передплата Українською | In English

№1, січень 2015

Клим ЧУРЮМОВ: «Вважаю, що це «українська» комета, і місце посадки зонда пропоную назвати «Київ»Клим ЧУРЮМОВ: «Вважаю, що це «українська» комета, і місце посадки зонда пропоную назвати «Київ»

Поділитися:

На запитання відповідає відомий астроном, який разом зі Світланою Герасименко у вересні 1969-го відкрив таємничу комету, відразу названу їхніми іменами.

11 листопада 2014 року європейський міжпланетний зонд «Розетта» сягнув комети Чурюмова—Герасименко та здійснив посадку спеціального модуля «Філи» на її поверхню. Така подія відбулася вперше в історії людства. Апарат, запущений із космодрому Куру у Французькій Гвіані, подолав близько 6,4 мільярда кілометрів. Вартість унікальної дослідницької програми — 1,3 мільярда євро.
Назва космічного апарата пов’язана зі знаменитим Розеттським каменем, що має три написи стародавніми мовами. Знайшли цю гранітну брилу на початку ХІХ століття. Спершу єгипетські ієрогліфи двох ідентичних текстів не вдавалося розшифрувати, а ось варіант давньогрецькою мовою дослідники прочитали, й це дало змогу довідатися про цікаві події земної цивілізації
та краще пізнати єгипетські письмена. Отож назва зонда символізує ключ до унікальної інформації.

Інформація з космосу за 4,6 мільярда років

– Модуль «Філи» вже не перший день на відкритому вами космічному об’єкті. Яку інформацію отримано?

– 2 березня 2004 року Світлана Герасименко та я були на космодромі Куру під час запуску ракети, що вивела в космос «Розетту». У травні 2014­го почалося зближення земної посланниці з кометою. Коли до неї було приблизно мільйон кілометрів, почали надходити перші фотознімки. Вони засвідчили, що об’єкт має неочікувано цікаву форму. Ліпше це стало видно, коли апарат наблизився до комети: у липні – на тисячу кілометрів, у серпні – на сто. На відстані восьми кілометрів модуль відділився для посадки.

Це дало можливість під час різних сканувань скласти й передати на Землю «глобус» ядра комети. Всі тепер відомі нам структури поверхні (кратери, улоговини, гори, рівнини тощо) отримають назви. Вважаю, що це «українська» комета, тож готую список українських назв, бо дають чомусь переважно єгипетські. Наприклад, оголосили конкурс на назву місця посадки зонда. Я надіслав пропозицію назвати його Києвом. Але більше було пропозицій з назвою Агілкія. Мало хто знає, що це маленький острів у дельті Нілу.

– …Де знайшли Розеттський камінь із текстами трьома мовами.

– Так. Однак я надішлю український список назв до Комісії з номенклатури Європейського космічного союзу. Відкривачі небесних тіл повинні мати перевагу щодо назв.

– Скажіть, Климе Івановичу, відкриття нового небесного об’єкта – це своєрідна «лотерея» (пощастить – не пощастить) чи копітка підготовка, спрямованість на знахідку, значні математичні зусилля?

– Випадкового немає. Випадковість – це перетин двох необхідностей. А в астрономії потрібно бути професійно підготовленим і працювати, тоді й успіх прийде. Головне – уважно спостерігати чи, так би мовити, патрулювати Всесвіт. Адже в ньому кожної миті щось змінюється, і якщо зміни зафіксовано – це вельми цінно для науки.

Приміром, нам потрібна дос­конала модель походження Сонячної системи. Різні гіпотези щодо її виникнення потрібно уточнювати. Ось тут і може допомогти інформація про ядра комет, які є капсулами часу, машинами часу, тобто доносять інформацію з далекої давнини (за 4,6 мільярда років). Адже в них збереглася первісна, реліктова речовина, з якої й утворилася Сонячна система. Ми знаємо, що то були пил і газ, котрі зліплювалися, й так зароджувалися небесні тіла, із яких згодом утворилися кометні ядра від одного до двохсот кілометрів у діаметрі. Під час зіткнення такі ядра об’єднувалися в більші тіла, які вже мали достатню масу для притягання нової й нової речовини. Так виростали й наша Земля, й інші планети. До речі, Земля й досі потроху збільшується, адже на неї щороку падає в середньому 140 тисяч тонн різноманітних метеоритів. Але цікаво, що протягом 4,5 мільярда років наша планета «потовстішала» лише на десять сантиметрів.

Коли закінчаться нафта й газ

– Що дає землянам вивчення комети Чурюмова—Герасименко «зблизька»?

– Передусім досліджується реліктова речовина, яка там законсервувалася в первісному стані. Хоча поверхня й «оброблялася» космічними частинками, сонячним промінням, під тонким, кількасантиметровим шаром – матерія, що не змінилася впродовж мільярдів літ, адже перебувала в найпотужнішому «морозильнику».

– І яка вона, та речовина?

– Дані узагальнюються. Переважно це Н2О – замерзла вода з домішками мінеральних та органічної речовин.

– Органіка як «ембріон життя»?

– Так, справді. На Землю падали й астероїди, але в них води набагато менше. А комети мають 80% води, ба навіть більше, до того ж вельми холодної, що важливо, адже поверхня нашої планети в ту давню пору була гарячою… Комети – це своєрідні постачальники і води, і матеріалу для зародження життя.

– Зрозуміло, що до комети Чурюмова—Герасименко у вас ставлення особливе. А до інших небесних тіл? Чи є серед них ваші улюбленці?

– Звичайно. Насамперед рідна Земля. І найближча до нас зір­ка – Сонце. До найцінніших небесних об’єктів також належить Місяць, опоетизований світовою літературою й мистецтвом. Колись його обживуть земляни (12 осіб на ньому вже побували). Невдовзі туди проляжуть ракетні туристичні маршрути. До того ж на Місяці дуже багато корисних копалин, які на Землі колись таки вичерпаються. Є там, скажімо, і така цінна речовина, як гелій­3. Це ідеальне (безвідходне й нерадіоактивне) паливо для ядерних реакторів. Якщо він витече, значної небезпеки це не становитиме. На Землі такий гелій є, але його небагато (35 тисяч тонн). Тож коли закінчаться нафта, вугілля, природний газ, місячним гелієм–3 можна буде «годувати» земну енергетику протягом десяти тисяч років!

Всесвіт, його гармонія – то і є Бог…

– Астрономія нагромаджує інформацію, що увиразнює історію Всесвіту… А як ви, науковець, ставитеся до слів із Біблії: спочатку було слово?

– Це велика таїна, однак можна припустити, що це теж модель створення світу. Всесвіт, його гармонія – то і є Бог... Ця гармонія створила і галактики, і життя, людину. Починалося все з якихось найпростіших компонентів, а далі – за вищим задумом – усе ускладнювалося. Певну геніальну модель було закладено у Всесвіт, ось це і є «слово». Відомі й інші трактування…

– Якщо висловлюватися астрономічно, то, можливо, над українською державою зійшла нова зірка?

– Саме так. Зумовив усі зміни Майдан, коли український народ піднявся проти бандитської влади. Це була народна революція. Хоч і рішуча, однак шляхетна. Мені подобалася атмосфера самоорганізованості, доброзичливості й високого пат­ріотизму на Майдані. Мої знайомі, колеги з Росії, інтелектуали не дуже довіряють пропаганді, що, мовляв, фашисти щось таке роблять у Києві. Хоч дехто запитував: чи то не кримінальні елементи у вас збунтувалися? Які, відповідаю, кримінальні елементи! Люди повстали захистити свою та державну гідність, і поводяться вони гідно. Ще
9 грудня 2013 року в мене склалися такі віршовані рядки:

Європа кличе нас до себе,
Готує влада зашморг нам.
З колін піднятись, браття, треба,
Щоб дати відсіч ворогам!

Тож зміни, які відбуваються, давно назріли. Україна має стати потужною державою з високорозвиненими економікою та наукою. Новій владі бажаю керуватися в реформах українською національною ментальністю. Потрібно відстояти наші одвічні волелюбні ідеали – й часів Київської Русі, й козацької доби, й визвольних змагань, які тривають донині. Нова влада має, врешті­решт, подбати про справжнє відрод­ження української національної культури й традицій, про розвиток науки, мистецтва, літератури, книгодрукування. Конче потрібно ухвалити такі закони, щоб люди відчували себе вільними й захищеними Українською державою та мали впевненість у своєму майбутньому. І не лишити жодного шансу потенційному агресорові поживитися навіть маленьким клаптиком української землі, як і українського зоряного неба... 

Розмовляв Юрій ПРИГОРНИЦЬКИЙ.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Хмара про рішення КСУ: Всі юристи бачили, що це не відповідає Конституції, але… Сьогодні, 24 червня

Вибори влітку: яку «ставку» зробив Порошенко і що отримав в результаті Сьогодні, 24 червня

Кандидат партії Ердогана програв повторні вибори мера Стамбула Сьогодні, 24 червня

Рішення ПАРЄ зламає персональні санкції ЄС проти кількох росіян Вчора, 23 червня

Молдова хоче допомоги України з Придністров'ям і антикорупцією - прем'єрка 22 червня

Баканов у США узгодив деталі візиту Зеленського до Вашингтона 22 червня

Зеленський не блокуватиме запуск ринку електроенергії в інтересах Коломойського, – Петро Олещук 22 червня

Путін заборонив авіакомпаніям РФ літати в Грузію 22 червня

Коломойський не зустрічався із Зеленським після інавгурації 21 червня

Кубів запропонував владі кардинальні зміни для регулювання цифрової економіки 21 червня