передплата Українською | In English

№1, січень 2008

Яке воно, сучасне економічне мислення?

Поділитися:

Нещодавно на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася ІV Міжнародна науково-практична конференція «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи». Вузькофаховий, здавалося б, захід викликав неабиякий резонанс. Про це – розповідь організаторів та учасників конференції.

 

Економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка широко знаний і в Україні, і за її межами. Факультет створено 1944 року, але свою історію він веде ще від часу заснування (1842) славетної кафедри політичної економії та статистики. Першим її завідувачем був професор Іван Вернадський, а наступником – визначний український учений Микола Бунге, який згодом став ректором університету.
На факультеті підготовлено понад 5 тисяч фахівців найвищої кваліфікації, більш як 80 докторів і майже 600 кандидатів економічних наук. Серед випускників – перший Президент незалежної України Леонід Кравчук, чимало колишніх і нинішніх народних депутатів України. Нині на факультеті понад 1800 студентів, а також 122 аспіранти й 11 докторантів. Усі спеціальності ліцензовані й акредитовані за вищим, четвертим, рівнем. Здійснюється підготовка студентів на сімох кафедрах за такими спеціальностями: економічна теорія, економіка підприємства, менеджмент організацій, фінанси, прикладна економіка, банківська справа, міжнародна економіка, економічна кібернетика, облік і аудит. Високий рівень фахової підготовки забезпечують 5 академіків НАН України та галузевих академій наук, 31 професор, 108 доцентів і кандидатів наук.

Віктор БАЗИЛЕВИЧ, декан економічного факультету, доктор економічних наук, професор:

– Нині вкрай гостро постала проблема осмислення тенденцій і закономірностей еволюції економічних процесів у суспільстві. Один із найголовніших їхніх чинників – інтелектуалізація економічного життя й сфери фінансових відносин загалом. Процес інтелектуалізації виявляється в розбудові інституціональної системи, віртуалізації економіки, використанні новітніх технологій та інструментів фінансового ринку для поєднання й реалізації матеріальних інтересів суб'єктів і на національному, і на міжнародному рівні.

 Сучасні відносини між окремими суб'єктами фінансового ринку не тільки потребують знання природи руху фінансових потоків та акумуляції капіталів, а й, що особливо важливо, визначають необхідність реального вміння управляти портфелем фінансових активів. Мета цього чітка: досягнення найефективнішого результату. Отож уже виникла потреба плекання якісно нової професії фінансиста – фінансового аналітика. Саме його вміння системно мислити й аналізувати сучасні процеси в контексті майбутніх тенденцій визначає ефективність функціонування національної фінансової системи. Такий підхід дає змогу подолати спрощеність стереотипних суджень про можливість автоматичного перенесення світового досвіду для розбудови фінансової системи України, визначати з наукових позицій місце нашої держави в глобалізаційних процесах, її перспективи щодо інтеграції в ті чи ті світові фінансові інституції.

Важливе значення для забезпечення якісного функціонування фінансової системи має фахова підготовка фінансистів, економістів, політиків і законодавців. На жаль, рівень професійних знань і культури економічного мислення частини працівників різних ланок політичної та економічної систем не повною мірою відповідає сучасному розвитку суспільства. У нашій фінансовій системі це проявляється в неефективному використанні фінансових інститутів та інструментів, тому підготовка фінансистів має передбачати комплексне поєднання теоретичних знань із практичними навичками, вивчення іноземних мов, стажування не лише в Україні, а й за кордоном. Саме такий підхід формує в майбутнього фінансиста основи системного мислення, соціальної відповідальності.

Україна, підписавши документи щодо інтеграції в Болонський процес, визначила концепцію змін навчального процесу. При цьому особливо важливі, на нашу думку, збереження й примноження здобутків вітчизняної вищої школи, вміння поєднувати теоретичні та практичні знання. Не заперечуючи потреби використання досвіду, напрацьованого в рамках Болонського процесу, слід зберігати здобутки й особливості, які має кожна наукова школа. Такий підхід дає змогу найефективніше, справді з позицій законів ринкової конкуренції підійти до підготовки економістів і фінансистів.

Окрема проблема, що зумовлює суперечливість розбудови фінансової системи України, – політизація економічних процесів. Недостатній рівень економічної підготовки деяких політиків призводить до нерозуміння загальних тенденцій і суперечностей економічного розвитку, ролі й місця тих чи тих фінансових інститутів, неадекватного використання термінів і категорій, неузгодженості в законодавчій базі, що, відповідно, спричиняє суперечності під час реалізації економічних програм. Це формує в населення хибні стереотипи про окремі інститути фінансової системи, їхні місце й роль у соціально-економічних процесах. Ось чому рівень професійної підготовки сучасних студентів визначає ефективність функціонування майбутньої фінансової еліти України, а відтак перспективи розвитку нашої держави й зростання добробуту народу.

Ігор ЛЮТИЙ, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту, доктор економічних наук, професор:

– Брак довгострокової стратегії з чітко визначеними пріоритетами, цілями та ідеологією – одна з основних суперечностей соціально-економічного розвитку України. Окремі документи, що претендують на стратегічні плани, не мають ані конкретних проектів, ані відповідних прогнозів, а також етапів реалізації, що не дає змоги реалізувати їхній цільовий характер. Проблема відсутності пріоритетів соціально-економічного розвитку повною мірою переноситься на економічну, фінансову та бюджетну політику. Саме політика уряду повинна втілювати в життя довгострокові програми, визначені стратегічними документами.

Бюджетну стратегію треба здійснювати не за один рік. Слід реалізовувати довгострокові державні програми протягом низки бюджетних періодів. Саме довгострокові державні програми повинні визначати й реалізовувати пріоритети соціально-економічного розвитку України, забезпечуючи реструктуризацію економіки, її інноваційний розвиток і, відповідно, місце у світовій спільноті.

Сьогодні є певні суперечності в напрацюваннях стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку нашої держави. А саме: 1) стратегічні пріоритети зводяться до завдань тактичного характеру в економічній сфері, соціальній та інших складових суспільного розвитку України; 2) відсутність ідеологічної основи не дає змоги сформувати систему національних інтересів як суспільних інтересів усіх громадян України; 3) під час визначення пріоритетності інвестиційно-інноваційної моделі розвитку України не конкретизується механізм її реалізації, що робить модель утопічною та безпредметною, а відтак затратною.

На нашу думку, стратегічним пріоритетом для України є збереження й розвиток людського потенціалу, що особливо важливо в умовах різкого зменшення кількості населення. Саме люди мають стати тією ідеологічною основою, яка дасть змогу акумулювати наявний потенціал і економічного, і природного середовища. Основні цілі стратегії соціально-економічного розвитку повинні бути такі: збереження кількісних параметрів населення України; якісний розвиток кожного громадянина, зокрема рівня його освіти, кваліфікації, здоров'я. Окреслений підхід забезпечить розвиток інтелектуального потенціалу суспільства як умову його інноваційної складової, визначить місце нашої держави в міжнародному поділі праці.

 На жаль, негативне ставлення кожного наступного уряду до дій попередньої команди не дає змоги забезпечити реалізацію довгострокових програм і проектів соціально-економічного розвитку, дестабілізує політичну й економічну системи, що стримує інвестиційно-інноваційні проекти на рівні окремих суб'єктів господарювання й держави загалом. Постійна політична боротьба спричинює прийняття популістських рішень і їхню реалізацію через бюджети, що не тільки знижує ефективність фінансової політики, а й призводить до загострення соціально-економічних суперечностей, зокрема зростання диференціації в доходах населення, стимулювання інфляційних процесів, нецільового та неефективного використання бюджетних ресурсів. З огляду на це дедалі важливішим стає усвідомлення пріоритетності загальнодержавних і загальнонаціональних інтересів та створення ефективного механізму їхньої реалізації.

Олександр КОРОБЕНКО, академік Академії економічних наук України:

– Пригадуються слова Піфагора: «Дайте мені точку опори, і я переверну земну кулю». В економіці така точка опори – власність. Усе (земля, надра, нерухомість) має комусь належати. Лише тоді почнуть розроблятися й діяти закони, які захистять власника, закони застави та продажу власності. Наведу приклад. Протягом останнього часу швидко поширилося рейдерство. Його зупинити просто – ринковою вартістю й відкритістю ринку. Але ж цього немає, а тому рейдерство загрожує багатьом.

Справжня оцінка вартості здійснюється на відкритих біржових торгах. Та в нас поки що проводять не їх, а тендери, аукціони тощо. Чому? А тому, що відповідні дії диктує корупція. Коли ведуть мову про неї, то насамперед мають на увазі непорядних чиновників. Насправді корупція – це система перерозподілу власності, яка нікому конкретно не належить.

Політики часто-густо бідкаються: «Що робити?» Відповідь така: необхідно розвивати ринкові фінансові інститути. Успішним першопрохідцем тут стала недержавна банківська система. Передумова успіху – в класичному поєднанні ринкових відносин між суб'єктами господарювання та державним управлінням розвитку системи неадміністративними методами. Цей досвід слід поширювати в інших сферах, зокрема в пенсійному забезпеченні.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Данилюк очолив Національний центр кібербезпеки Вчора, 19 червня

Росія має намір повернутися до ПАРЄ Вчора, 19 червня

Стало відомо, хто замінить Мінгареллі на посаді посла ЄС в Україні Вчора, 19 червня

«Брендовий» скандал: Корчинський дещо порадив українським жінкам Вчора, 19 червня

Письменник про скандал з «брендами»: Рівень висловлювань президента - це рівень «95 кварталу» на сцені Вчора, 19 червня

Політолог про європейський вояж Зеленського: Казуси і ляпи були, але зради не відбулося Вчора, 19 червня

Державіаслужба вирішила поновити сертифікат авіакомпанії YanAir Вчора, 19 червня

Європейський центробанк може знизити ставку "до мінуса" — ЗМІ 18 червня

ЄС відклав початок переговорів про вступ з Албанією та Північною Македонією 18 червня

Зеленський про газові домовленості з РФ: ніхто не буде Україні викручувати руки 18 червня