передплата Українською | In English

№21, листопад 2014

Інтелектуали, врятуйте світ!

Поділитися:

Нещодавно Президент України Петро Порошенко відвідав Конструкторське бюро (КБ) «Південне» імені М. К. Янгеля. Глава держави провів нараду з науковцями. Генеральний директор підприємства Олександр Дегтярев представив проекти бюро в аерокосмічній, оборонно-промисловій і транспортній сферах. Звісно, найактуальнішими є розробки дніпропетровського КБ у галузі оборони, беручи до уваги війну на Донбасі та загальну напруженість на «світовій шахівниці».

Про напрацювання в розробці вітчизняного тактичного ракетного озброєння та перспективу розвитку сфери Олександр Дегтярев писав у нашому журналі ще минулого року (див. Віче, 2013, № 17). У своєму матеріалі він вкотре намагався достукатися до владних мужів і доводив необхідність розробки вітчизняних оперативно­тактичних ракетних комплексів (ОТРК), які у XXI столітті є чи не найефективнішим чинником стримування після ядерної зброї. Схоже, що нині перші особи держави нарешті звернулися до науковців за допомогою. На жаль, для цього знадобилися революція та війна.

Інтелектуальний потенціал наших учених у галузі оборонної промисловості вже давно оцінили у багатьох державах світу, де успішно застосовують українську зброю. Однак вітчизняні конструкторські бюро та оборонні заводи останні роки працювали переважно на експорт, а солдати використовували зброю, розроблену в середині минулого століття, – і це наочно підтверджує той факт, що українська армія деградувала не з об’єктивних причин, а зумисно розвалювалася зсередини.

Наші учені нарешті звернули на себе увагу держави, оскільки справді мають чим підвищити її обороноздатність. Про це свідчить укладення десятків урядових контрактів на постачання найсучасніших вітчизняних зразків озброєння, котрі значно ефективніші та дешевші за іноземні аналоги. Таку заяву зробив Президент України під час прес­конференції на цьогорічній виставці «Зброя та безпека».

– Високоточна протитанкова ракета виробництва Франції або США коштує в 14 разів дорожче, ніж аналогічна ракета, яку виготовляють на нашому КБ «Луч», при цьому за основними характеристиками вона не поступається, – заявив Петро Порошенко.

Ці слова вселяють надію у наших вчених­оборонників. Окрім того, судячи з промови Президента, Україна за кордоном куплятиме те, що поки не виробляє сама, наприклад контрбатарейні РЛС та засоби зв’язку, усе інше повинні виготовити наші виробники. Така державна політика безперечно даватиме поштовх розвиткові вітчизняної оборонної галузі та обороноздатності держави загалом.

Але український інтелектуальний потенціал спроможний не тільки захистити державу, а й сприятиме її загальному економічному зростанню. У цьому впевнені вчені­юристи, які взяли участь у роботі наукової конференції «Сучасні виклики й актуальні проблеми права інтелектуальної власності в Україні та Європі», котру провів Київський університет права НАН України разом із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Так, директор департаменту країн із перехідною та розвиненою економікою Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) Міхал Швантнер зазначив, що нині, незважаючи на рух України в напрямі приведення законодавства до стандартів Європейського Союзу, невирішеним залишається питання державної підтримки розвитку інноваційних технологій та їх упровадження у виробництво.

– В умовах світової фінансової кризи побудова продуманого плану економічного розвитку, заснованого на ефективному використанні власних ресурсів держави в галузі інтелектуальної власності, є стратегічним завданням для України, – підкреслив Міхал Швантнер.

За словами фахівця, сьогодні ми є свідками кардинальних змін у сприйнятті ролі інтелектуальної власності у світовій економіці. Якщо раніше інтелектуальна складова вартості товару становила від 0,5% до 5%, то нині – уже 95%. Лише правильне управління цією сферою дає можливість державі гідно конкурувати на світовій арені.

– Позитивний приклад успішного використання інтелектуальної власності ми можемо спостерігати на базі досвіду, отриманого Туреччиною, Індією та Бразилією. Ці країни будують свій національний продукт на основі власних інтелектуальних ресурсів, скеровуючи таким чином фінансові потоки на свою користь. Тому важливим завданням для України в рамках двостороннього співробітництва з ВОІВ залишається реалізація найкращих світових практик із використання інтелектуальної власності на благо держави, – зазначив Міхал Швантнер.

Ректор Київського університету права Юрій Бошицький підкреслив важливість модернізації законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності для ефективної взаємодії власників цих прав та держави.

– Відносини в сфері інтелектуальної власності постійно розвиваються, нормативно­правова база прагне відповідати міжнародним нормам, і наразі актуальним питанням є гармонізація вітчизняного законодавства з інтелектуальної власності з нормами європейського. Іншими нагальними потребами сьогодення є становлення дієвої системи правового захисту інтелектуальної власності, формування ефективної інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики та державно­приватного партнерства у цій сфері, – наголосив Юрій Бошицький.

Голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Ковіня відзначив, що надійний правовий захист інтелектуальної праці є однією з основних ознак цивілізованої держави, для якої інтелектуальний капітал є найдорожчим нематеріальним активом.

Від імені Українського союзу промисловців і підприємців до учасників конференції звернувся радник президента організації Сергій Мосов. За його словами, Україна нині посідає одне з провідних місць серед країн світу за показником патентної продуктивності, однак це досягнення не можна віднести до конкурентних переваг вітчизняної сфери інновацій. Нагальними для країни залишаються проблеми впровадження створених об’єктів інтелектуальної власності в інтересах зміцнення економіки та реалізації ефективної державної політики в галузі правового захисту інтелектуальної власності, який визначений пріоритетним напрямом у пакеті президентських реформ.

Отже, бачимо, що винахідники та правники єдині у розумінні провідної ролі інтелекту в захисті та розвитку держави. Поступово ця, здавалося би, проста істина відкривається й нашим управлінцям. Можливо, вони нарешті оцінять український інтелектуальний потенціал не тільки в рамках візитів і виставок, а й на ділі – у держбюджеті й держзамовленнях. Тож, наступний етап – навчитися цей потенціал захищати й ефективно використовувати на благо Батьківщини.

Автор: Тарас РОМАНЮК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Політолог Яхно пояснила, чому українські журналісти саме зараз згадали про Саакашвілі Сьогодні, 14 серпня

Росія більше не визнаватиме українські ліцензії на надра Криму Сьогодні, 14 серпня

Жарти недоречні: Ющенко жорстко поставив на місце «президентів» Вакарчука і Зеленського Сьогодні, 14 серпня

Трамп підписав оборонний бюджет, що передбачає 250 мільйнів Україні Сьогодні, 14 серпня

США заморожують співпрацю з РФ в рамках Договору з відкритого неба Сьогодні, 14 серпня

ЗМІ: Митрополита Епіфанія та архієпископа Агапіта спіймали в Венеції за розпустами Вчора, 13 серпня

Посуха у Німеччині вже завдала мільярдного збитку фермерам 11 серпня

Генпрокуратура Румунії розслідує дії поліції під час мітингу у Бухаресті 11 серпня

Президент Румунії засудив насильницькі дії поліції під час мітингу у Бухаресті 11 серпня

В ЄС минулої ночі опублікували заяву про український антикорсуд та спецпрокуратуру 11 серпня