Пт, 06 травня 2011

Незгасне сяйво Перемоги

Звернення Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА

Дорогі співвітчизники!

Незмірно радий привітати вас із Днем Перемоги – святом, яке назавжди злилося для врятованого людства з весною, оновленням природи, відродженням надій на майбутнє.

Від довгожданих мирних салютів, повернення фронтовиків до рідних домівок і першої борозни на зранених полях ця незгасна пам’ять наскрізно пронизує роки й відстані, долає лукаві нашарування наступних часів. Наперекір усьому, всупереч спробам розтягти безцінний спільний скарб по політичних закутках, розфарбувати його в партійні кольори вона знову і знову гуртує кровними узами покоління творців Перемоги і тих, до кого відгомін війни доходить тільки з книг, кінофільмів і вже дедалі рідше – з ветеранських спогадів.

У цьому єднальному, будівничому началі, заклику до злагоди та порозуміння в ім’я Батьківщини – ще один наслідок подвигу переможців фашизму і вічний їх заповіт. Вірність йому допомагає нашому народові доводити свою життєствердну силу, витримуючи випробування, яких не бракувало й після незабутніх миттєвостей Перемоги.

Велике бачиться на відстані. Саме такими, великими, величними й до краю тяжкими, були всі 1 418 днів і ночей, що вели до торжества над небувало могутнім і нечувано жорстоким ворогом. Про це незабаром нагадає ще одна сувора і трагічна дата – 70-річчя нападу фашистських агресорів на Радянський Союз. А те, що у воїнів Великої Вітчизняної достойні сини і внуки, підтвердив подвиг героїв Чорнобиля, які чверть століття тому прийняли на себе удар іншої страшної стихії, заслонивши собою від неї Україну і світ.

Волею історії у вінках на честь свята Перемоги та людей, які кували її на фронті та в тилу, нерозривно сплетені барви вдячності, радості й скорботи. Хотів би побажати, щоб такий сплав почуттів найвищої проби й надалі допомагав кожному з нас бути чистим у своїх помислах і благородним у діяннях, не переставав живити глибокі джерела патріотизму.

Нехай і світлий нинішній день, і всі наступні нагадуватимуть про цей святий обов’язок. Будьмо гідними пам’яті тих, хто пішов у вічність заради миру і життя на землі. І не шкодуймо тепла своїх сердець ветеранам, які й сьогодні серед нас, уособлюючи подвиг, якого не знала планета. Про них сьогодні найперше вдячне слово, їм найглибша шана і доземний уклін.

З Днем Перемоги!

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата