Жінки, жінки - краса і мудрість

Початок весни збігається з жіночим святом – Днем 8 Березня. Відступають холоди, веселіше тягнуться до землі сонячні промінчики, тануть сніги, розпускаються перші квіти, а на жіночих обличчях розквітають посмішки. Не виняток і ціле сузір’я талановитих, вродливих та розумних жінок – професорів, викладачів і співробітників Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків). В них є багато спільного: фундаментальні знання, життєва мудрість, відповідальність і ще багато рис характеру, які допомагають, зокрема, керувати тією чи іншою кафедрою. (Слід наголосити, що на кафедрах ведуться широкі наукові дослідження, впроваджуються нові методи навчання студентів, видається значна кількість навчально-методичної, інструктивної та наукової літератури.) Водночас кожна з цих жінок – яскрава особистість, у кожної свої захоплення та мрії. І коли вони приходять з роботи додому, то дарують свої тепло й ніжність рідним, створюють затишок у домівках. Як же вдається їм поєднувати жіночу тендітність і прийняття своєчасних виважених рішень? Які риси характеру допомагають у цьому? Як до керівників-жінок ставляться керівники-чоловіки? Як вітають у День 8 Березня співробітники та рідні? Чим захоплюється кожна з них? Із цими запитаннями звернулись ми до жінок – завідуючих кафедрами.

Валентина БОРИСОВА, завідувач кафедри цивільного права № 1,
кандидат юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України

Закінчила Харківський юридичний інститут, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 1983 році присвоєно вчене звання доцента, 2010­го – звання професора. Опублікувала понад 160 наукових праць. Обрана членом­кореспондентом Національної академії правових наук України.

«Поєднувати в собі суто жіночі риси характеру й необхідні керівникові завжди важко. Але допомагає в цьому вміння говорити самій собі правду і бути вимогливою до себе та до інших. Тим часом ніколи не треба забувати аксіом філософії: агресія озброює, посмішка, навпаки, обеззброює; гумор підіймає настрій; оригінальність приваблює. Чоловіки­керівники ставляться до мене з повагою і, сподіваюся, з симпатією. Що стосується привітань у День 8 Березня, то на роботі це, безумовно, квіти, теплі слова, лагідні посмішки, тобто все те, що робить жінку щасливою. А в родині я також не обділена квітами, увагою, теплотою. Причому будь­якого дня року. Тому можу сказати про себе: я дуже щаслива жінка! Хоча, поза сумнівом, квіти, подаровані в ці березневі дні чоловіком і сином, для мене найдорожчі, бо підкорюють своєю ніжністю, створюють чудовий весняний настрій, пробуджують почуття закоханості. Мої захоплення – живопис, театр, художня література, вирощування квітів. Дуже люблю прогулянки восени під теплим дощем, а також зустрічі зі старими друзями».

Світлана СЕРЬОГІНА, завідувач кафедри державного будівництва,
доктор юридичних наук, доцент, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. Ярослава Мудрого

Закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 2013 році стала доктором юридичних наук. Опублікувала понад 120 наукових праць, у тому числі монографії, науково­практичні коментарі, науково­практичні посібники, статті.

2012 року затверджена на посаді директора Науково­дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. Член науково­консультативної ради при Вищому адміністративному суді України.

«Особливих секретів у мене немає. Запорукою успіху керівника, на мій погляд, є вміння поєднувати такі якості, як чуйність, щирість, любов та повагу до людей із вимогливістю, відповідальністю, вболіванням за колективні справи. Можу сказати, що керівники­чоловіки ставляться до мене з повагою. Напередодні 8 Березня співробітники­чоловіки щороку організують для всіх жінок нашої кафедри урочисте засідання, на якому щиро вітають нас зі святом, дарують квіти та пам’ятні дрібнички. А вдома мене чекає святкова вечеря, котру традиційно цього дня готує чоловік. Моє захоплення – це вирощування квітів, люблю доглядати фіалки та дикі троянди. Крім цього, мені подобається подорожувати Кримом, ходити в гори та фотографувати мальовничі кримські краєвиди».

Ольга ШИЛО, завідувач кафедри кримінального процесу та
оперативно­розшукової діяльності, доктор юридичних наук, доцент

Закінчила Харківський юридичний інститут, захистила спочатку кандидатську дисертацію, а в 2011 році – докторську. Автор понад 90 наукових праць. Лауреат премії ім. Ярослава Мудрого, заслужений діяч науки і техніки України.

«У кожного свій рецепт, тому жодних стереотипів тут бути не може. Думаю, перш за все, треба бути вимог­ливою до себе, а вже потім – до оточуючих. І ніколи не забувати, що ти – тільки частина колективу, яка відрізняється від інших лише ступенем відповідальності.

У нашому університеті чоловіки­керівники ставляться до жінок­керівників зазвичай позитивно, оскільки впевнені, що вони ніколи не підведуть, знайдуть нестандартні шляхи розв’язання проблем і встигнуть зробити навіть те, що апріорі було неможливо встигнути зробити.

8 Березня співробітники та рідні вітають посмішками і добрим настроєм, а ще тюльпанами та ірисами, які я обож­нюю.

Дуже люблю собак. На мій погляд, це диво, котре природа наділила всіма тими якостями, що в комплексі не має жодна жива істота».

Людмила ШЕВЧЕНКО, завідувач кафедри економічної теорії,
доктор економічних наук, професор

Закінчила економічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького, кандидат економічних наук з 1984 року, доцент, з 1992­го – доктор економічних наук, з 1993­го – професор.

Є автором близько 160 наукових і методичних праць.

«Сподіваюсь, що мені вдається поєднувати жіночу тендітність і рішучість у прийнятті рішень. Допомагають риси характеру, вироблені ще в дитинстві: організованість, уміння ставити мету та планувати час на виконання робіт. Ніколи не вимагаю від членів кафедри того, чого не роблю сама. Намагаюся зрозуміти проблеми кожного й, коли можу, їх розв’язую. Для когось на кафедрі я «менед­жер».

Дуже приємно працювати з людьми пунктуальними, які бачать перспективу й уміють до неї йти, дотримуються слова, при цьому мають почуття гумору та знаходять час на звичайне людське спілкування.

8 Березня приймаю вітання від друзів і колег з усієї України – з Харкова, Києва, Полтави, Донецька, Севастополя, Львова. Обов’язково святкуємо кафедрою, яка стає дедалі більш жіночою, а тому красивішою і душевнішою. Щиро радію, коли телефонують або надсилають електронні листи колишні студенти, аспіранти. Прості теплі слова, сказані близькими людьми, інколи важать більше від офіційних нагород. А ще цього дня не вмовкає домашній телефон, бо колишні учні вітають мою маму, Надію Андріївну, – вчительку, котра вже давно на пенсії, але виховала не одне покоління гідних людей.

Захоплення: подорожі, фотографування, відвідування художніх музеїв Європи».

Олена ЮРКЕВИЧ, завідувач кафедри логіки,
доктор філософських наук, професор

1979 року закінчила теоретичне відділення Харківського музичного училища ім. Б. Лятошинського, 1983­го – Харківський державний інститут культури.

Захистила кандидатську дисертацію та отримала науковий ступінь кандидата філософських наук, а після захисту докторської в 2006 році отримала диплом доктора філософських наук, у 2008­му – вчене звання професора. Автор понад 90 наукових публікацій.

«Мудрість – це найважливіша характеристика керівника. Як писав Платон, мудрість – це властивість душі, яка причетна до блага. Мудра людина має не тільки розвинений інтелект, а й знан­ня та досвід добра. Тому вона є чуйною до інших у спілкуванні й водночас вольовою при прийнятті рішень.

До керівників­жінок керівники­чоловіки ставляться по­різному. Все залежить від культури останніх. На мою думку, у будь­якому випадку жінка­керівник має виграшну позицію.

Зазвичай Восьмого березня вітають квітами, словами поваги й любові, поцілунками та подарунками. Для мене це свято особливе ще й тому, що 7 березня – день нашого з чоловіком одруження. Ми разом уже 34 роки. Тому ці дні символізують для мене весну, молодість і кохання.

З роками захоплення змінюються. Колись це були музика, танці, книжки, туризм. Нині я більше ціную спілкування з рідними та друзями, а особ­ливо – з онуками. Вони – нащадки моїх знань і життєвого досвіду».

Оксана КАПЛІНА, завідувач кафедри кримінального процесу,
доктор юридичних наук, професор

Закінчила Українську державну юридичну академію, 1998 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 2009­му – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Опублікувала понад 100 наукових праць.

«На самому початку, коли стала керівником кафедри, було, справді, складно. Згодом довелося навчитися більш ощадливо ставитися до свого часу, раціонально вибудовувати режим дня, спілкуватися з підлеглими, знаходити компроміси, а іноді бути наполегливою та вимог­ливою.

Прийняттю своєчасних і виважених рішень сприяють такі риси характеру, як цілеспрямованість, дисциплінованість, сумлінність, вибагливість, гнучкість та інші. Вони, до речі, почали формуватися в мене ще під впливом особистого прикладу ставлення до своєї роботи моїх батьків, а згодом – моїх учителів.

У нашому університеті жінки­керівники не можуть поскаржитися на відсутність уваги з боку керівників­чоловіків. Це і бажання допомогти, і вчасно дати мудру пораду, і сказати комплімент, і пригостити кавою чи цукеркою. Перелік прикладів позитивного партнерства та співпраці можна продовжувати. Не знаю іншого вищого навчального закладу, де працювали б такі справжні лицарі.

8 Березня – це завжди свято квітів, жіночої краси та весни. Вже багато­багато років у нас на кафедрі існують традиції привітання жінок із цим весняним святом. Гадаю, що цього року нема підстав для порушення багаторічних традицій.

8 Березня ми, як завжди, заберемося з рідними та друзями. Чоловіки кожного року намагаються зробити нам сюрприз – це незвичайні, приємні подарунки, запрошення до ресторану або на театральну виставу чи концерт. Крім того, знаю, що зранку 8 Березня на мене чекає найкрасивіший букет весняних квітів…

На жаль, вільного часу не так багато, але коли він є, із задоволенням виїжджаю до лісу, аби помилуватися природою, люблю мандрувати, кататися на лижах, ковзанах. Літом – виїхати на рибалку, особливо на озеро в лісі, приготувати смачну рибну юшку. Це приносить утіху, на природі я відпочиваю душею…»

Валентина СІМОНОК, завідувач кафедри іноземних мов № 1,
доктор філологічних наук, професор

Закінчила Харківський державний університет імені О. М. Горького та факультет іноземних мов Тульського державного педагогічного інституту імені Л. М. Толстого.

В 1991 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук, а 2002­го – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Вчене звання професора присвоєно в 2003 році.

Опублікувала понад 120 наукових праць.

«Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що бути жінкою­керівником не зовсім просто. Особливо, якщо поєднувати роботу, науку, родину. На все слід знаходити час, сили, бажання, натхнення і при цьому залишатися жінкою. Кожен керівник повинен покладатися на свій життєвий досвід, почуття справедливості, вміти вибачати людям їхні помилки, прогнозувати можливі наслідки своїх дій, знаходити компромісні рішення, доводити до кінця кожну справу. Мені в роботі допомагає творча атмосфера, яка панує на кафедрі. Вдома відчуваю підтримку сім’ї. Рідні допомагали мені й тоді, коли працювала над кандидатською та докторською дисертаціями, і нині, коли виникають труднощі, вони завжди поряд.

Як правило, Міжнародний жіночий день у нас на кафедрі проходить цікаво: проводимо різноманітні конкурси і, оскільки колектив кафедри переважно жіночий, то вітаємо одна одну зі святом. А от мої рідні, крім квітів і маленьких подарунків, завжди чимось дивують, особливо донька. Вона захоплюється східною поезією і кожного разу поздоровляє мене своїми віршами, написаними у східному стилі. Вдома залюбки готую різні страви, полюбляю вирощувати квіти. На дачі в мене з ранньої весни й до пізньої осені вони радують усіх своїм різнобарв’ям».

Ірина ЛИПКО, завідувач кафедри іноземних мов № 2,
кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила факультет іноземних мов Харківського державного університету імені О. М. Горького, захистила кандидатську дисертацію й отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук, доцент.

Автор понад 80 наукових і науково­методичних праць.

«Сьогодні не кожна жінка може похвалитися тим, що в неї є улюб­лена справа, чудова сім’я, мудрі керівники­чоловіки, котрі підтримують, а також переважно жіночий колектив, в якому панує доб­рий мікроклімат. Саме це і є щастя! Але немає, не було і, мабуть, ніколи, на жаль, не буде у світі людини, життя якої було б позбавлено неприємностей. Вони обов’язковий компонент нашого буття, і навіть ті люди, існування котрих нам видається безхмарним, не виняток. За буденними проблемами не завжди відчуваєш і розумієш, що щасливий, але привід для радощів можна знайти завжди. І в цьому нам допомагають саме чоловіки: взаєморозумінням, щирістю, посмішками, підтримкою, чудовими святковими концертами й безліччю компліментів. Хочу сказати, що однією зі складових мого успіху та щастя взагалі є, безсумнівно, моя люб­ляча родина та близькі мені за духом колеги, яких я обожнюю. Саме цей факт і сприяє тому, що починаєш ділитися щастям з усіма людьми, котрі тебе оточують. Це цілком природній стан, дарований кожному з нас за правом народження. У вільний час дуже люблю подорожувати разом із родиною. Я палкий прибічник спортивного активного відпочинку. А ще мені подобається займатися домашніми справами».

Олена КУЗНЕЦОВА, завідувач кафедри іноземних мов № 3,
доктор педагогічних наук, професор

Закінчила Харківський державний університет ім. О. М. Горького, захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «загальна педагогіка та історія педагогіки», в 2003 році – докторську дисертацію.

Автор більш як 120 наукових та навчально­методичних публікацій. Серед них – монографії, наукові статті, навчальні посібники тощо.

«На прийняття рішень, гадаю, передусім впливають освіта, досвід, прагнення виконувати свою роботу якісно, а жіночність, можливо, додає емоційності й відповідальності.

Вважаю, що чоловіки­керівники цінують досягнення, конкретні результати роботи, інколи об’єктивно критикуючи, але частіше підтримуючи.

Колектив нашої кафедри жіночий, тож ми з радістю вітаємо одна одну. Працюючи разом, ми добре знаємо, що на сьогодні є найбільш очікуваним та важливим для кожної з нас. Ось ці сподівання і стають основою наших побажань. А вдома рідні роблять все, аби ти відчула себе в центрі свята.

Точніше було б сказати, захоп­лююсь життям – розмаїттям його проявів і можливостей! Якомога більше хочеться дізнатися, побачити, спробувати й відчути».