№13, липень 2006

Перемога без переможених

6 липня Головою Верховної Ради України обрано Олександра Мороза

Сім разів подумай і... промовчи. Це правило дипломатії. Схоже, йому час ставати і правилом вітчизняної політики. Тож надамо слово фактам.

Об 11:00 в сесійній залі зареєструвалися 437 народних депутатів України. Віктор Янукович оголосив про розблокування Партією регіонів роботи Верховної Ради на умовах часткового вдоволення ультимативних вимог «регіоналів».

Лідерка БЮТ оцінила цю подію як історичну. Вперше правляча коаліція й опозиція отримують гідне місце в політичній системі. Залишилося тільки ухвалити відповідну постанову. Однак що ближчим ставало вечірнє засідання, то більше сумнівів виникало стосовно можливості втілення ранкових прожектів.

16:00 – вечірнє засідання. Зареєструвалися 424 народні обранці. Олександр Пеклушенко, народний депутат від Партії регіонів, пропонує продовжити засідання до обрання Голови Верховної Ради. Було висунуто кандидатури Петра Порошенка, Миколи Азарова, Олександра Мороза.

Петро Порошенко заявив, що висунення кандидатури лідера соціалістів є порушенням коаліційних домовленостей. Відтак зняв свою кандидатуру. Пропонував зробити це й Олександрові Морозу.

Микола Азаров закликав підтримати саме його, бо лише кандидат від Партії регіонів може забезпечити стабільну роботу законодавчого органу, а представники зареєстрованої коаліції – тільки внести розлад.

Олександр Мороз завважив: коаліція створюється для роботи, такої за перебування Петра Порошенка на посаді Голови Верховної Ради бути не може, відтак своєї кандидатури він не зніматиме.

Нинішні вибори Голови Верховної Ради, як і жодні попередні, не обійшлися без звинувачень у зраді (Йосип Вінський), фальсифікаціях (Сергій Шевчук), без перспектив судового оскарження. Та все ж маємо результат: у таємному голосуванні взяли участь 238 народних депутатів. За Олександра Мороза подано 238 бюлетенів. Але переможцем почувався й Микола Азаров.

Перші заяви Голови Верховної Ради Олександра Мороза – це заклик до примирення: «Ми повинні зняти напруженість, яка створена штучно, щоб не було розколу України. Я переконаний, ми владнаємо цю проблему, обов'язково владнаємо. І більш ніж впевнений, що підуть на співпрацю ті, хто сьогодні вважається переможцем чи хто вважає себе переможеним. У парламенті не може бути переможців і переможених. У парламенті можуть бути опоненти, можуть бути суперники, які мають різні підходи, різне бачення розвитку України, але якщо ми гратимемо за принципом «один виграв, а другий програв», то програє тоді вся держава, програє Україна. Цього допускати не можна». З цими словами варто погодитися.

Якщо вдатися до аналізу перших коментарів щодо створеної коаліції (їх ми подаємо далі), переконаємося: створили, та не йняли віри. Система не витримала випробування людським чинником. Її, здається, зруйновано. Можливо, і вчасно. Бо й витвір політичного розрахунку не може існувати без віри.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

ЗМІ: "лідер" Придністров’я прилетів у Кишинів попри заборону подальшого виїзду Сьогодні, 16 листопада

Опитування: лише 14% французів позитивно оцінюють діяльність Макрона Вчора, 15 листопада

Кушнер про мирні переговори: з’явилися нові ідеї, які можуть привести до прориву Вчора, 15 листопада

Білий дім підтвердив тристоронню зустріч Трампа, Сі і Путіна наступного тижня 14 листопада

Гроші під заставу техніки: як киянину не прогадати з короткою позикою 14 листопада

У справі ексміністра уряду Орбана знайшли мільйони готівки, частину – закопану у лісі 14 листопада

Лідери ЄС визначились з представництвом Європи на переговорах про мир в Україні 14 листопада

Politico: лідери ЄС наблизились до узгодження формату перемовників щодо України 13 листопада

Мерц каже, що Німеччина долучиться до мирних переговорів щодо війни в Україні 13 листопада

Більше сотні конгресменів США вимагають відновити Україні доступ до Starshield 13 листопада