Благородна місія пана Яна

Краків’янина Яна Павлицького – архітектора, графіка, теоретика мистецтва й перекладача української поезії на польську – кияни знають за його добрими справами на благо обох країн. Мабуть, найгучніше з таких діянь – реставрація срібних Царських воріт головного вівтаря Софійського собору. Ян Павлицький був координатором проекту, що його здійснили краківські майстри (журнал «Віче» розповідав про це в номері за серпень 2008 року).

Цей подвижник мешкає в місті, яке надихає на мистецькі старання: концентрація храмових споруд на одиницю площі в Кракові чи не найбільша в Європі. Художників, поетів, музикантів – незліченна кількість. Ян Павлицький не втомлюється організовувати численні виставки, дні церковної музики, видає альбоми, присвячені старообрядницькій іконі, відбудовує пам’ятки архітектури. Поза тим є в житті пана Яна особливо відповідальний та приємний клопіт: пропагувати творчість свого дідуся та вихователя – знаменитого професора Краківської академії мистецтв Адама Стальони Добжанського. Експозиції, зокрема дідових вітражів, Ян Павлицький влаштовує по всьому світу.

Саме Адам Стальони Добжанський познайомив Яна з візантійською іконою. Саме він є містком до пращурів – старовинного лицарського роду, представники якого відзначилися ще у битві під Грюнвальдом у 1410-му. Один з останніх представників шляхетного роду – майор Губаль Добжанський, відважний лицар ХХ століття, загинув у бою з фашистами під час Другої світової війни.

Водночас Адам Стальони Добжанський – місток й до українського коріння. Він народився в Мені, під Черніговом, 1904 року. Після революції виїхав до Польщі. Прожив до 1986 року, залишивши по собі дивовижні вітражі, поліхромії, мозаїки у півсотні католицьких та православних храмах. До речі, в 1960 році на інформацію про творчість унікального митця, а також на її експонування офіційна цензура наклала табу. Тому і його співвітчизникам доведеться ще чимало для себе відкривати в цьому безцінному доробку.

Цікаво, між іншим, що й українці відчувають спорідненість із видатною персоною польської культури. Божественні лики на іконах професора Добжанського, народжені в місті на Віслі, виходять із візантійської традиції, із культури Київської Русі.

Підготували Ольга КРАСОВСЬКА,
Микола БІЛОКОПИТОВ.