Славімо нитку - вену текстильного пульсу!

Четверта всеукраїнська трієнале художнього текстилю. Національний будинок художника. Київ, 20 грудня 2013 р. – 13 січня 2014 р.

Ці 90 авторів із різних куточків країни пишуть свою історію нитками, які є базисом текстильної світобудови. Нитки, у свою чергу, народжують вузлики й переплетіння, що стають основою полотна. А полотно за потреби ріжеться на клаптики, які діляться на нитки… Усі складові задіяні в невпинному коловороті заради двох цілей: служити чистому мистецтву як його самодостатній об’єкт або нести естетику в архітектурний простір.

200 представлених робіт подолали горнило жорсткого відсіву. За свідченням одного з кураторів трієнале Зої Чегусової, вимоги до учасників цього разу дуже високі. Відбірна комісія відхилила третину пропозицій. Суворий підхід мотивований бажанням не лише утримати планку 2010 року, а й піднести її ще вище. Наслідок: оглядаючи експозицію, маємо справу з плодами творчості найкращих професіоналів.

Текстильники поступово розширюють обрії свого виду художньої діяльності. Еволюція м’якої скульптури, мистецтва першоелементів, текстильного малярства, мистецтва тканини на початку 2010­­х так само очевидна, як, урешті, й актуальної образотворчості загалом.

Зоя Чегусова сказала читачам «Віча»: «Текстиль залишається пульсом нашого життя. В образності, колористиці цих творів закодовано дуже багато того, що є цікавим для сучасника. Водночас у кожній роботі «читається» данина традиції, лунають голоси прадавнини».

На відрізку між двома трієнале відбулося дещо незвичайне: автори розписів на тканині, голкової техніки, ткацтва, колажу, печворку, плетення, інсталяції, рукотворного паперу, вибійки, аплікації (що там іще?..) ніби й говорять тією самою мовою, що й три роки тому, але, здається, вивчили безліч новітніх діалектів. Побачене свідчить про безмежність можливостей унікальних технік. А радше – майстрів­декоративників, котрі в цих техніках працюють.

Зрозуміло, що виокремити когось із переліку учасників або розповісти про твори кожного – зав­дання марне. Цього й не потрібно. Слід іти в зали Будинку художника й занурюватися у світ текстильних чудес, його дивовижних форм і кольорів. Попередження: справжньому шанувальнику мистецтва часу знадобиться чимало!

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА