передплата Українською | In English

№5, березень 2016

Ніндзюцу – бої без правил, або Як захиститися від нападника

В умовах розгулу злочинності, терористичної та воєнної загроз особиста безпека та виживання в екстремальних умовах дедалі частіше стають темою № 1. І ці знання потрібні не лише військовим, правоохоронцям, а й учителям, лікарям і, звісно, народним обранцям, які нерідко стають «живими мішенями». Знаннями з особистої безпеки ділилися на прес-конференції в Одесі президент Асоціації ніндзюцу України Олег Глєбов і його найкращі учні.

Наприкінці 1980­х шалено популярним був голлівудський блокбастер «Американський ніндзя». Пройшовши надлюдську за складністю фізичну та психологічну підготовку, розвідники­ніндзя, неначе граючись, долали фортечні стіни та яри, годинами могли перебувати під водою, «ходити» прямими вертикальними стінами й навіть стелями, а ще керувалися головним принципом: на полі бою – жодних правил.

Хвиля ніндзяманії прокотилася й вщухла. Мало хто довідався правди про найтаємніше з усіх бойових мистецтв Сходу – ніндзюцу. Навіть нині непросто знайти майстрів цього стилю єдиноборств, але вони є. Й «головним ніндзя України» є одесит.

Коли я познайомився з полковником Олегом Глєбовим, він проходив службу в управлінні корпусу ППО. Уже тоді його колеги­офіцери жартували, що скоро небо Вітчизни захищати буде нікому, крім Глєбова та його ніндзя, адже бойова техніка частин протиповітряної оборони раз у раз виходила з ладу, а от шаблі, «зірки», ножі завжди гострі.

«Чи доводилося застосовувати своє вміння на вулиці?» – цікавлюся в майстра. «Дуже рідко, – відповідає. – Завжди намагаюся мирно розв’язати конфлікт». Щоправда, пригадує, як усередині 1990­х на тренування прийшли шестеро бритоголових молодиків і почали пояснювати Олегові, що вони, мовляв, «вовки», а всі довкола – «вівці». І наостанок: «Платитимеш нам».

– Не заперечую, сказав тоді, але ви мені напишіть розписку, що згодні з тим, щоб я поламав вам руки, ноги, травмував хребет, очі. Шпана обіцяла повернутися до розмови, однак більше в спортзалі їх ніхто не бачив.

На прес­конференції майстер розповів про особливості репрезентованого ним бойового мистецтва й зауважив, що самим тільки опрацюванням ударів і викрутів навчання не обмежується.

– Ніндзюцу історично складалося так, що увага приділялася не лише застосуванню зброї й двобою голіруч. Тут потрібна також особлива психофізіологічна підготовка. Ми готуємося працювати не тільки фізично, а й інтелектуально, – підкреслив Олег Глєбов.

Юні ніндзя Андрій Поліщук, Віталій Будиловський, Артур Азаренков продемонстрували низку прийомів, найефективніших у разі нападу на вулиці. Вони пояснили присутнім, як найпростішим способом уникати ударів і хапків, як діяти, коли на тебе націлена холодна зброя.

Олег Глєбов зазначив, що однією з особливостей ніндзюцу є дотримування принципів стихій: повітря, вогню, землі та води. Учні діють згідно з їхніми властивостями, обираючи найдоречнішу в кожен із моментів бою. В арсеналі ніндзя досить широкий набір холодної зброї. Утім, майже все, що трапиться їм під руку, ніндзя можуть перетворити на зброю. До того ж зброю смертельну.

Учні майстра стверджують: цей стиль для них є можливістю й за себе постояти, й захистити своїх близьких.

Артур Азаренков розповідає:

– Раніше я займався боксом, але ніндзюцу розвиває всебічно, не лише навички бойових мистецтв. Ми опановуємо основи роботи з енергетикою, японську мову, вчимося долати проблеми, які можуть виникнути в житті.

Такі знання потрібні не тільки хлопцям, а й дівчатам, упевнений Олег Глєбов. У благополучній Німеччині після нещодавньої серії нападів до секцій бойових мистецтв почали масово звертатися охочі опанувати навички самооборони.

– Після кельнських подій телефонував мій учитель із Німеччини. Каже, в них у рази підвищилася відвідуваність. Люди записуються до секцій ніндзюцу, особливо дівчата та жінки.

На завершення іменитий майстер бойових мистецтв запропонував провести в Україні масові семінари з основ самозахисту, адже в наш неспокійний час ці навички можуть стати в пригоді будь­якої миті. Кожному з нас.

Автор: Євген ТИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Рахункова палата позитивно оцінила роботу корпоративного блоку Фонду держмайна 17 листопада

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016