передплата Українською | In English

№10, травень 2008

Діти в конфлікті із законом: новий вимір правосуддя

Поділитися:

Дитина залишається дитиною навіть тоді, коли чинить погано. Вона в усьому копіює поведінку дорослих, зокрема й злочинців. Неповнолітні становлять вікову групу дітей, що перебувають у періоді психофізіологічного та соціального зростання, якому притаманне ролеве експериментування. Інколи через відсутність життєвого досвіду, неспроможність правильно й адекватно оцінити ситуацію, в якій опинився підліток, він вступає у конфлікт із законом. Тому не треба забувати, що каральний вплив на неповнолітніх правопорушників, зважаючи, звичайно, на характер учиненого правопорушення, має бути геть інший, ніж той, що застосовують до дорослих.

Чи можна говорити про правову культуру суспільства, коли, з одного боку, неповнолітніх (осіб до 18 років) визнають такими, що потребують сторонньої опіки й піклування, а з другого — для них законодавчо передбачено кримінальну відповідальність (зокрема й позбавлення волі) з 14-річного віку? Саме таке становище нині в Україні. Водночас кожна країна, пристосовуючись до умов сучасного світу, має створити в себе згідно з міжнародними стандартами  певну систему судочинства стосовно неповнолітніх. У п. 3 ст. 40 Конвенції про права дитини (1989 р.) зазначено: «...держави-учасниці прагнуть сприяти  у встановленні законів, процедур, органів і установ, що мають безпосереднє відношення до дітей, які, як вважається, порушили кримінальне законодавство, обвинувачуються або визнаються винними в його порушенні». Отже, логічно, що ООН рекомендує створити систему правосуддя щодо неповнолітніх, яка у світовій практиці отримала назву «ювенальна юстиція».

Ефективним складником ювенальної юстиції є програми з відновного правосуддя: це і виховний вплив на неповнолітнього правопорушника, і профілактика вчинення повторних правопорушень, і сприяння соціальній адаптації та реінтеграції таких неповнолітніх у суспільство. На відміну від традиційного правосуддя, відновне спрямоване насамперед на встановлення порушеної справедливості та виправлення шкоди, спричиненої злочином, тобто на відновлення порушених прав та свобод потерпілих осіб. Такий тип кримінальної юстиції, як відновна, успішно застосовується в США, Великій Британії, Голландії (Нідерландах), Японії.

Науковці та практики сьогодні досить жваво обговорюють необхідність створення системи правосуддя для неповнолітніх в Україні, спрямованої на захист дітей і підлітків, що перебувають у конфлікті із законом. Це стосується передусім соціального захисту неповнолітніх, які звільняються з місць позбавлення волі і потребують підтримки держави й суспільства у трудовому, освітньому та побутовому влаштуванні.

Як на законодавчому рівні розв’язати таку важливу суспільну проблему?

Консультативна рада з питань ювенальної юстиції, яку очолює директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАНУ, доктор юридичних наук Олександр Копиленко, має певні напрацювання, здійснені за сприяння Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. На четвертому засіданні ради, що відбулося в березні, йшлося про підсумки  проведеної роботи і представлено декілька нових проектів.

Один із них — «Аналіз існуючих практик та законодавства у сфері правопорушень неповнолітніх, а також їх співвідношення з міжнародними нормами і стандартами» презентувала керівник проекту від Центру соціальних експертиз Лідія АмджадІн. Географія проекту охоплює дев’ять областей України: Львівську, Одеську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Харківську, Сумську, Чернігівську, Київську. Об’єктами дослідження стануть виховні колонії, школи та ПТУ соціальної реабілітації, наприклад, Самбірська виховна колонія (Львівська область), Прилуцька виховна колонія (Чернігівська область), Єнакіївська школа (Донецька область), Харківська школа, Охтирське ПТУ для дівчат (Сумська область) тощо.

Деякі «білі плями» в проекті викликали запитання до його авторів.

Нез’ясованим залишилося питання, які саме категорії правопорушень досліджуватимуть: уже порушені кримінальні справи стосовно неповнолітніх чи лише повідомлення про правопорушення, що  надійшли до органів внутрішніх справ?

Дмитро Ягунов, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, звернув увагу присутніх на концепцію створення і розвитку системи пробації в Україні та етапи виконання проекту «Розробка нормативної бази для створення служби пробації як елементу превентивно-орієнтованої системи ювенальної юстиції».

Було представлено проект Закону України «Про службу пробації»,  розроблений з урахуванням  вітчизняного стану кримінального судочинства, практики виконання кримінальних покарань, зарубіжного досвіду, а також потреб гуманізації каральної політики держави та подолання негативних соціальних наслідків.

Вартість утримання одного засудженого в Україні становить  близько 500 гривень на місяць (мінімальні витрати на харчування та комунальні послуги, видатки на персонал, охорону, медичне обслуговування тощо). Застосування пробації на початку її впровадження в Україні, звісно, потребуватиме більших матеріальних витрат порівняно з позбавленням волі. Адже потрібно створювати нову інфраструктуру, матеріально-технічну базу, центри для дітей-правопорушників, готувати персонал.

Цікаві думки та пропозиції пролунали щодо обов’язкового долучення до системи пробації елементів медіації (примирення з потерпілим за допомогою третьої (нейтральної) сторони – медіатора. — Прим. ред.). Це створить підґрунтя для забезпечення дотримання прав потерпілих від злочинів та відшкодування заподіяної шкоди, що донині є невирішеним, а тому нагальним питанням. Під час реалізації обговорюваної концепції (2008—2018 роки) передбачено внести відповідні зміни й доповнення до Кримінального, Кримінально-процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України, а також до низки законів для запровадження інституту пробації.

Президент Спілки адвокатів України Тетяна ВарфоломЄЄва запропонувала законодавчо розробити й закріпити чітке коло обов’язків і обмежень прав пробанта та визначити спосіб здійснення таких обмежень, не забуваючи водночас  про принцип верховенства права.

Т. Варфоломєєва висловила зауваження щодо приведення у відповідність до Конституції суперечливо окресленої сфери застосування пробації, яка «застосовується щодо осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, ... за умови визнання особою своєї вини». Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Проект закону «Про службу пробації» виявився й справді дуже суперечливим. Зокрема, ст. 22 називає особами, щодо яких застосовується ювенальна пробація, дітей віком від 14 до 18 років. Визначаючи категорії таких осіб, до статті внесли і малолітніх  віком від 11 до 14 років, стосовно котрих кримінально-процесуальне законодавство України виключає кримінальну відповідальність і застосовує заходи виховного характеру. Як на мене, недостатньо опрацьовано й положення про те, що надання соціально-психологічної та виховної допомоги є одним з обов’язків працівників служби пробації, «посаду працівника служби пробації може обіймати особа, яка має вищу освіту». Отак просто,  без зазначення належної спеціалізованої освіти. Тобто рівень підготовки, наприклад, інженера, ветеринара  або програміста, на думку авторів законопроекту, дасть змогу ефективно працювати з проблемними малолітніми  та підлітками...

Отже, законопроект потребує ретельного доопрацювання, інакше кінцевий термін його впровадження у правозастосовну практику настане нескоро...

Голова Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Євгенія Павлова представила присутнім також два проекти, які мають змінити ставлення суспільства до неповнолітніх правопорушників. Ідеться про педагогічний аспект ювенальної юстиції та практику соціального супроводу неповнолітніх правопорушників. Ці проекти, в рамках яких модель ювенальної юстиції вже успішно застосовується в Прилуках (Чернігівська область), Білій Церкві (Київська область) та в АР Крим, були позитивно оцінені Міністерством закордонних справ Королівства Нідерланди.

За результатами засідання вирішено провести «круглий стіл» для роз’яснення громадськості і зацікавленим структурам особливостей і переваг ювенальної юстиції.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

На ремонті доріг Київщини розікрали 2,6 мільйона: підозру отримав громадянин РФ Сьогодні, 23 квітня

Рада може зібратись на позачергову сесію для голосування за міністра енергетики Сьогодні, 23 квітня

Силовики викрили голову правління банку у фальсифікації звітів для НБУ Вчора, 22 квітня

ПАРЄ підтримала резолюцію із закликом негайно звільнити Навального Вчора, 22 квітня

Нацкомісія з цінних паперів знайшла заміну Данилюку у наглядовій раді Нацдепозитарію Вчора, 22 квітня

Зеленський ввів в дію нові санкції РНБО: список Вчора, 22 квітня

Комітет Сенату США підтримав законопроект щодо збільшення військової допомоги Україні Вчора, 22 квітня

Поліція Чехії підтвердила затримання 5 осіб, які могли воювати проти України на Донбасі 21 квітня

Чорногорія скасовує всі обмеження для туристів з України 20 квітня

МЗС Чехії викликало посла РФ і просить ЄС і НАТО про солідарність 20 квітня