№3, лютий 2006

Розмаїття кольорів Тетяни Яблонської

Тетяна Нилівна Яблонська (1917–2005), випещена радянським часом, у своїй творчості, здавалося б, мала бути цілком вдячним його виразником, глухим і сліпим апологетом. Усі найвагоміші премії, звання, всі мислимі почесті та нагороди сипалися на неї так само планомірно й невмолимо, як невідворотно й помпезно відзначалися різноманітні річниці, відкриття й закриття партійних з'їздів. Цікаво, що за весь довгий творчий шлях (Київський художній інститут закінчила 22 червня 1941 року) вона не намалювала жодної рисочки, яку можна було б ототожнити з кимсь із вождів революції, ніколи не зверталася до офіціозних тем, обов'язкових для обласканих митців.

Ішла виключно своїм шляхом, спираючись у художницьких пошуках на високу школу, закладену великим учителем Федором Кричевським. І завжди була несподівана, парадоксальна. Кожна нова зустріч з її творами для багатьох справді ставала відкриттям. Їхня новизна, непізнаваність робилися предметом гучних обговорень, поміркованої критики, але ніколи не засуджувалися. Хоча переважно й не відповідали лінії партії. Але чому влада ставилася до неї так поблажливо? А тому, що в ній були талант на рівні геніальності, дивовижна чесність і прямота, професійна гордість. Неординарна особистість, Тетяна Нилівна нікого не боялася, бо морально була недосяжна, її харизма митця, людини беззаперечна. Не вона з кимсь гуртувалася, а до неї притягувало, немов магнітом.

…Вродлива сільська жінка, що аж пашить здоров'ям, внутрішньою силою, ніби вросла в землю. Тут усе їй належить, вона – господиня, початок усіх початків. Бо вона, як саме життя, де все – правда ("Хліб", 1949).

Ще одне епічне полотно "Льон" (1977) ніби тяжіє до сільської теми. Але, як і в інших роботах, Яблонська піднімається над темою. Скошені гони льону, мов безкінечні шляхи-дороги, що тануть на виднокраї, як уособлення глибини людської душі, невгамовного прагнення творця до пошуку. У центрі композиції – теж фігура жінки. І в ній стільки ж святості, скільки в іконі. Бо там, де жінка тче золоте прядиво своїх прагнень і надій, там центр Всесвіту…

Автор: Катерина КОРОЛЬ

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Словаччина обіцяє блокувати 20-й пакет санкцій, але не 90 млрд євро для України Вчора, 16 квітня

Британія перерахувала Україні майже $1 млрд за рахунок знерухомлених активів РФ Вчора, 16 квітня

Посол повідомив про перші контакти Сибіги з майбутньою главою МЗС Угорщини Вчора, 16 квітня

У РФ пригрозили країнам Європи, де виробляють БпЛА разом з Україною, та опублікували адреси Вчора, 16 квітня

Генсек Ради Європи натякнув на рішення по відповідальності РФ 14-15 травня Вчора, 16 квітня

Делегація Єврокомісії обговорить з Мадяром 90 млрд євро для України в Будапешті 17 квітня Вчора, 16 квітня

Сибіга закликав світ діяти після чергової загибелі цивільних від ударів РФ Вчора, 16 квітня

Сікорський про ідею прискореного вступу України в ЄС: цього не буде Вчора, 16 квітня

Австрія приєднається до угоди про Спецтрибунал щодо агресії РФ Вчора, 16 квітня

Перший військовий транш з 90 млрд євро кредиту ЄС витратять на дрони виробництва України Вчора, 16 квітня