Володар скарбів із роду Аргутінських-Долгоруких

У центрі столиці, в Українському домі, відкрився Другий Великий антикварний салон.

Упродовж кількох останніх років наше місто методично «присаджували» на наркотик під назвою мистецтво. Виявилося, сивий сноб Київ, купаний століттями в купелях різних культур, таких вакцинацій дуже потребує. Доба прагматиків, нехлюїв, невігласів доволі помітно попсувала той знаменитий богемно-мистецько-естетський дух міста, що ним іще не так давно пишалися наші батьки.  

Тож нині залежністю від прекрасного столичні мешканці завдячують Українському дому з його вже систематичними салонами – арт-, скульптурними, антикварними. «Кожна велика виставка для нас – це кульмінація!» – каже директор дому на Європейській Наталія Заболотна.

…Зал, на який краплинами падають звуки класики, поки що не заповнений ущерть навколомистецьким людом. Хвилин десять – і не буде можливості зблизька роздивитися скульптури, які приїхали до нас із Франції. Шедеври на мільйони у.о., підписані безцінними іменами: Огюст Роден, Сальвадор Далі, Олександра Екстер, Франсуа Помпон… Поміж творів походжає статний чоловік, який нагадує Марлона Брандо в поважному віці. Це Леонардо Бенатов, нащадок аристократичного роду Аргутінських-Долгоруких. Власник знаменитої ливарної майстерні «Вальзуані», мікс коріння (зокрема, українського), син знаного художника російського походження, відомий скульптор. Це він привіз шедеври до країни, котра, як вважав донині, перебуває у стані війни.

Майстерня, створена понад сто років тому, дісталася київському гостю від батька, а тому – від її засновників-італійців. Вони, до слова, неабияк розвинули точне лиття скульптур із воскових моделей. У цеху виливали роботи багатьох відомих митців. І, що найцінніше, за життя й часто під орудою власне авторів. Приміром, первісна висота хрестоматійного «Мислителя» – 75 сантиметрів, але Роден попросив ливарів «підростити» своє дітище до 1 м 80 см. Леонардо Бенатов повідав київським журналістам, що оригіналами вважаються не більш як 12 перших відливок. Їхня аукціонна ціна незрівнянно вища за наступні – мультиплі…

…Біля парадного під’їзду швартуються й швартуються авто. У натовпі бачимо знайому усмішку мецената Ігоря Воронова. Цього разу він на салоні не як колекціонер, а як фінансовий донор. Скульптурний десант сьогодні тут саме завдяки його старанням. На запитання про витрати на перевезення пан Воронов відповідає: «Це коштувало не таких уже й величезних грошей, надто коли порівняти з тим естетичним задоволенням, яке отримають відвідувачі».

Від енергії численних прибульців атмосфера не розпалюється. Навпаки – розряджається. Кожен прикипає до «своєї» скульптури – тієї, що стала для нього фаворитом вечора. Зелена істота Далі, втикана скриньками та гранатою («Істерична сюрреалістична жінка, що лежить»), «Білий ведмідь» Помпона (насправді – чорний), динамічні театральні ескізи Екстер – несподівано для всіх у пластичному вираженні, знову-таки – роденівський «Мислитель», візитівка акції… На вищому поверсі – експозиції галерей, які вважаються провідними гравцями антикварного ринку. Там немає товкотнечі, там більше повітря, а з круглого балкона добре спостерігати основне дійство за участю суціль публічних осіб. Трохи подихаймо – й знову донизу. Роден із Далі кличуть!  

Автор: Ольга Красовська