Жінка-політик чоловічого роду

19 листопада виповнюється дев'яносто років од дня народження Індіри Ґанді, жінки-політика. Постать Індіри – підтвердження слушності феміністичних нарікань, що хиба нашої культури полягає у відсутності жіночого роду слова «політик». Вона також спростування тривіальної тези: на дітях геніїв природа відпочиває.

Індіра – дочка Джавахарлала Неру, який у 1947 році став першим прем'єр-міністром Індії. Вона здобула чудову освіту в Оксфордському університеті. Коли їй виповнився двадцять один рік, вступила до партії Індійський національний конгрес (ІНК). А ще за чотири роки вийшла заміж, узявши прізвище чоловіка – Ґанді. Так об'єдналися два найвпливовіші політичні клани – Неру та Ґанді. Її політична кар'єра, звісно, була успішна. У 1964 році вона стала міністром інформації та радіомовлення, тоді ж – членом Національної ради оборони.

1966 року очолила парламентську фракцію ІНК і, як її лідер, стала прем'єр-міністром. У 1967 році, окрім прем'єрської, обійняла посади міністра атомної енергії, голови Планової комісії та міністра закордонних справ.

З 1969 по 1970 рік, усупереч обачності, провела націоналізацію 14 найбільших банків. Цей крок спричинив розкол партії та дострокові парламентські вибори, які відбулися 1971 року. Прихильники Ґанді перемогли, отримавши понад дві третини голосів. Індіра знову очолила уряд, а також обійняла посади міністра внутрішніх справ, міністра атомної енергії та міністра інформації й радіомовлення.

Проте економічна ситуація погіршилася. У 1975 році Ґанді звинуватили у фальсифікації виборів. У відповідь вона запровадила надзвичайний стан. Незадоволеність жорсткою політикою й настирним прагненням уряду здійснити програму планування сім'ї (зокрема, й примусову стерилізацію) призвела до поразки на виборах 1977 року. Та вже в січні 1980-го Ґанді знову стала прем'єром.

У 1984 році загострилася давня проблема – сикхський сепаратизм. Сикхські екстремісти перетворили «Золотий храм» у місті Амрітсар на збройний склад. Індіра наказала вдатися до військової операції. У перестрілці загинуло близько тисячі осіб, зокрема керівники терористів. Сикхи заприсяглися помститися.

30 жовтня 1984 року, за день до загибелі, Ґанді сказала: «Сьогодні я жива, а завтра, можливо, моє життя скінчиться...». На ранок 31 жовтня було заплановане її телеінтерв'ю. Індіра вбралася в шафранове сарі, аби мати ефектний вигляд на екрані. Двоє її охоронців, сикхи за національністю, «прошили» її шафранові шати автоматними чергами.

Країною прокотилася хвиля погромів, під час яких загинули сотні жителів Пенджабу.

Автор: Родіон ГРАБОВИЧ