«Patriae decori civibus educandis» – освічені громадяни є окрасою батьківщини

Таке гасло викарбовано на фронтоні головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, якому виповнилося 350 років.
Славне 350-річчя університет відзначатиме протягом 2011 року. Розроблено програму ювілейних заходів, серед яких – наукові міжнародні конференції, семінари, «круглі столи», презентації нових видань, випуск Енциклопедії університету, відкриття нових виставок у природничих музеях вузу, ботанічному саду, екскурсії в найдавнішу астрономічну обсерваторію Східної Європи, а також вистави студентського театру, концерти самодіяльних колективів. Багатогранна тематика заходів спрямована на те, щоб сучасники охопили панораму інтелектуальних ідей, наукових досягнень і здобутків Львівського університету, переконалися, що освічені громадяни є окрасою України.

Храм аристократів духу

Українці завжди з великим пієтетом і шаною ставилися до людей, які мали вищу академічну освіту. А слово «університет» було рівнозначне таємничому храму аристократів духу. Пригадую, як у маминій родині гордилися тим, що один із дідів за «панської Польщі» закінчив Львівський університет. А мама по війні лише мріяла про цей заклад, бо з печаттю «бандерівської родини» не наважилися навіть вступати туди. Зате щиро раділа й пишалася, коли я, її донька, а згодом і внук здобули у Львівському університеті академічну освіту. Вона сиділа у Дзеркальній залі університету і плакала від радості, тримаючи пластиковий диплом із відзнакою свого внука. Ми ж із сином сприйняли цей факт як належне за Конституцією право на освіту. І де подівся цей трепетний, присутній на генному рівні, сентимент до університету? Напевно тому, що сьогодні у Львові «наплодилося» вишів більше, ніж у всій Франції, а коли я вживаю у своєму рідному місті слово «наш університет», то мене перепитують: «Який саме»? З’ясовується, і університетів у Львові є кілька.

Як виник перший університет у Львові

Історія заснування університету має чимало загадкових і незабутніх сторінок.

– Подарунком до ювілею є створення нової експозиції Музею історії університету, – повідомив його завідувач Юрій Гудима.

Львів ХVІІ століття – відоме європейське місто. Його культурне середовище було розмаїте. У середньовічному Львові існували церковні школи, зокрема, школа Товариства Ісуса – чернечого ордену єзуїтів, діяло й Успенське братство на вулиці Руській та інші. Проте найпомітніше впливали на освітню систему католицької Європи в ті часи школи чернечого ордену єзуїтів, вони першими у Львові 1608 року заснували колегіум. У музеї на чільному місці розташований портрет Богдана Хмельницького – історики вважають, що він у львівському колегіумі єзуїтів здобував освіту. 20 січня 1661 року польський король Ян Казімір надав колегіуму статус академії. Копія цього документа про заснування у Львові університету зберігається в тутешньому музеї. Важливі акти про підтвердження прав Львівського університету були затверджені підписами короля Августа ІІІ (1758 р.), австрійського імператора Йосифа ІІ (1784 р). Та саме австрійський імператор Франц Йосиф своїм розпорядженням від 13 вересня 1848 року заснував у Львівському університеті кафедру української словесності. Відтак наприкінці ХVІІІ століття Львівський університет був єдиним у світі вищим навчальним закладом, де існували кафедри з українською мовою викладання. Відтоді українці постійно й активно виборювали своє право навчатися тут рідною мовою.

Коли Львівський університет святкував своє 250-річчя, на врочистості з’їхалося 600 поважних гостей з усього світу, серед них ректори провідних університетів Європи. Вранці у головному храмі міста єпископ виголосив вітальну промову, потім урочиста процесія пройшла центральними вулицями Львова до Будинку музичного товариства (нині філармонія), де відбулася урочиста академія. Після цього ректор запросив гостей на святковий обід, де останнім, восьмим тостом був «Любімося!» А ввечері містом пройшла обивательська маніфестація, в якій взяло участь 20 тисяч людей. У стрілецькому товаристві відбувся банкет на 500 осіб. Там вітали професорів університету, їх навіть носили на руках, забава закінчилася опівночі. Святкування 250-річчя університету тоді докладно описували всі львівські газети.

Автор: Лариса МАРЧУК