Чому гільзу протеза ноги доводиться міняти щопівроку?

Протез нижньої кінцівки складається з декількох елементів – наочно подивитись, як вони виглядають та дізнатись, яку назву має кожен, можна ось тут. Одним з обов’язкових елементів є куксоприймач або гільза – деталь, в яку вставляється кукса.

Якщо інші частини протеза замінюють тільки у випадку їх виходу з ладу, то з гільзою це слід робити регулярно. Стандартні рекомендації – раз на півроку протягом перших двох років після протезування та раз на 2 роки в подальшому. Давайте розберемося, з яких причин виникає така необхідність.

Зміна об’єму кукси

В перші півтора-два роки після ампутації кукса нижньої кінцівки постійно міняє свої розміри, зазвичай – у бік зменшення. Це відбувається з наступних причин:

• Зникнення післяопераційного набряку. Він зменшується поступово, тому кукса втрачає об’єм протягом довгого часу.
• Втрати м’язової маси. Оскільки мускули не використовуються із тією активністю, яку мав пацієнт до ампутації, вони частково атрофуються. Це також відображається на величині кукси.
• Перерозподіл жирової маси у куксі – після оперативного втручання та під час реабілітації жирові відкладення можуть мігрувати.

Усихання призводить до того, що куксоприймач прилягає не щільно, кукса в ньому рухається під час навантажень. Як наслідок – дискомфорт, невпевненість ходи, натирання, навіть забої м’яких тканин. Критичне зменшення розміру, що робить користування протезом незручним навіть з додатковими чохлами, відбувається приблизно протягом півроку, тому стандартами визначено саме таку періодичність заміни.

Зношування матеріалів та інші причини

З часом матеріали, з яких виготовлений куксоприймач, можуть зношуватися. В першу чергу це стосується:

• внутрішньої гільзі із шкіри або спіненого матеріалу;
• м’яких силіконових та полімерних лайнерів;
• еластичних вкладишів, які вставляються в гільзу для додаткового тиску на певних ділянках або, навпаки, для амортизації в зонах кісткових виступів.

В подібних випадках майстер може рекомендувати замінити не весь куксоприймач, а лише його внутрішні елементи.

Також передумовою до заміни гільзи є зміна об’єму кукси у бік збільшення. Це відбувається тоді, коли пацієнт відчутно набрав вагу або активно рухається й тренується, внаслідок чого потужно нарощується м’язова маса. Створюється ситуація, коли кукса не входить до гільзи або куксоприймач прилягає занадто щільно, стискуючи, натираючи, травмуючи м’які тканини. Якщо ці зміни є бурхливими, можлива заміна навіть до закінчення піврічного терміну.

Незалежно від стандартних термінів, за потреби, проводять заміну куксоприймача при реампутаціях – коли кукса стає більш короткою, ніж раніше, а також після певних хірургічних втручань на кшталт резекції остеофітів або гетеротопічних окостенінь. Причина зрозуміла – після будь-якого втручання розмір та форма кукси в тій чи іншій мірі змінюються. Сюди ж віднесемо випадки, коли лікар або пацієнт безвідповідально віднеслись до формування кукси після ампутації – несформована належним чином, вона може довгий час змінювати форму.

Отже пацієнт має бути готовим, що протягом перших двох років, а також при виникненні певних негараздів кожні 6 місяців доведеться звертатися до протезиста з приводу заміни куксоприймача. В подальшому ж, якщо людина буде тримати вагу й вести помірно активний спосіб життя, періоди між замінами стануть більш тривалими й комфортними.