Політикум і приціл

Ущухли фанфари. Ущухли здравиці. Тік-тік, проказав парламентський годинник.
Пішов відлік історії Верховної Ради шостого скликання.

Зводячи будинок, варто передусім подбати про фундамент. Коли мова заходить про будинок політичний, то зазвичай піклуються лише про «дах», руки не доходять навіть до фасаду. І тому державні стіни досі в риштуваннях, протяги зривають ґонти, а ґрунти просідають. Блискуче народження, драматичне життя й ганебна смерть Верховної Ради п'ятого скликання можуть стати прецедентом, а можуть – й уроком. Чи збираються парламентарії виправляти хиби, закладені в саму основу діяльності законодавчого органу та держави загалом? Чи мають намір нарешті подбати про фундамент? Це – найважливіше питання. Воно не залежить від політичної сьогоденщини. Це питання – про перспективи. Саме тому 23 листопада, в перший день роботи Верховної Ради шостого скликання, журналісти «Віча» попросили народних депутатів відповісти на два запитання.

Перше: чи працюватиме парламент усю передбачену законом каденцію?

І друге: чи готові парламентарії вносити зміни до Конституції, адже саме в її положеннях експерти вбачають причини розбалансування повноважень владних гілок та інститутів, що й призводить до політичних криз?

Ці запитання схожі на матрьошку. Якщо в парламенті знову спостерігатиметься міграція народних депутатів із однієї фракції до іншої (про причини такої непосидючості промовчимо); якщо виникнуть давно знайомі коаліціада та спікеріада; якщо поділ комітетів нагадуватиме «роздачу» феодальних володінь, то про яку стабільну й тривалу його роботу може йтися? Тоді дострокові вибори – це не урок, а прецедент. Якщо законодавці не визначаться з основними нормами владних відносин; якщо постануть із праху явища, які називалися «лайливим» словом «контрасигнація»; якщо створення уряду знов стане справою суто особистою, клановою, питанням лояльності, тоді чим займатиметься Верховна Рада? Тоді (не треба бути пророком) тріщини в стінах державних інституцій розповзатимуться мапою України. Про майбутнє ми й розмовляли з народними обранцями в перший день їхньої роботи.