Чорнобильский біль

У квітні спливає 23-тя річниця від дня аварії на Чорнобильській АЕС. «Віче» підготувало відповіді на найпоширеніші запитання про наслідки найбільшої катастрофи в історії атомної енергетики.

– Чи повною мірою новий «саркофаг» захищає населення України від небезпеки?

– Так, новозбудований конфаймент («саркофаг») над 4-м блоком ЧАЕС забезпечує надійний захист від радіації, яка є всередині старого «саркофага».

Директор Інституту радіаційного захисту,
проф. І. А. Ліхтарьов.

***

– У чому полягають основні уроки Чорнобиля та як з них можна скористатися нині?

– Усі зусилля спеціалістів у перші дні після аварії були націлені на вгамування стихії на 4-му енергоблоці, а про захист населення ніби й забули. Це помилкове рішення призвело до запізнілої евакуації, проведення 1 травня масової демонстрації в Києві. Не можна виправдати й засекреченість усіх аспектів аварії. Нині це вважається неприпустимим.
Унікальний урок Чорнобиля, який ми дістали величезною ціною, має унеможливити повторення такої катастрофи. На жаль, як спеціаліст з протирадіаційного захисту я не беруся цілковито стверджувати, що в Україні геть неможливі будь-які негаразди з ядерними технологіями.

– Чи безпечно купатися в Дніпрі?

– З огляду на рівень радіонуклідів у воді – безпечно.

– Чи сприяє алкоголь виведенню радіонуклідів із організму?

– Досі не існує жодної справді наукової роботи, яка підтверджувала б цю тезу.

– Як змінився рівень радіації в Києві за останні десятиріччя?

– Якщо врахувати, що період розпаду на 50% цезію-137 становить 30 років, а стронцію-90 – 28 років, то легко можна визначити: рівень зменшився щонайменше на 33–35%. Змивання дощами також дало приблизно стільки ж. Підтверджують це й дози в Києві, котрі (за даними Держкомгідромету) відповідають доаварійним значенням.

– Чи укладено остаточний реєстр осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

– У 2008 році Державний реєстр України містив дані про 2 283 530 осіб, що становить 90% від загальної кількості постраждалих і свідчить про незавершеність роботи з його створення. Основна проблема, яка стає на заваді, – недостатнє фінансування.

– Чи переглядатимуть на державному рівні зони радіоактивного забруднення?

– Аналіз моніторингу доз опромінення та визначення щільності забруднення ґрунтів свідчить, що наразі 332 населені пункти, які віднесені до зон радіоактивного забруднення, можуть бути виведені за їхні межі, а 431 населений пункт – переведений із однієї зони до іншої. Однак така ініціатива має надходити від обласних рад, котрі, своєю чергою, на підставі рішень місцевих рад повинні звернутися до Кабінету Міністрів із проханням про перегляд статусу населеного пункту. За час, що минув після аварії на ЧАЕС, тільки шість сіл Рівненської та Житомирської областей переведено із зони безумовного (обов’язкового) відселення до зони гарантованого добровільного відселення.

Завідувач відділу радіаційної гігієни ДУ «Інститут гігієни
і медичної екології ім. О. Марзеєва АМНУ», проф. І. П. ЛОСЬ.