Приорітети - обороноздатність, безпека і цілістність держави

На закритому пленарному засіданні 6 травня народні депутати ухвалили постанову про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави. Автором законодавчої ініціативи є Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин. Згідно з текстом документа, народні депутати рекомендували в. о. Президента України цілий комплекс рішень, які істотно підвищать координацію та ефективність заходів, що здійснюються в межах антитерористичної операції на сході країни підрозділами сектору безпеки та оборони.

Зокрема, для керівництва антитерористичною операцією пропонується призначити «відповідальну авторитетну особу» й надати їй повноваження з координації діяльності органів сектору безпеки і оборони держави, які задіяні в АТО. Окрім визначеної керівником АТО офіційної особи, іншим посадовцям пропонується заборонити публічно надавати інформацію про антитерористичну операцію та коментувати хід її виконання.

Серед інших рекомендацій:

– відновити діяльність Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України й оновити її персональний склад;

– створити Ставку Верховного Головнокомандувача як вищого колегіального органу воєнного керівництва обороною держави;

– скасувати Концепцію реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року та Державну комплексну програму реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року й організувати підготовку та прийняття нових документів з урахуванням реальних та потенційних загроз і викликів національній безпеці;

– скасувати рішення про спрямування та координацію діяльності Державної прикордонної служби України через міністра внутрішніх справ України;

– забезпечити прикриття збройними силами придністровської ділянки державного кордону України, посилити охорону й захист Північно­Кримського каналу та вузлів елект­ричних мереж;

–створити в Херсонській обл­держадміністрації та інших державних органах області підрозділи для забезпечення роботи з громадянами, які проживають в Автономній Республіці Крим.

Також пропонується кожні 45 діб здійснювати ротацію та звільнення осіб, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією. Генеральному прокурору слід перевірити факти звільнення з роботи та відмову у виплаті заробітної плати громадянам, призваним на військову службу у зв’язку з мобілізацією.

Кабінету Міністрів України слід проаналізувати здійснення передислокації підрозділів сектору безпеки і оборони з Автономної Республіки Крим та Севастополя, їхнє розміщення на континентальній частині України. Першочергова увага має приділятися соціальним проблемам членів сімей військовослужбовців, забезпеченню роботою та місцями в дитячих садках і школах.

Окрім того, необхідно вжити негайних заходів для підвищення мотивації до проходження військової служби, зокрема, збільшити розмір грошового забезпечення військово­службовців усіх складових сектору безпеки і оборони та передбачити надання особам із вислугою не менш як 5 років довгострокових безвідсоткових кредитів на придбання житла.

На пленарному засіданні 6 травня народні депутати затвердили Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» й погодили рішення Кабінету Міністрів про надання Міністерству оборони України матеріальних цінностей з незнижуваного запасу державного резерву. Також внесли зміни до законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо учасників бойових дій, які брали участь в антитерористичній операції) і «Про здійснення державних закупівель» (щодо застосування переговорної процедури закупівлі в умовах особливого періоду).

Парламентарії надали дозвіл виконувачу обов’язків Генерального прокурора вносити подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.

Як розповів на брифінгу для журналістів представник фракції ВО «Батьківщина», заступник голови адміністрації Президента Андрій Сенченко, в. о. Генпрокурора Олег Махніцький уже вніс до парламенту подання про позбавлення депутатських повноважень Олега Царьова, який «працює на розкол України». Утім, воно розглядатиметься лише після набрання чинності Законом «Про внесення змін до де­яких законодавчих актів України щодо порядку притягнення до кримінальної відповідальності».

Водночас, народні депутати не захотіли підтримати ідею уряду провести разом із президентськими виборами 25 травня всеукраїнське опитування.

– Ця ініціатива уряду набрала трохи більше 150 голосів. Основ­на аргументація [проти. – Ред.] пов'язана з тим, що будь­який референдум потрібно проводити, коли є упевненість, що волевиявлення громадян відбувається не під дулами автоматів, – підкреслив на брифінгу представник фракції ВО «Батьківщина», заступник голови адміністрації Президента Андрій Сенченко.

Народний депутат спрогнозував, що Верховна Рада може повернутися до розгляду цього питання після стабілізації ситуації в східних регіонах та припинення бойових дій.

Напередодні Кабінет Міністрів вніс на розгляд парламенту проект закону про проведення всеукраїнського консультативного опитування 25 травня 2014 року. В разі його прийняття підготовка та проведення опитування здійснювалася б у порядку, передбаченому Законом України «Про все­український референдум». Питання, які виносять на опитування, малибути визначені постановою Верховної Ради.

Ігор БЕККЕР.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.