерток звернула увагу на цей раритет. Чекай, сказала вона мені, давай поглянемо уважніше. На задній стінці ікони номер музею був замазаний свинцевою фарбою, що не дозволяло нічого роздивитися ні в ультрафіолеті, ні в рентгені. В кінцевому підсумку, коли вже не залишалося сумнівів, що річ викрадена, я її викупив і вирішив, що вона має повернутися на своє законне місце, й ось ікона тут, у вас».

«Покрова Богородиці» – ікона, що надзвичайно високо цінувалася, зокрема, серед українського козацтва. Після стількох років, коли старожитності з України вивозили чи не масово,  досить незвичним є сам факт такого повернення, вважає Володимир Яворівський, голова парламентського Комітету з питань духовності та культури.

В рідні стіни ікона зі столиці держави «поїхала» у супроводі правоохоронців. Благословляючи святиню в дорогу, міністр культури Михайло Кулиняк поплював через плече: «Це той випадок, коли можна поплювати. Ні один музей світу не застрахований від подібного. Найголовніша наша радість, що змогли цю ікону повернути», – зазначив високопосадовець.

Генеральний директор Львівського національного музею ім. А. Шептицького Ігор Кожар вірить, що ця ікона – не остання, яку розшукають: «Ми знаємо, що є ще одна викрадена ікона в приватній колекції. Щоб повернути її додому, музей і держава  докладатимуть зусиль».

У музеї повернену реліквію тепер оберігатимуть як співробітники державної служби охорони, так і сигналізація.

Автор: Сергій ДУБРОВІН

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата