Печатки: свідки тернистого поступу до свободи

Виставка «1000 років української печатки». Київ. Національний музей історії України
Вони – дзеркала буремної історії, відбитки подій, що відбувалися впродовж століть на землі українській. Із цією думкою відвідувач розпочинає огляд унікальної експозиції, створеної спільними зусиллями подвижників з Національного історичного музею і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих. Антикварні об’єкти прибули на виставку з 15 провідних музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Чернігова. Також є чимало київських екземплярів.

Ґрунтовності цій події додає використання новітніх IT­технологій. Більш як 400 представлених тут предметів можна роздивлятися за допомогою великих сенсорних дисплеїв. На них раритети повертаються до глядача різними боками.

Досить зручним для опанування матеріалу є розподіл експозиції на п’ять тематичних розділів: «Княжа доба», «Литовсько­Польська доба», «Козацтво», «XIX століття», «XX століття».

Війни. Революції. Зміни влади. Державотворення. За цим усім – люди, люди, люди, творці такого собі «печаткового» літопису. Найдавніший експонат із представлених належав князеві Святославу Хороброму (IX ст.). У першому розділі привертає увагу й зображення архістратига Михаїла із символами влади на печатці князя Олега Святославовича (XI ст.).

А в наступній виставковій «главі» неможливо обминути печатку Львова кінця XVII – першої половини XVIII ст. Її цінність – не лише в тому, що вона є найстарішою з аналогічних знаків міської влади, які зберігаються у Львівському історичному музеї. На пам’ятці видно два герби міста: обидва того часу діяли на рівних засадах.

Частина виставки, що «відповідає» за козацьку добу, може похвалитися зокрема печаткою легендарного гетьмана Дорошенка (друга половина XVII ст.). За літерами ПДПП приховується ім’я та посада: Петро Дорошенко полковник прилуцький.

Розділ «XIX століття» багатий на різноманітні світські та церковні пам’ятки. З­поміж них – печатки єпископів станіславського Андрея Шептицького й литовсько­житомирського Болеслава Ієроніма Клопотовського, Ічнянського двокласного сільського училища та євпаторійського міського архітектора.

Надзвичайно промовисті експонати кривавого ХХ століття. Печатка реввоєнштабу містечка Гуляйполе вибита не де­небудь – на барабані нагана. А ось перстень гетьмана Павла Скоропадського водночас був і печаткою
(1918 р.). Її успадкував син гетьмана Данило.

Любителів історії не залишають байдужими експонати, що свого часу належали різним організаціям та партіям, а нині нагадують про тернистий шлях українського народу до свободи.

Важливо те, що виставка триватиме аж до 17 листопада. Тож подивитися її зможе ще чимало киян і гостей столиці.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА