Механізм реформ як противага економічній кризі

В країні економічна криза, а отже, для мінімізації її наслідків потрібна «антикризова стратегія» або «антикризова програма».  На Сході країни  попри  чергове перемир’я тривають бойові дії, тож невідкладно необхідні  стратегія та плани «воєнної економіки».  За таких умов чи не єдиним  шансом на стабілізацію для країни стають справжні реформи, а не їх імітація.  Такі висновки «круглого столу»  на  тему «Законодавче забезпечення  реального сектору економіки: проблеми моделювання організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку України»,  який відбувся в Інституті законодавства Верховної Ради України.  

У вступному слові, яке, до речі, задало лейтмотив усій дискусії, модератор заходу – доктор економічних наук Валерій Сергієнко  зауважив, що внаслідок зовнішніх і внутрішніх політичних, економічних, а часом  і  драматичних  перипетій  країна отримала і має нині фактично декілька нормативно–правових та організаційно–економічних  дороговказів подальшого розвитку: «Стратегія-2020», «Угода про асоціацію Україна – ЄС», «Програма діяльності Кабінету Міністрів України», затверджена в грудні минулого року, та «План фінансової допомоги Україні» від Міжнародного валютного фонду, який наразі  ще не затверджений радою директорів МВФ.

Це  перелік лише основних документів,  котрими визначено як першочергові, так і загалом необхідні економічні реформи в Україні.  Однак у цих документах трапляються  різні нормативні положення, що  автоматично створює суперечності в організаційно-економічному механізмі та нормативних інструментах, які  мали б уже невідкладно бути сконцентровані в конкретних заходах з нормалізації економічної ситуації.  І, може, саме це стало причиною невизначеності чиновників у засобах «тушіння економічної пожежі», яка уже давно спричинила паніку на фінансовому ринку, розкручуючи тим самим й центрифугу інфляції. Наслідки можуть бути катастрофічними. Водночас не можна також відкидати фактор небажання державних осіб ризикувати й нести відповідальність за поспішні кроки та рішення,  які можуть не виправдати себе, а також те, що вони надто покладаються на донорську фінансову допомогу. І при загальному розумінні необхідності прискорити хід реформ державний апарат, судячи з усього, усе ще перебуває в «режимі очікування».

Учасники дискусії зосередилися переважно на проблематиці законодавчого забезпечення механізму  економічних реформ. Водночас увагу у виступах також було приділено увагу військовій, медичній і соціальній сферам.

Зустріч експертів у галузі державотворення матиме не лише теоретичне , а й практичне значення. За результатами роботи «круглого столу» Інститут законодавства Верховної Ради України планує видати науковий збірник,  який міститиме напрацьовані під час обговорення наукові рекомендації щодо моделювання організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку і швидшого втілення необхідних для реального  покращення стану економіки  України заходів.