Тадей Едер - це той чоловік, котрий повернув львівській опері славу

Вітаємо з ювілеєм генерального директора Львівського національного академічного театру опери і балету ім. С. Крушельницької

Відколи Україна стала незалежною та надрукувала на своїй 20-гривневій купюрі зображення Львівського театру опери і балету й ця банкнота зайняла належне місце в нагрудній кишені під бутоньєркою елегантного костюма, смокінга чи фрака  Артиста Тадея Едера, розпочалася новітня історія цього давнього театру. Генеральний директор  постійно  творить нові ідеї і проекти, які мають одне призначення – дарувати людям світло та радість  високого мистецтва.

Усі пам’ятають часи, коли в партерах величної і прекрасної архітектурної споруди сяяли кришталь і позолота, підвали ж, як  трюми  корабля, кишіли щурами та мишами, туалети й гримерки, репетиційні зали – усі робочі приміщення поза кулісами потребували ремонту, крісла в залі скрипіли, а велюр на них… облисів. За рік театр пов­ністю оновився. Тоді у Львові відбувся саміт президентів європейських країн, котрі порівняли Львівський театр опери і балету з  Віденською оперою.

І наступні дії Едера були спрямовані на повернення теат­ру вершин слави. Зламати кригу стереотипу свідомості чиновників – замінити ім’я українського генія Івана Франка, яке вже довший час мав театр, на ім’я видатної української співачки Соломії Крушельницької стало під силу тільки  Едеру. Бо він ту кригу  непорозуміння не ламав, а розтопив терпінням і аргументами. Сприяли цьому й впливові люди.

Коли настала знаменна дата сторіччя  театру, генеральний директор  Тадей Едер звернувся до Папи Римського Івана Павла ІІ з проханням посприяти коштами в постановці   нової опери «Мойсей». Ніхто, крім  Едера, не вірив, що це йому  вдасться.  Але з Ватикану таки надійшли кош­ти. А це – мільйони. Коли ж Понтифік перебував у Львові, Едер  сподівався, що він відвідає театр, де  з його доб­рої волі було здійснено постановку «Мойсея». Та Львівська опера не була серед об’єктів, які мав відвідати Папа. Едер зумів переконати організаторів змінити ситуацію,
й під час маршруту папського кортежу проспектом Свободи біля театру спеціально передбачили зупинку. Назустріч Понтифіку вийшла вся постановочна група «Мойсея». Іван Павло II зупинився й благословив артистів.

Тадей Едер  зробив чимало, аби  Львівський театр опери і балету імені Соломії Крушельницької здобув статус національного та став членом  Міжнародної асоціації «Opera Europa».

За плечима цього  чоловіка – півтисячний колектив  працьовитих людей,  які служать справі театру. Це фахівці найрізноманітніших професій, і про всіх них має подбати  генеральний директор. Вони називають його заслуженим будівельником, бо він постійно розбудовує театр. Однак не все так гладко на цьому  творчому шляху. Славу й радість, які випромінює театр, намагаються  затьмарити темні сили байдужості, безкультур’я, зазд­рощів. А тому нині Тадей Едер – активний депутат Львівської міськради, де постійно обстоює той винятково вільний простір, який ще  панує довкола теат­ру. Адже  місцеві культурницькі проекти під гаслом «хліба й видовищ» не раз намагалися порушити його чи то  гучними децибелами поп-музики, чи масовим поїданням страв у дерев’яних теремках, де все димить, пищить і гуде. Та Слава  з пальмовою гілкою на фронтоні театру споглядає на все  це з висоти тієї культури і мистецтва, рейтинг якої тримає
її керманич – 70-річний Артист  Тадей Едер.

Автор: Лариса МАРЧУК