Депутати спростили доступ до публічної інформації

Сьогодні, 13 січня, народні депутати 408-ма голосами ухвалили закон "Про доступ до публічної інформації". Згідно з ним публічна інформація – це відображена й задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством або яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов’язком розпорядників інформації надавати й оприлюднювати інформацію, окрім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту і отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, окрім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з текстом документа, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: претендують на зайняття чи обіймають мають виборну посаду в органах влади; обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють інформацією: про стан довкілля; про якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися й загрожують здоров’ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес.

Запит на інформацію може бути індивідуальний або колективний. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Інформація на запит надається безкоштовно. В разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Також під час ранкового пленарного засідання парламентарії внесли зміни до Закону "Про інформацію" з метою вдосконалення правового поля для провадження журналістської діяльності. В законі визначено основні напрями державної інформаційної політики, види інформації, гарантії діяльності ЗМІ та журналістів.

Статтею 24 закону забороняються цензура, а також втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема, з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, окрім випадків, установлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

Авторами змін до Закону "Про інформацію" є члени фракції Партії регіонів Олена Бондаренко та Володимир Ландік і Юрій Стець (фракція „НУ-НС”).

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.