Михайло КУЛИНЯК: Омріяна, оспівана, міфологізована українська культура, де Шевченко є символом, нашим культурним кодом, – ось такими представляємо урочистості до 200-ліття поета і пророка

Михайло Кулиняк за час роботи міністром культури передусім запам’ятався проукраїнськими ініціативами на мистецькому терені. Зокрема, доволі довго обговорювалася його ініціатива перевести все вітчизняне кіновиробництво на державні кіностудії. Саме йому належала ідея повернення в Україну Дениса Матвієнка, який згодом очолив балетну трупу в Національній опері. У лютому 2013 року Михайло Кулиняк був призначений генеральним директором Національного палацу мистецтв «Україна». І нині під гаслом «Повернімо українських зірок до «України» продовжує боротися за український культурний спадок на головній сцені країни. Про перші результати своєї роботи на посаді художнього керівника та горизонти Національного палацу мистецтв «Україна» Михайло Кулиняк розповів журналу «Віче»:

– Нині готуємося до найвідповідальнішої події – 200­річчя від дня народження Тараса Шевченка. Долучаємося до святкування цього ювілею – започаткували Фестиваль сучасних сценічних мистецтв, покликаний виявити молодих режисерів, хореографів і композиторів України та сприяти їм у становленні та сміливому поступі на ниві сучасної української культури.

Своєрідним заспівом до фестивалю стали заходи за участі Романа Віктюка, котрий щиро відгукнувся на наші пропозиції. Тож плануємо співпрацю й надалі. Сприймаємо рік святкування ювілею Шевченка не як буквальне представлення власне самої творчості Кобзаря, а, найперше, як символ певного рівня культури, якому чуже все зайве, фальшиве, тимчасове, надумане.

Ми шукали форми такої мистецької експресії, котрі розкривали б глибинний дух українського світогляду, українського світосприйняття, що дає змогу розправити крила й злетіти у небо. Омріяна, оспівана, міфологізована українська культура, де Шевченко є символом, нашим культурним кодом.

Не шукайте в наших програмах тільки твори Тараса, шукайте втілення його мрій та заповітів. Ми маємо намір створити осередок творчості, центр тяжіння творчого потенціалу України.

Грандіозною фінальною крапкою фестивалю має стати призабутий твір видатного сучасного українського композитора, лауреата премії ЮНЕСКО Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». Він уперше прозвучить на головній сцені країни у виконанні Національного академічного народного хору ім. Г. Верьовки, Національного симфонічного орекстру під орудою Володимира Сіренка та за участі театру «Київ Модерн балет» під керівницт­вом Раду Поклітару. Цей проект набуває статусу міжнародного, бо на сьогодні до нього погодилися долучитися британські та французькі митці. Проект є сучасним поглядом на архаїчну культуру України і має стати візитівкою країни.

Мало хто вже пам’ятає, коли 1978 року після генерального «прогону» видатну оперу­містерію Євгена Станковича радянська цензура безжально заборонила в день прем’єри. Сила музики і велич співу настільки вразили цензорів, що після заборони твору декорації та зібрані зі всієї України стародавні костюми та коралові намиста нещадно спалили.

Уперше й лише один раз «Коли цвіте папороть» лунала в концертному виконанні. Це відбулося 2011 року. Ми хочемо на сцені Палацу «Україна» відродити виставу в повній авторський редакції та в пов­ному артистичному складі на 200­ліття від дня народ­ження Тараса Григоровича. Ця дата збігається з гірким ювілеєм: минає 35 років, відколи фольк­оперу Станковича заборонили. Втілення нашого задуму, без перебільшення, є величним національним проектом, що потребує найвищого патронату та має символічне значення для України.

Хотілося б підкреслити, що Національний палац мистецтв бере активну участь у міжнародному співробітництві з культурними центрами посольств різних держав і впроваджує новий сучасний напрям діяльності. Заснувавши Фестиваль сучасних сценічних мистецтв, який стартує в Малому залі, працівники Палацу в рамках співпраці з Британською Радою в Україні ввійшли до складу української делегації та представляли нашу державу на «шоукейсі» Единбурзького міжнародного театрального фестивалю «Фріндж». У цьому заході брали участь 55 країн­делегатів з усього світу. Це й Америка, й Австралія, і Філіппіни, і Таїланд, і Чилі, і Бразилія, і Мексика, і Японія, і Китай, і Росія та багато інших. Ми відібрали декілька най­яскравіших, найцікавіших ексклюзивних театральних і танцювальних проектів Великої Британії, які глядачі побачать на Малій сцені Палацу в рамках Фестивалю сучасних сценічних мистецтв.

Малий зал «України» з вересня 2013 року розпочав регулярний показ нових доробків молодих митців України. Твори театральні, хореографічні, музичні, літературні, авторські – все це репрезентовано на Малій сцені Палацу, який бере на себе всі витрати, пов’язані з цією діяльністю. Молодим митцям надаємо відповідно обладнаний зал на 200 місць для виробництва сучасного сценічного продукту, беремо на себе промо­кампанію прем’єр у рамках фестивалю.

Палац у прямому й переносному значенні відкриває двері українським зіркам, втілюючи в життя гасло: «Повернімо українських зірок до «України». Тобто маємо змогу дещо полегшити життя нашим артистам. Зокрема, знизити ціни за оренду залу та рекламу. Йдемо назустріч відомим вітчизняним митцям, проводячи їхні концерти на паритетних засадах. Беремо частину ризиків на себе. Наприклад, не виставляємо їм ціну оренди головної сцени Палацу в 190 тисяч гривень за день. Вони не повинні відразу викладати ці гроші. Ми їх заробляємо спільно. А потім вже розраховуємося. Для українських виконавців таке послаблення дає можливість виступати на сцені Національного палацу мистецтв «Україна» частіше. У нас вже є відповідні домовленості з Гаріком Кричевським, Вік­тором Павліком, гуртом «Світязь», Віталієм Білоножком, а також з Олегом Скрипкою. Хочемо провести цикл концертів за участю популярних вітчизняних артистів.

Іще одна новинка, яку ми запропонували, – єдиний квиток Палацу «Україна».

За минулі півроку в нас кілька разів виникали доволі неприємні ситуації із подвійними­потрійними продажами квитків. На один концерт відвідувачі пред’являли різні набори квитків, якісь запрошення. Тому й виникла ідея зробити єдиний квиток Палацу «Україна», захищений голограмою. Він буде присутній також у мережі Інтернет. Його можна придбати на нашому новому сайті. Допрацьовується варіант із банком, коли за квиток ви матимете змогу розрахуватися кредитною карткою на місці й одразу ж забрати його. Наразі квиток можна лише забронювати в касі, а потім прийти та викупити, або замовити доставку.

Для організаторів також спрощено схему розповсюдження квитків на концерти. Ми даємо йому електронний код доступу до системи і він має можливість продавати квитки, відкриваючи у режимі он­лайн з будь­якої точки реалізації. Раніше, як правило, було так, що перед концертом у касах Палацу постійно бракувало квитків. Інколи з’являлося 30–50 штук перед початком. Нині квитки в касі є.

Національний палац мистецтв «Україна» бачить і нові горизонти, фокусуємося на енергійному запалі молоді, пильнуємо, щоб не втратити набуте корифеями мистецтва, передати естафету від великих майстрів дебютантам. Майстер­класи, відкриті репетиції, публічні обговорення прем’єр і, власне, самі прем’єри на голов­ній сцені країни – все це покликане створити міцний місток між днем учорашнім і днем завтрашнім українського сценічного мистецтва.

Автор: Сергій ДУБРОВІН