Ср, 27 квітня 2011

Голова Верховної Ради Володимир Литвин: «Я дивуюся безмежній жорстокості людей, які хочуть мене за будь-яких обставин утопити»

Про це він сказав в інтерв’ю інформагентству УНІАН напередодні свого дня народження 28 квітня.

Говорячи про важливі законодавчі акти, що розглядатимуться на найближчому пленарному тижні, Володимир Литвин, зокрема, виокремив: внесення уточнень, відповідно до статті 131 Регламенту, до закону про запобігання й протидію корупції; прийняття так званої бюджетної резолюції – затвердження основних напрямів бюджетної політики, яка має бути реалізована в бюджеті-2012; схвалення рішення Президента про допуск іноземних військ на територію України для проведення навчань у 2011 році; проект закону про внесення змін до Податкового кодексу.

Стосовно впливу опозиції на рішення, які приймає Верховна Рада, він підкреслив: призначення опозиції – «підштовхувати владу на те, щоб вона насамперед вишукувала резерви для реалізації соціальних програм».

Характеризуючи стан вітчизняного парламентаризму, Голова Верховної Ради зазначив: «В Україні сьогодні  відбувається все те, що відбувалося протягом 2005 року: Президент має найвищий рейтинг, вагомий кредит довіри, і його ініціативи домінують в усіх сферах суспільного життя. Чогось нового в цьому немає: у 2005 році парламент дружно підтримував будь-які ініціативи, які вносилися тоді Президентом або представниками уряду, точно так само відбувається і зараз». Політик вважає, що парламент повинен дати можливість Президенту реалізувати, в тому числі й через уряд, своє бачення облаштування країни. Тим більше, що таке стратегічне бачення є.

Що стосується оптимальної системи виборів до парламенту, то Володимир Литвин висловився за стовідсоткову мажоритарну систему з висуванням кандидатів від політичних партій. «Ми вирішили б проблему прив’язки депутата до округу, країна мала б відповідальний парламент, і в такий природний спосіб відбулося б остаточне політичне структурування нашого суспільства. Тобто було б розв’язано всі болючі питання.

– „Разом з тим я розумію, що це нереально. Ви  ж прекрасно розумієте, що зараз переважна більшість партій – фантоми, які за рахунок телевізора, грошей і палких виступів звинувачувального характеру надули собі сезонні рейтинги. А коли б вони виставили своїх людей в округах, всі побачили б, що реальної підтримки в них немає», – зауважив Голова Верховної Ради.

На запитання про „оцінку життєвого шляху” Володимир Литвин сказав: «З 2000 року – це для мене суцільні складнощі, суцільна каторга, пов’язана не з роботою, з іншими подіями. Я десять років не живу, і вперше про це говорю. Я можу сміятись, говорити, діяти. Водночас увесь цей час страждаю. Не знаю, за що. І дивуюся безмежній жорстокості людей, які хочуть мене за будь-яких обставин утопити. Дуже вміло в той період мене просто збили, просто підрізали крила. Я втратив певні ілюзії того, що коли маєш чисті помисли, то можеш діяти, будучи поза групою, що можеш самостійно продекларувати своє бачення, свою позицію і реалізувати їх… Відтак ще більше усвідомив, що політика – це цинізм, політики – це циніки. Тому для мене головне – не втратити людську подобу.

Був дуже складний період 2004-го – початку 2005 року. Україна стояла на межі конфлікту. Повинен сказати, що в той період благородно себе повів  Віктор Янукович, який був покинутий частиною своїх союзників і соратників. Він не закликав до війни, протистояння, як закликають сьогодні інші, він просто сприйняв усе, що відбулося, як даність. Сподіваюся, що історія розставить все на свої місця. Декілька разів мені доводилося брати на себе велику частину відповідальності за долю країни. Всі це забули, зараз інші герої, інший час. Складно мені й сьогодні, коли постійно намагаються мене принизити, я ж жива людина... Розумію, як знову запускається маховик нової хвилі звинувачень Литвина. Але я просто живу, і живу з цим болем постійно. І не дай, Боже, комусь щось подібне пережити. Знаєте, безпідставні звинувачення ти можеш пережити – за тиждень, за місяць, за рік ситуація обов’язково зміниться, і прийде полегшення. Зі мною ж це триває більше десяти років…».

Повну версію інтерв’ю можна прочитати на сайті http://www.unian.net/ukr/news/news-433100.html

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата