№5, березень 2014

Художники, які малюють картини не пензлем, а внутрішнім вогнемХудожники, які малюють картини не пензлем, а внутрішнім вогнем

У дні, коли Україна вразила світ своїм «Майданом», у художньому салоні провінційного містечка на Львівщині я побачила картини, які випромінювали дивовижну енергетику, що дарує серцю радість. Люди, зображені в динамічних темпераментних танцях на картинах художників Романа і Надії Федин, високі, міцні й одухотворені, як карпатські гори.

Серія живописних полотен «Фольк» особ­ливо вражає й запам’ятовується з першого погляду, бо наповнює світлою енергетикою навколишній простір. Таємниця, котру відкрили митці у своїх творах, має глибокий зміст.

– Для кожного митця важливою є ідея, з якою він творить. Художник зазвичай прагне висловити те, чим переймається, що його непокоїть, – каже Роман Федина. – Ні я, ні моя дружина не є гуцулами, але карпатський край нас полонить і вабить. Ми прислухаємося до його пульсу своїми серцями. Відтак чуємо й бачимо ту глибінь, той скарб і біль, котрі не вміщаються в одному слові. Усе відчуте передаємо за допомогою своєрідної техніки накладання фарб, але без традиційного пензля. Ми творимо картини за допомогою мастихіна.

Мастихін – це спеціальний ніж, який використовують в олійному живописі для змішування фарб, чищення палітри, а іноді – замість пензля для нанесення густої фарби мазками чи штрихами, й так твориться живописне полотно. Саме цю нетрадиційну техніку обрали для своєї авангардної творчості художники Роман і Надія Федини. Вони виробили особливий стиль, що нагадує кольорову графіку, проте має своє, насичене яскравими барвами зображення, яке наближається до об’ємного, навіть голограмного. Це дає змогу митцям якнайкраще відтворити багатий і динамічний світ карпатського краю.

– Розмаїття колористичного світу Гуцульщини – благодатна палітра для розробки жанрів пейзажу та побуту, – вважає Надія Федина. – Історія, культура, християнські традиції, обряди, усна народна творчість цього краю – все це є джерелом для нашої творчості, для відображення в наших роботах. Ми прагнемо відкрити самобутність цього унікального етносу, його природу, якій сього­дні загрожують видобуток сланцевого газу в Карпатах, безсистемне вирубування лісів, що призводить до катастрофічних повеней, індустріальний розмах масового туризму з його бездушними споживацькими бізнес­проектами, які руйнують місцевий менталітет.

Відтак виставки картин, які творить подружжя Федин, привертають увагу громади до збереження природи і етносу Карпат. У двох книгах відгуків шанувальники творчості художників залишили свої враження та побажання для подальшої плідної праці в розробці нових тем. Подружжя вже побувало з виставками в багатьох містах України і за кордом. Загалом відбулося 22 персональні виставки, 6 всеукраїнських і 7 міжнародних. Роботи митців прикрашають приватні колекції в Австрії, США, Канаді, Англії, Німеччині, Польщі, Бельгії, Шотландії.

Найбільше привертає увагу в особливий спосіб відтворений етнос Гуцульщини: на полотнах зображені сцени побуту з використанням народного фольклору. Картини підписані уривками з пісень – коломийок, колядок, гаївок.

– Коли ознайомлюєшся з фольклором Гуцульщини, народжуються нові сюжети для картин. Зокрема, так виникла серія «Танці», – розповіла Надія Федина. – Якось я поцікавилася місцевими коломийками, й в уяві виник сюжет до пісні «Ой на горі високій сивий кінь пасесі, Люблю з любком танцювати, що гарно трісесі...». На інший надихнула відома легенда про гуцулку Ксеню: «Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті лиш одній в цілім світі розкажу про любов». Так само народжуються сценки обрядових святочних дійств – Різдва, Великодня.

Часто художників запитують, як це вони працюють у чотири руки. Роман і Надія Федини малюють свої полотна у творчому тандемі, доповнюючи одне одного. Ескізів до картин художники не роблять, бо творчий світ карпатського краю одразу вимальовує в уяві як сюжети, так і енергетику. А все почалося з того благодатного дня, коли Роман розпочав динамічний сюжет і зупинився, залишив полотно, щоб обдумати наступну подачу кольорів. Аж тут підійшла Надія, «свіжим» оком оглянула зроблене й завершила композицію, вдало кинувши динамічні мазки насичених фарб – і ожила мелодія гуцульської скрипки, заіскрили вогні коломийки.

– У роботах подружжя представлене національне мистецтво в сучасній інтерпретації, – зазначає мистецтвознавець Роман Яців. – Художники по­новому переосмислюють народні джерела та класику. Бачимо паралелі, які можна знайти і в народному мистецтві, і в професійному модернізмі, мотиви не лише українського, а й європейського та американського постмодернізму. Усе це укладається в систему світоглядних уявлень і поетичного відчуття світу і пані Надії, і пана Романа. Отримуємо цікавий синтез традицій і новацій, класики і сучасності. Так автори розкривають свою національну ідентичність. Роблять це несподівано, бо працювати в чотири руки означає накладати одну стратегію живопису на іншу.

Нині подружжя підготувало 20 нових робіт, які засвідчують, що можна очікувати нового повороту в їхній творчості.

Автор: Лариса МАРЧУК

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

"Ідеальна стратегія": прем’єр Латвії похвалив Мерца за вимоги щодо підтримки України Сьогодні, 12 листопада

Мерц наполягає, що фінансування України має стати спільним завданням усіх країн ЄС Сьогодні, 12 листопада

Євродепутат: Північна Корея, як і Білорусь, сприяє викраденню українських дітей Росією Сьогодні, 12 листопада

У Польщі відповіли на ідею Мерца пов'язати бюджет ЄС з фінансуванням України Сьогодні, 12 листопада

У Польщі українцеві загрожує довічне ув'язнення за диверсії на залізниці Сьогодні, 12 листопада

Тату-салони Києва: 8 студій, які варто порівняти в 2026 році Сьогодні, 12 листопада

Віткофф і Кушнер прибули до Москви для перемовин з Путіним Сьогодні, 12 листопада

У німецькому уряді не виключають контакт Мерца з Путіним Сьогодні, 12 листопада

Росія пропонує пакт про ненапад, нові санкції ЄС, ОДКБ карає Вірменію: новини дня Сьогодні, 12 листопада

Оренда мікроавтобуса: як спланувати поїздку для групи пасажирів Вчора, 11 листопада