передплата Українською | In English

№1, січень 2008

Ґендер і влада

Поділитися:

(на прикладі мукачівських міськради, райради та райдержадміністрації)

На Всесвітньому саміті ООН у вересні 2000 року, де було ухвалено Пакт Розвитку Тисячоліття (підписаний і Президентом України), серед восьми цілей, окреслених до 2015 року, третьою за важливістю названо досягнення ґендерної рівності [1]. У подібному документі «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна», прийнятому в нашій державі, «забезпечення ґендерної рівності» вже перемістилося на шосте місце. Висунуто завдання досягнути до 2015 року представництва жінок в органах влади на рівні не менше 30 відсотків.

Нині, ми мали б перебувати майже на середині шляху до окреслених цілей. Але торік з'ясувалося, що Україна лише на 152-му місці в світі за кількістю жінок у владі. Далеким від зразків ґендерної рівності залишається український парламент, де впродовж останнього десятиліття минулого століття – початку наступного згадана частка не досягла навіть 10%. Сприяти виправленню цієї ситуації мала б активізація діяльності підкомітету з питань ґендерної політики Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також створення таких інституцій, як координаційні ради зі сприяння ґендерній рівності при органах влади обласного та нижчого рівнів [2]. Тим паче, що дані 2005 року засвідчили тенденцію до збереження ґендерної диспропорції серед держслужбовців. Адже жінки становлять до 25% у двох перших (вищих) категоріях держслужбовців–керівників України, а в 5-й і 6-й (найнижчих) – до 75% [3].

Трохи більше оптимізму ще з 1990 років викликають органи влади місцевого рівня, доступніші для представниць прекрасної статі. Їхня кількість серед депутатів місцевих рад від середини 1990-х до початку 2000-го була в межах від 30 до 38%. Це важливо з огляду на те, що обрання жінок до органів місцевого самоврядування є першим кроком до виходу їх на національну арену. Вельми цікаво дослідити чинники, які сприяють встановленню ґендерної рівності.

 Розглянемо деякі аспекти ґендерних відносин в органах влади міста Мукачевого й Мукачівського району. Перший погляд на владну структуру міськради дає підстави для критики. Так, після виборів-2006 жінки в Мукачівській міськраді не очолили жодної з семи комісій, хоча в одній із них мають більшість (четверо з семи депутатів), а ще в одній – половину (троє з шести депутатів). Лише одна жінка обіймає посаду заступника міського голови (їх загалом п'ять) [4]. Крім того, до складу виконкому міськради, затвердженого наприкінці травня 2006 року, ввійшли дві жінки (котрі є директорами фабрик) з 21 особи загалом [5]. Тобто в Мукачівському міськвиконкомі 9,5% жінок.

Водночас, у результаті торішніх виборів депутатами Мукачівської міськради стали (в т.ч. і завдяки післявиборній ротації в списках) 11 жінок (25,5% з усіх 43 депутатів) [6], а Мукачівської райради – 13 (16,7% з усіх 78 депутатів). Хоча відсоток жінок серед депутатів Мукачівської райради є близьким до попереднього (IV скликання) Мукачівської міськради (17,5%) [7] і нинішнього скликання Ужгородської міськради (18%), але він приблизно на 9% нижчий від нинішнього складу Мукачівської міськради.

За партійним складом у Мукачівській міськраді «Нашу Україну» представляють 5 жінок (25% з 20 депутатів від цієї політичної сили), БЮТ – 3 (37,5% з 8 бютівців), ПР – 2 жінки (менше 20% з 11 «регіоналів»), КМКС–Партію угорців України – 1 жінка (50% з 2 депутатів). Тобто номінально жіноче представництво найкраще виражено в КМКС–Партії угорців України (1 жінка з 2 депутатів), але фактично – в БЮТ і «Нашій Україні» (де значно більше депутатів загалом). Найслабше репрезентовані жінки серед депутатів від Партії регіонів.

Із загальної кількості депутатів (78 чол.) у Мукачівській райраді четверо «нашоукраїнок». Це – 13% представництва партій «Нашої України» в цьому органі влади. А загалом партії блоку «Наша Україна» – НСНУ і КУН – мають 31 депутата, тобто 40% складу райради. Дві жінки (12,5%) від партій БЮТ (бютівців у райраді шістнадцятеро, тобто 20,5% усього складу ). Три жінки-соціалістки – 75% членів СПУ у райраді (загалом 4 депутати, 5,1% депутатського складу райради). КМКС–Партія угорців України в райраді має трьох депутатів, серед котрих одна жінка.

У Мукачівській райраді немає жодної «регіоналки», хоча ПР безпосередньо представляють сім депутатів (третя за чисельністю фракція). Те саме стосується й «Відродження», усі три депутати котрого – чоловіки.

Якщо серед жінок-депутатів у міськраді члени партій «Нашої України» становлять 45%, БЮТ – 27%, Партії регіонів – 18%, КМКС–Партії угорців України – 9%, то в райраді 31% із жінок-депутатів представляють партії блоку «Нашої України» (НСНУ і КУН), 15,5% – партій БЮТ («Батьківщина» й УСДП), 23% – СПУ (всі з Мукачева), 7,7% – КМКС–Партію угорців України, а 15,5% є безпартійними (хоча пройшли до райради за списками певних партій чи блоків).

Отже, спільним для обох рад є значне представництво жінок-депутатів від «Нашої України» і БЮТ (сукупно майже три чверті в міськраді і майже половина у райраді від загального представництва жінок). Але в міськраді майже п'ята частина жінок-депутатів – це представниці Партії регіонів, тоді як у райраді майже чверть від депутатів-жінок – соціалістки.

За місцем роботи серед 11 жінок–депутатів Мукачівської міськради, обраних 26 березня 2006 року, найбільшу групу (5 осіб, 45%) становлять керівники зі сфери малого й середнього бізнесу, а інші – з бюджетних медичних і освітніх установ (разом – 27%), державного управління (9%) тощо. Загалом восьмеро депутатів міськради з одинадцяти (тобто 72,7%) є керівниками.

У нинішньому складі Мукачівської райради 54% жінок-депутатів обіймають керівні посади: директор і начальники переважно бюджетних установ (серед усіх депутатів райради 70,5% на керівних посадах). 23% жінок-депутатів є некерівними працівниками бюджетної сфери (медицини й освіти). Тимчасово не працюють 15% жінок-депутатів (2 соціалістки, жительки Мукачевого, але одна з них є другим секретарем РК СПУ, а інша – головою Мукачівської районної спілки жінок). Цікаво також, що місце роботи 54% жінок–депутатів райради розташоване в Мукачевому, а проживають тут 30% жінок–депутатів райради – 3 соціалістки та одна безпартійна (з усіх депутатів райради в Мукачевому проживають 34,6%).

Для з'ясування особливостей впливу жінок-лідерів на ухвали Мукачівської міськради й Мукачівської райдержадміністрації, з'ясування основних перешкод, які заважають посиленню впливу жінок, у лютому–травні 2007 року здійснено експертне опитування. Вдалося отримати відповіді 13 експертів з міськради (депутати й начальники підрозділів) і 9 експертів з райдержадміністрації (начальники підрозділів). Відразу зазначимо: можливі застереження стосовно коректності порівняння обох груп жінок-лідерів (щодо неоднорідності складу обох груп респонденток і різного часу проведення опитувань) ми вважаємо доречними. Але, з нашого погляду, певні несумісності можна вважати неістотними, оскільки найважливішим, що дає нам підстави для порівняння даних обох опитувань, є відсутність переломних політичних змін у період з березня 2006 до травня 2007 року на рівні влади Мукачевого й району (попри вибори 2006 року).

І. Особистісні характеристики

1. За місцем народження опитані жінки–експерти міськради поділяються на три однакові групи (по 31%) – народжені в Мукачевому, іншому районі області та іншій області (лише до 8% припадає на Мукачівський район). Тобто уродженками інших районів області та інших областей є майже дві третини опитаних. А серед опитаних жінок-експертів з РДА 44,4% припадає на Мукачівський район, 33,3% – на Мукачеве та 22,2% – на інший район області. Тобто місце народження лише 31% опитаних у міськраді перебуває в межах відповідної територіальної громади (і лише 8% – Мукачівський район). Серед респонденток РДА 44,4% народилися в районі (Мукачівському), яким вони керують, і 33,3% в Мукачевому. Якщо серед опитаних у міськраді лише 39% уродженців міста Мукачевого та Мукачівського району, то в РДА відсоток уродженок відповідного міста й району вищий удвічі (майже 78%).

2. Вік опитаних у міськраді: 77% – від 45 до 54 років, 7,7% – від 35 до 44, 15% – від 55 до 65. А в РДА: 55,5% – від 45 до 54 років, 22,2% – від 35 до 44, 22,2% – від 25 до 34. Найпоширенішим серед обох груп респонденток є вік від 45 до 54 років: 77% у міськраді і 55,5% у РДА. Якщо додати респонденток вікової категорії від 35 до 44, то отримаємо майже 85% віком від 35 до 54 років у міськраді та майже 78% у райдержадміністрації.

3. Неповнолітня дитина є в 15% опитаних у міськраді та в 11,1% – в РДА, тобто лише в однієї респондентки. Це означає, що наявність малих дітей залишається неминучою перешкодою для кар'єри переважної більшості жінок.

4. Респонденток, котрі працюють у міськраді 2–4 години, – 54%, а 5 годин – 31%. Респондентки з РДА: 3–4 години – 55,5%, а 5 годин – 22,2%. Крім того, затримуються в середньому на роботі від 1 до 3 годин – 54% у міськраді та 77,7% у райдержадміністрації. Ці дані допомагають збагнути самооцінювання завантаженості жінок-лідерів сімейними проблемами та надміром роботи.

5. Наявність вищої освіти підтвердили 85% у міськраді і 100% у РДА. Близько третини респонденток в обох органах влади (31% у міськраді і 33,3% в РДА) мають суспільно-гуманітарну освіту. Про потребу вдосконалення свого освітнього рівня заявили 92% у міськраді і 67% в РДА. Якщо в міськраді вказали на те, що їм бракує передусім правової освіти (77%), то в РДА 33% – правової та економічної.

ІІ. Чинники, які сприяли вступу на посаду чи обранню депутатом, розташувалися в такій ієрархічній послідовності (за результатами відповідей в обох групах):

1) «управлінський досвід»: у міськраді 46% опитаних поставили його на перше місце (на друге – 23%), тобто на 1–2-ге місця разом – 67%, а в РДА 44,4% – на 1-ше місце (22,2% – на 3-тє), разом – 66,6%. В обох органах влади бачимо дуже близькі показники 1-го місця – 44,4–46%, а також сукупності перших місць (1–2-ге і 1–3-тє) – близько 67%;

2) «вольові якості (наполегливість)»: у міськраді 46% – на перше місце, разом з другим – 67%, а в РДА 22,2% – на перше місце (22,2% – на друге), разом (1–2-ге місця) – 44,4%. Цей чинник загалом в обох групах зайняв друге місце, хоча серед респонденток помітна значна розбіжність. Адже на перше місце в міськраді «вольові якості» поставили вдвічі більше експертів (46%), ніж в РДА (22,2%), а на 1–2-ге місця – в міськраді – 67%, а в РДА – 44,4%, тобто в міськраді цей чинник найвище оцінюють принаймні на 22% експертів більше, ніж у РДА;

3) «освіта»: у міськраді 31% респондентів поставили її на третє місце, 23% – на друге, разом (2–3-тє місця) – 54%, а в РДА 11,1% – на перше (22,2% – на друге), разом (1–2-ге місця) – 33,3%. Загалом в обох групах – третє місце серед чинників просування жінок-лідерів; на друге місце в обох групах «освіту» поставили по 22–23% респонденток. Якщо в міськраді її поставили на 2–3-тє місця 54% (більший сукупний відсоток, але за рахунок третього місця оцінки), то у РДА на 1–2-ге місця 33,3% (менший сукупний відсоток, але з урахуванням першого місця оцінки);

4) «участь у громадських організаціях»: у міськраді принаймні 15% поставили її на четверте місце (на перше – 7,7%), разом перше й четверте – 23%, а в РДА 11,1% – на друге місце (на четверте – 11,1%), разом – 22,2% (показники схожі, попри незначну перевагу у міськраді за рахунок місця й відсотка); загалом, за результатами оцінок респонденток в обох групах, – четверте місце.

Брали участь у діяльності громадських організацій (ГО) до вступу на начальницьку посаду (чи перед обранням депутатом): у міськраді – 31% (близько 15% всіх опитаних назвали жіночі ГО), а в РДА – 22,2% (у т.ч. 11,1% – ГО регіонального розвитку), тобто приблизно від чверті до третини опитаних в обох групах. Нині беруть участь у діяльності ГО: у міськраді – 31% (лише 7,7% із них належать до жіночих ГО), а в РДА – 11,1% (молодіжного спрямування), тобто втричі менше, ніж у міськраді;

5) «особисті зв'язки»: у міськраді 23% поставили їх на четверте місце, а в РДА 11,1% – на друге;

6) «партійна приналежність»: у міськраді 7,7% – на п'яте місце, а в РДА 11,1% – на третє (на четверте – 11,1%), разом – 22,2%. Оцінки самих респонденток щодо п'ятого й шостого місць істотно відмінні, позаяк «особисті зв'язки» в міськраді 23% оцінили четвертим місцем, а 11,1% в РДА – другим (вище місце, але менший відсоток), а роль чинника «партійної приналежності» в міськраді оцінили значно нижче (п'яте місце – 7,7%), ніж в РДА (3–4-те місця – 22,2%).

ІІІ. Проблеми й перешкоди

1. Наявність дискримінаційних проблем, пов'язаних із ґендерними відносинами, на шляху до посади чи депутатства визнали 31% у міськраді й 44,4% у РДА. Розв'язували ці проблеми з допомогою чоловіків 15% у міськраді та 22,2% у РДА, а самі (власними зусиллями) – 15% у міськраді та 11,1% – в РДА.

2. Після вступу на посаду наражалися на вияви дискримінації (чи зневажливе, вибірково несправедливе ставлення) з боку чоловіків (як лідерів, так і підлеглих): у міськраді – 7,7%, а в РДА – 44,4%. Тут помітний істотний контраст між результатами в міськраді та РДА (відмінність майже в шість разів).

3. Перешкоди для зростання частки та ролі жінок-лідерів (із запропонованого списку) розташовуються, за результатами опитувань респонденток, у такому порядку:

Найважливіші перешкоди:

1) «традиційне бачення місця жінки з боку колег-чоловіків»: на перше місце цю перешкоду поставили 23% у міськраді і 22% у РДА. Загалом на 1–3-тє місця в міськраді – 54%, а на 1–2-ге та 4-те в РДА – 44,4%;

2) «недосконалість законів, особливо в сфері соціального захисту жінок та їхніх дітей». На 1–4-те місця цю перешкоду поставили 62% у міськраді та на 2–4-те – 55,5% у РДА. Загалом друге місце за результатами опитування в міськраді та третє місце – в РДА;

3) «стреси внаслідок поєднання службових і сімейних обов'язків». У міськраді 1–2-ге й 4-те місця віддали цій перешкоді сукупно 39% опитаних, а в РДА 1–3-тє місця – 33,3%. Загалом третє місце в міськраді та четверте – у РДА.

Важливі перешкоди:

4) «відсутність порозуміння з керівництвом (і завищені вимоги до жінки-керівника)». У міськраді 3–4-те місця – 31%, а в РДА 1–3-тє місця – 44,4%; загалом у міськраді ця перешкода потрапила на сьоме місце, а в РДА – на друге. Значна розбіжність у поглядах і загалом за результатами опитування в обох групах;

5) «відсутність лідерських якостей чи можливостей їх розвивати». У міськраді цю перешкоду поставили на 1–2-ге і 4-те місця 39% (як і попередню перешкоду), але в РДА її оцінили значно нижче, тобто поставили на 1-ше і 4-те місця 22,2% опитаних; загалом, ця перешкода здобула 4-те місце в міськраді та 7-ме в РДА;

6) «занижена самооцінка». У міськраді її поставили на 2–3-тє місця 39%, а в РДА на 1-ше і 3-тє місця – 22,2%; тобто ця перешкода здобула загалом 5-те місце в міськраді й 6-те місце в РДА. 

Найменш важливі перешкоди:

7) «відсутність можливостей для освітнього самовдосконалення». Цю перешкоду поставили в міськраді на 1-ше та 3–4-те місця 31% (загалом – 6-те місце), а в РДА на 5–6-те місця – 44,4% (загалом – 9-те місце);

8) «фінансово-економічні труднощі». У міськраді – 1-ше й 4-те місця 31% (загалом – 8-ме місце), а в РДА – на 1-ше і 3–4-те місця – 44,4% (загалом – 5-те місце);

9) «відсутність професійних, правових, психологічних тренінґів». У міськраді 1-ше й 4-те місця – 23% (загалом – 9-те місце), у РДА 2-ге й 4-те – 22,2% (загалом – 8-ме місце).

ІV. Шляхи розв'язання проблем

1. «Необхідність змін у ґендерних відносинах» визнають 46% респонденток у міськраді (у т.ч. 23% наголошують на правовому напрямі цих змін) і 66,6% у РДА.

2. «Зміни на краще» в ґендерних відносинах стануться, на думку 46% опитаних у міськраді та 44,4% у РДА, завдяки жіночим громадським організаціям. Щодо політичних партій, то їм віддають належне у цих змінах лише 15,4% у міськраді й ніхто в РДА. Серед запропонованих самими респондентками привертають увагу духовно-культурні зміни, за які виступають 7,7% у міськраді та 22,2% у РДА (з них половина стосується жінок і половина – чоловіків).

3. Щодо способів виправлення диспропорції між переважанням жінок серед державних службовців та їх малою часткою серед керівників висловили свій погляд 54% респонденток у міськраді і 55,5% у РДА; при цьому на вирішення питання на державному рівні (включаючи запровадження 50-відсоткової квоти) вказали 23% у міськраді й 11,1% у РДА (вдвічі менше). На потребі більшої довіри до жінок (та зміни стереотипів у ставленні до них) наголосили 15% у міськраді та 33,3% у РДА (вдвічі більше). На активнішій позиції самих жінок (розвитку ділових якостей керівника) зробили наголос 7,7% у міськраді та 11,1% у РДА.

4. Серед запропонованих змін для підвищення статусу жінок у суспільно-політичному житті таких міст, як Мукачеве, чи таких районів, як Мукачівський, на перший план виходять соціально-економічні (підвищення соціальної захищеності та зарплат, розвиток об'єктів для навчання і дозвілля): у міськраді – 23% і в РДА – 22,2%, а також психологічні (переорієнтація самих жінок, визнання жінок-лідерів): у міськраді – 15,4%, а в РДА – 22,2%. Пропонувалися й зміни законодавчі (лише в міськраді – 15,4%) і «відновлення діяльності жіночих ГО» (лише у РДА – 11,1%).

5. Потрібною вважають зміну стереотипів (враховуючи, що чоловіки мають своє світосприйняття, орієнтації, цінності) 62% у міськраді та 66,6% у РДА.

6. Серед заходів для забезпечення рівного доступу жінок до директивних структур і процесу прийняття рішень було названо передусім ухвалення відповідних законів і дотримання їх: в міськраді – 23%, а в РДА – 44,4%. Також пролунали окремі пропозиції стосовно поліпшення відносин між самими жінками (7,7% у міськраді), оцінки жінок за діловими якостями (7,7% у міськраді), змін в оплаті праці (11,1% у РДА), інформування жінок про їхні права (11,1% у РДА).

Висновки

Представництво жінок у мукачівських міській та районній радах має низку спільних і відмінних рис. Спільними особливостями обох рад є: а) загальне переважання представництва жінок від таких найпотужніших у краї політичних сил, як «Наша Україна» і БЮТ; б) паритетне й переважаюче представництво жінок лише серед деяких найменш чисельних партійних фракцій; в) переважання керівників серед жінок-депутатів. Відмінності між міською та районною радами стосуються насамперед:
1) представництва жінок від окремих політичних сил (від ПР у міськраді та від СПУ в райраді); 2) значно меншої частки жінок у райраді, ніж у міськраді; 3) більшого представництва жінок-керівників і жінок-підприємців серед депутатів міськради, ніж серед депутатів райради.

Експертне опитування жінок-лідерів у мукачівських міськраді та РДА засвідчило наявність низки спільних особливостей у становищі представниць прекрасної статі. Серед чинників, які відіграли найважливішу роль у вступі на посаду чи обранні депутатом, найважливіші: 1) «управлінський досвід»; 2) «вольові якості (наполегливість)»;
3) «освіта»; 4) «участь у громадських організаціях».

Перешкоди для просування жінок-лідерів, як і шляхи їх подолання, варто розглядати в комплексі – крізь призму психологічних, правових і соціальних чинників. Лише з урахуванням цього та застосувавши комплексний підхід до мінімізації згаданих перешкод, можна прискорити процес ґендерного вирівнювання в органах влади.

 

Джерела

1. Мельник Т. Ґендер у політиці // Основи теорії ґендеру: Навч. посіб. – Київ: «К.І.С.», 2004. – С. 229. 

2. Кордоба О. Жінки наступають: прийнято рішення створити координаційні ради з питань ґендерної рівності при облдержадміністраціях // Еспрес. – 2006. – 7–8 листопада. – С. 7.

3. Лібанова Е. Ґендерна диференціація доходів населення України // Політика і час. – 2007. – № 3. – С. 37.

4. Нова міська рада приступила до роботи // Мукачеве. – 2006. – № 17 (4 травня). – С. 5.

5. Склад виконавчого комітету Мукачівської міської ради // Мукачеве. – 2006. – № 24 (22 червня). – С. 3.

6. Депутати Мукачівської міськради, обрані 26 березня 2006 року // Мукачеве. – 2006. – № 13 (6 квітня). – С. 3; Мукачеве. – 2006. – № 17 (4 травня). – С. 5.

7. Депутатами Мукачівської міської ради обрано // Мукачеве. – 2002. – № 14 (4 квітня). – С. 2.

Автор: Наталія СКОБЛИК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата