Закон «По судовий збір» - ще один крок до судової реформи

З 1 листопада 2011 року набуває чинності Закон України «Про судовий збір» (далі – закон), який визначає правові засади справляння судового збору, об’єкти та розміри ставок, порядок сплати і звільнення від неї, пільги та повернення судового збору. Які ж основні зміни чекають на українців із прийняттям цього документа?

Почнемо з того, що відповідно до статті 1 закону судовий збір справляється за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Прикінцеві й перехідні положення закону виключають із низки нормативно-правових актів слова «державне мито чи неоплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи» та замінюють їх словами «судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 4 закону розмір судового збору розраховуватимуть, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Нині розмір судових витрат прив’язаний до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 17 гривень. Окрім цього, збільшуються мінімальні та максимальні межі судового збору.

Хоч як це прикро, Законом «Про судовий збір» скасовано пільги зі сплати державного мита для позивачів за позовами про захист авторського права, а також права на відкриття, винахід, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і раціоналізаторські пропозиції (з Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» вилучено пункт 2 частини першої статті 4). Крім цього, запроваджується збір при поданні до суду позовної заяви про захист прав на твори, винаходи та інші об’єкти права інтелектуальної власності; інших заяв, передбачених процесуальним законодавством; апеляційної й касаційної скарг тощо. З огляду на це захист прав інтелектуальної власності у разі їх порушення примусить авторів зазнати чималих витрат. Таким чином, скасувавши пільги для авторів та інших суб’єктів інтелектуальної власності, законодавець фактично порадував «піратів» у сфері авторського права й суміжних прав.

Закон містить норми, яких ще не було в чинному законодавстві. Зокрема, встановлено плату (судовий збір) за подання заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарг на ухвалу суду та деякі інші заяви у цивільному й адміністративному процесах, що нині наразі є безкоштовним.

Новелою нового закону також стане норма про сплату збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна (частина 3 статті 6 закону).

Водночас, враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або взагалі звільнити від його сплати.

Кошти від судового збору спрямовуватимуться на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення і забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання й обслуговування комп’ютерної та копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та забезпечення здійснення правосуддя в цілому. 　

Світлана ФІЛОНЕНКО.