Рисунок – від слова риска

У Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури відбулася виставка студентських робіт з рисунка 1945–2009 років.

Риска – це дотик, після якого залишається слід. Людина віддавна залишала по собі зображення тварин, птахів, побутових та воєнних сюжетів, передавала наступним генераціям почуття, вірування, заповіді, знаки...

Нинішні виставка не лише викликала інтерес відвідувачів як навчальний матеріал для підготовки майбутніх художників, а й привернула увагу до надзвичайно важливого, самостійного виду образотворчого мистецтва.

Експозиція спонукала до проведення в академії тематичного «круглого столу». Він з-поміж інших зібрав й авторів робіт 1950– 1960 років. Учасники ділилися спогадами про школу рисунка. Й чи не найцікавішим видавалося побачити роботи колишніх студентів, а тепер професорів.

Ректор НАОМА професор Андрій Чебикін розповів про навчання з рисунка в художньому інституті (так колись називався заклад). Розмірковував ректор про значення начерку, а також досконалого вивчення натури. Згадував надбання майстрів: братів Кричевських, Михайла Бойчука та його учнів, Георгія Якутовича, Тетяни Яблонської, Олександра Лопухова, Василя Бородая, Анатолія Пламеницького, теперішніх керівників майстерень – Миколи Стороженка, Василя Гуріна, Володимира Чепелика, Михайла Гуйди.

Професор Юлій Ятченко прочитав лекцію з розвитку цього виду мистецтва. До виступу приєдналися педагоги академії та художньої школи, які, зокрема, порівнювали виконання завдань з рисунка тодішніх часів та сьогодення. Багато від штудіювання тла й фотографічного зображення залишилося у минулому. Тепер глибше розкривається образ, прискіпливіший підхід до композиції, розміщення на папері тону, лінії. Повнокровніше, сміливіше використовуються різноманітні матеріали.

Учасники зібрання висловили побажання: видати велику книгу рисунка із зібрань НАОМА. Але проблема, як завжди, – віднайти кошти.

Автор: Віра БАРИНОВА-КУЛЕБА