Національна безпека крізь призму наукового потенціалу

«Національна безпека як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави не може бути реалізована без використання досягнень передової науки, технологій та цілеспрямованої державної інноваційної політики, – зазначив у вітанні до учасників форуму президент Національної академії наук України академік Борис Патон. – Тільки розвинена держава з наукоємною промисловістю, сучасними системами охорони здоров’я, освіти, соціогуманітарною сферою, високотехнологічним оборонним комплексом, сприятливим станом екології може забезпечити своїм громадянам високу якість життя, стабільність, можливість реалізувати свої життєві плани в рідній країні, а не шукати щастя на чужині».

Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич, звертаючись до учасників симпозіуму, визнала, що суспільство і влада не надають належного значення розвитку науки, що зумовлено нерозумінням її ролі в забезпеченні життєдіяльності й обороноздатності країни. Фінансування науки опустилося нижче від того рівня, який необхідний не лише для розвитку, а бодай для її самовідтворення. Лілія Гриневич висловила сподівання, що новий склад парламенту ухвалить Закон про науку і науково­технічну діяльність і сприятиме виправленню нинішнього становища в науковій сфері.

Віце­президент НАН України академік Антон Наумовець, який вів засідання, подякував Голові парламентського комітету за обстоювання інтересів вітчизняної науки й висловив сподівання, що влада нарешті усвідомить необхідність збереження та розвитку наукового потенціалу країни.

Програма симпозіуму була насичена й різноманітна. Після виступів директора Центру досліджень науково­технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України Бориса Маліцького, директора Інституту демографічних та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової, директора Інституту магнетизму НАН та МОН України академіка Віктора Бар’яхтара було продемонстровано фільм про внесок у розвиток вітчизняної ракетно­космічної галузі
Конструкторського бюро «Південне», який прокоментував заступник генерального конструктора цього КБ з наукової роботи Олександр Кашанов. У межах симпозіуму також відбулися два «круглі столи»: «Загрози національній безпеці, зумовлені станом науково­технічного потенціалу» й «Історичний досвід та сучасні можливості використання потенціалу ракетно­космічної галузі у розв'язанні
проблем національної безпеки».

Про багатоаспектний міждисциплінарний характер теми симпозіуму свідчили як програма заходу, так і склад його учасників, що представляли різні галузі науки й освіти, оборонну промисловість, владні структури та громадські організації. Як зазначалося на форумі,
вироблення спільних позицій і обґрунтованих рекомендацій – це шлях до практичних результатів інтеграції наукових знань, технічних та інженерних рішень, що сприятимуть усуненню загроз національній безпеці.

Олександр МАЛІЄНКО.