Чт, 23 вересня 2010

Одеські пригоди «Високого блондина в чорному черевику»!

Театральне мистецтво не знає кордонів. На сцені Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного відбувся спектакль «П’єру Рішару. До запитання» за участю відомого французького актора в головній ролі. Під час вистави мсьє Рішар читав листи від своїх шанувальників і робив ліричні відступи, розповідаючи про своє життя та людей, яких зустрічав. Автору одного з листів він порадив не зводити рахунки з життям, оскільки той ніколи не побачить реакції людей на його вчинок. Того ж дня знаменитий комік зустрівся з головою Одеської обласної ради Миколою Скориком та представниками мас-медіа.

Микола Леонідович признався присутнім, що П’єр Рішар один із найулюбленіших акторів його дитинства, до того ж приїзд артиста такої величини – велика культурна подія для всієї Одеси.

Голова Одеської обласної ради зазначив, що скористався службовим становищем, аби організувати зустріч, і запросив митця, котрий, до того ж, є господарем великих виноробних підприємств Франції, для ознайомлення з місцевими традиціями виноробства. Цікавий факт: свого часу на батьківщині П’єр Рішар придбав виноградники за порадою свого давнього друга й колеги Жерара Депардьє. Тепер щорічно він виставляє на продаж декілька десятків тисяч пляшок вина, яке експортується до Бельгії.

П’єр Рішар у свою чергу підкреслив, що після завершення турне неодмінно покуштує одеського вина, і додав, що він із задоволенням виступив на сцені одеського театру.

«Я дуже радий бути в Одесі. Коли я сказав своїм французьким друзям, що скоро приїду до цього міста, вони мені позаздрили й почали вихваляти Одесу, її архітектуру та культуру», – відзначив актор.

Він також поділився радістю з приводу того, як його приймають в Україні. За словами артиста, найбільше на гастролях його втомлюють фото на пам’ять: «Я сфотографувався вже з усім персоналом готелю, ресторану й аеропорту, але я тішуся, що люди досі мене люблять».

На завершення зустрічі голова Одеської обласної ради Микола Скорик розповів гостеві, що одним із засновників міста є француз Дюк де Рішельє. Пам’ятник йому – символ міста. Тому Рішару вручили маленьку статуетку – копію пам’ятника знаменитого земляка.

Після офіційної зустрічі, поспілкуватися з улюбленим героєм фільмів «Іграшка», «Невдахи», «Укол парасолькою», «Високий блондин у чорному черевику» мали змогу одеські журналісти, котрих цікавило майже все: від спогадів про зйомки в кінострічках до найзаповітніших мрій актора.

– Мсьє Рішар, чи отримували ви листи від українських жінок?

Ніколи, – признається актор, – але, перебуваючи в Україні, ваші гарні дівчата обдаровували мене усмішками безліч разів. Вважаю, це коштує більше, ніж усі листи світу!

– До речі, а де ви їх зберігаєте?

Листи шанувальників лежать у спеціальній скриньці. Якщо приходить лист російською мовою, мені вголос читає його онука, котра вивчає в школі цю мову, отож прошу врахувати цю обставину.

– Перед гастролями ви запізнилися на свій літак і прилетіли іншим. Що сталося?

Я загубив свій паспорт. Згодом він знайшовся за шафою в моєму будинку на іншому кінці Франції. Неуважність у кіно виглядає кумедно, а в житті інколи спричиняє проблеми…

– Мсьє Рішар, у вас є власна кінокомпанія «Фіделін фільм», а нещодавно ви ще випустили й диски зі своїми піснями. Чому вирішили розширити свою професійну діяльність?

– Перш за все тому, що я людина, котра дуже легко захоплюється. Спочатку я став актором, потім зайнявся виробництвом фільмів. Був продюсером трьох фільмів за участю Жерара Депардьє. Після цього мені видалося забавним виконати деякі пісні і я справді записав два чи три диски. Проблема в тім, що я не завжди пам’ятаю слова пісень, котрі співаю. Через це співати я припинив. Зі мною досить часто траплялося таке, що я не міг пригадати більше двох-трьох фраз із пісень, які колись виконав. Кумедно, чи не так? (Щиро посміхається.)

– Якби сьогодні можна було здійснити будь-який аморальний вчинок, про який згодом всі забудуть, що ви зробили б?

– Напевно, пограбував би банк і допоміг постраждалим від економічної кризи. Інколи приходять такі думки.

– Чому ви вирішили зайнятися виноробством?

– Мета фільмів, передусім, – приносити радість людям, змушувати їх сміятися. Займатися виробництвом вина – це також дарувати радість людям. Кіно – такий продукт, який людям краще вживати, перебуваючи разом. Саме тому з обережністю ставлюся до телебачення: дивитися комедію по телевізору одному – це не зовсім смішно. Так само не дуже смішно пити вино вдома на самоті. Коли ми дивимося багато фільмів і п’ємо багато вина разом – це добре.

– Кажуть, ви не вельми полюбляєте журналістів?

– Ні, це не так. Бути зараз перед вами – це надихає! Якщо замислитися, приїхав з Франції до України, відвідав Київ, Одесу, зустрів тут такий теплий прийом. Мене це тішить. Навпаки, мені дуже приємно з вами спілкуватися, тільки не «зліть» мене. (Посміхається.)

– Що означає для вас кохання?

Це єдина найважливіша річ у цьому світі, це сенс життя!

Чи вважаєте себе людиною, котрій щастить?

Вважаю себе ну просто-таки непристойно щасливим. Але головне, що мене пам’ятають і люблять люди в усьому світі.

«Мсьє Рішар, кен ай мейк а фото віз ю?»

– «Ві, ві»… (Щиро посміхається.)

Фото автора.

 

На знімках: відомий французький актор П’єр Рішар зустрівся з головою Одеської обласної ради Миколою Скориком та представниками мас-медіа; Микола Скорик розповів гостю, що пам’ятник одному із засновників міста – французу Дюку де Рішельє є символом міста, і П’єру Рішару вручили маленьку копію пам’ятника знаменитому землякові; фрагменти з улюблених фільмів за участю П’єра Рішара.

Автор: Євген ТИЩУК

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата