Державний нейтралітет і гарантії від дурисвітства

На завершення сесії останнього скликання у стінах Верховної Ради відбулася прес-конференція, в якій узяли участь народні депутати України Леонід Кравчук, Юрій Соломатін, Володимир Зубанов, Георгій Крючков. Уже склад учасників говорить про тему розмови: НАТО – ні! Фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та СДПУ(о) репрезентували законопроект про державний нейтралітет України.

Розмова, щоправда, почалася зі скандалу на тридцятій хвилині розлогої доповіді Юрія Соломатіна.

В однієї з присутніх журналісток урвався терпець: "Соломатін, ти не на мітингу! Годі пропаганди, переходь до суті справи!" Народний депутат попросив журналістку "заткнуться". У відповідь пролунала гучна пропозиція представника радіомовлення: "Не ображайте жінку!" Впродовж наступних п'яти хвилин усе відбувалося в цьому стилі. Кожна зі сторін дискусії представила резюме: "Сам дурак!". Проте останнє слово все-таки залишилося за досвідченим бійцем Соломатіним: "Я могу и в лоб дать!" Після чого він виставив свою величну статуру з конференц-зали. А шкода. Бо був найбільшим оригіналом зібрання. Треба було й собі покидати зібрання, та все ж кортіло дізнатися, яке "ноу-хау" винайшли опоненти вступу до НАТО. З'ясувалося, жодного.

Журналісти поцікавились у Володимира Зубанова, як проголошення Україною статусу нейтральної країни узгоджуватиметься з перебуванням на її території російської військової бази. Володимир Олександрович вказав на досвід Фінляндії, проголошення нейтралітету якої сприяло виведенню військ СРСР з її території. Проте не забув додати слово "может быть", зазначивши: "Это вопрос компромисса" з російською стороною.

Запитали й у Леоніда Кравчука: у законопроекті йдеться про неприпустимість перебування на території України військових баз, чи означає це, що військові бази Росії залишатимуться й надалі?

Коли послухаєш Леоніда Макаровича, завше важко пригадати, що ж він сказав, але образ однаковий: вода між пальцями. Відповідь пана Кравчука: "Ми погодилися з цим формулюванням. Це найбільше відповідає інтересам України, інтересам тих країн, з якими ми маємо ухвалені договори". Це все, повна відповідь. Її можна навіть назвати "вичерпною", розшифрувавши езопізми майстра дипломатичного слова. Ось переклад: російські бази – священні корови, й чіпати їх – зась, собі дорожче, руки короткі.

Речники суголосно стверджували: дрейф України в бік НАТО зумовлює погіршення стосунків із Росією. Це варта уваги теза. Тож кореспондент "Віча" попросив Володимира Зубанова уточнити, чи перспектива вступу України до НАТО дестабілізує відносини з Росією, чи все ж агресивна політика Росії примушує Україну шукати підтримки в НАТО. Де причина, а де наслідок?

Володимир Зубанов зазначив, що нині "США та Росія хочуть перетягнути Україну на свій бік". Звинуватив тих політиків, котрі положення про нейтралітет розглядають як тактичне, "спосіб відійти од Росії до США". І попередив: "Не вийде. Росія не зацікавлена, щоб ми туди йшли. Не зацікавлені й у Європі, щоб ми підсилювали вплив НАТО та США на Європейському континенті". Володимир Олександрович припустив можливість економічних санкцій з боку Росії. Нагадав і про воєнну доктрину, підписану Володимиром Путіним у 2000 році: "Росія має право перша застосовувати ядерну зброю в разі небезпек на своєму кордоні". Якщо Україна ввійде до НАТО, то доведеться розташовувати американські бази "під Донецьком, під Львовом. Бо не можна бути трішки вагітною. Тому Росія й нервує". Пролунала й надзвичайно важлива думка: в інтеграції України до НАТО не зацікавлений і Китай. "Можливо, про НАТО через три-чотири роки взагалі забудуть", як забули і про Варшавський договір. "НАТО – це рудимент". До того ж вступ до альянсу посилює і загрозу тероризму.

Володимир Олександрович змалював достеменно епічну картину облоги України. Так і хочеться мовити словами Бориса Пастернака: "Я пропал, как зверь в загоне".

Істинні слова мовив Георгій Крючков: "Тільки дурень міг спровокувати конфлікт навколо Тузли". Це точно. Однак товариш Крючков так і не схотів уточнити, хто ж цей дурень, на якій посаді перебуває. А це не таке вже й дріб'язкове питання. Бо чи надається нейтральним країнам захист від дурисвітства?

Автор: Всеволод РОЗГОН