Анатолій ПРИСЯЖНЮК: «Моє завдання – закрутити цю машину так, щоб позитивні зміни відбувалися на кожній ділянці роботи»

Іще якихось років п’ять тому під час розгляду виконання соціально-економічних програм Київщина була «іменинником» будь-якої урядової наради. З приходом нового очільника виконавчої влади область почала добиватися лідерських показників. Зокрема, торік увійшла до трійки найуспішніших у державі. Нині в регіоні вдало реалізуються національні та регіональні програми, відчуваються результати економічних реформ, розбудовується соціальна сфера. Особлива увага приділяється зростанню промислового потенціалу, нарощуванню виробництва й енергетичних потужностей, створенню сучасних підприємств, залученню інвестицій тощо. Попри економічно-фінансову скруту до державного бюджету від столичної області торік надійшло 22 мільярди гривень, що на 30 мільйонів більше, ніж 2012-го. Про те, як у цей непростий час живе і працює Київщина, про перспективи розвитку регіону розмова нашого кореспондента з головою Київської облдержадміністрації Анатолієм ПРИСЯЖНЮКОМ.

– Анатолію Йосиповичу, ви чи не щодня відвідуєте підприємства, буваєте на полях, особисто зустрічаєтеся з людьми, здобули визнання народного очільника області. Така оцінка роботи втішає?

– Я не ставлю собі оцінок. Утім, зізнаюся: моя робота мені подобається і, безперечно, радий такій високій довірі людей. Та по­справжньому відчуватиму себе зреалізованим, коли повною мірою виправдаю цю довіру. Це певним чином заохочує мене й тих, хто працює поруч. У системі завжди є пасивні, безініціативні, ті, хто не прагне змін. А моє завдання – закрутити цю машину так, щоб позитивні зміни відбувалися на кожній ділянці роботи: в дитсадках, поліклініках, на полях чи у школах.

Такі зміни мають відбуватися повсюдно. Як це забезпечити? Тільки власним прикладом, натхненням, лише з небайдужими людьми. З тими, хто втомився, втратив чи не має бажання працювати, нам не по дорозі. Але всі, в кого горить серце, в кого є бажання і бачення шляхів позитивних перетворень у регіоні, – мої однодумці, саме на таких ми й розраховуємо. Незважаючи на певні труднощі в економічній та соціальній ситуації у країні в цілому, Київщина, як свідчить статистика, продовжує утримувати досягнуті темпи зростання пріоритетних напрямів у економіці, зокрема в АПК.

– Як удається досягати таких результатів?

– Сьогодні наші результати багато в чому визначаються рівнем державної підтримки в реалізації великих інвестиційних проектів, визначених цільовою державною програмою, яка є потужним імпульсом розвитку сільськогосподарської галузі. Другий рік поспіль працівники агропромислового комплексу збирають рекордні врожаї за весь час статистичних спостережень. Валовий збір зернових і зернобобових культур становив 3 мільйони 325 тисяч тонн. Водночас ми досягли найвищої в країні врожайності – 56,1 центнера з гектара. Під цьогорічні врожаї засіяно 250 тисяч гектарів озимими зерновими культурами.

У народі кажуть: не той врожай, що в полі, а той, що в коморі. Тож подбали й про це. Для належного зберігання збіжжя в області працюють 37 сертифікованих елеваторів загальною місткістю 1 мільйон 66 тисяч тонн зерна, понад півтори тисячі зерноскладів.

Плодоовочева продукція, врожаями якої теж можемо по праву похвалитися, зберігається на 97 об’єктах загальною місткістю майже 300 тисяч тонн. 12 овоче­сховищ, зведених недавно, дають змогу зберігати в належних умовах більш як 100 тисяч тонн продукції. До речі, в їх будівництво інвестували майже півмільйона гривень. Упродовж двох наступних років плануємо ввести в експлуатацію ще 9 овочесховищ місткістю 110 тисяч тонн, а також 2 елеватори на
126 тисяч тонн зерна.

На Київщині, зокрема в Поліському районі, маємо позитивні результати з відродження земель, уражених чорнобильською радіацією. Нині до нас приїздять фахівці з Японії, щоб вивчити досвід, а німецькі експерти засвідчили, що вирощена продукція не перевищує радіаційних норм та є придатною до вживання.

Нещодавно в області запрацювали чотири птахоферми потужністю 825 тисяч голів кожна. До речі, за виробництвом м’яса птиці Київщина в державі – на третьому місці, а за виробництвом яєць – на першому.

Добилися помітних результатів у розвитку м’ясного та молочного виробництва. Збудовано три молочнотоварні комплекси, кожен на 500 голів. На черзі – кролеферма в Макарівському районі на 150 тисяч голів. Та виробляти продукти – це половина справи. Важливо, щоб їх не продавали втричі дорожче, коли вони потрапляють на прилавок. Тож саме для запобігання недобросовісній конкуренції та утримання закупівельних цін ми створили споживчі кооперативи на селі. Ці структури дбатимуть й про якість. Якщо на початку минулого року таких кооперативів налічувалося 37, то тепер їх 70.

За рахунок введення в дію нових об’єктів тваринництва збільшено виробництво м’яса на 5,6 відсотка, яєць від птиці всіх видів – на 4,1.

– Київщина, безперечно, є лідером із залучення і вітчизняних, і зарубіжних інвестицій.

– Так. У своїй діяльності важливу роль відводимо передусім зміцненню міжнародних зв’язків. Маємо угоди про співпрацю з
33 іноземними регіонами. Зокрема, досить ефективною є співпраця з бізнес­структурами грецького острова Крит. З метою презентації інвестиційного потенціалу Київщини лише торік проведено цілу низку міжнародних і міжрегіональних іміджевих заходів, як­от: Китайсько­український бізнес­семінар, етап Чемпіонату світу з гонок на моторних човнах «Формула­1», Міжнародний ярмарок­фестиваль «Дари Київщини» та міжнародна виставка «Критська осінь», під час якої відбулося більш як півтисячі зустрічей віч­на­віч між суб’єктами підприємництва острова Крит (Грецька Республіка) та Київщини.

Загалом в економіку нашого краю торік залучено понад 16 мільярдів гривень інвестиційних коштів. Завдяки цьому споруджено понад сто різних об’єктів, створено 25 тисяч робочих місць. Серед них – свинокомплекс на 40 тисяч голів ТОВ «Нива Переяславщини», елеваторний комплекс цієї агрофірми потужністю 30 тисяч тонн одночасного зберігання, роботизований молочнотоварний комплекс «Терезине» на тисячу корів, найбільша в Україні котельня на альтернативних видах палива в Славутичі, перший в Україні завод дитячого харчування на базі Яготинського маслозаводу, третя лінія з виробництва солоних снеків потужністю понад 25 тонн чіпсів на добу у Вишгородському районі, електростанція з виробництва електроенергії з біогазу потужністю
1063 кВт на Бориспільщині, комплекс з виробництва систем для прокладання інформаційних та електричних мереж, комплекс виробничих потужностей ТОВ «Київгума», насіннєво­калібрувальний завод тощо.

– Розвиток та розширення виробництва, подолання безробіття – це, без сумніву, вкрай важливо як для регіону, так і для держави загалом. А як розв’язуєте проблему будівництва соціальних об’єктів? Який результат маєте в цій сфері?

– Торік збудовано й реконструйовано 23 дитсадки, що дало можливість додатково створити 3,5 тисячі місць, відремонтовано 350 спортзалів і 440 спортмайданчиків.

Споруджено нову школу на 280 місць у селі Путрівка Васильківського району та Ольшаницьке навчально­виробниче об’єднання Рокитнянського району. Путрівська школа – це школа майбутнього: із сучасними класами, застосуванням у навчанні ІТ­технологій. Ухвалено рішення про створення на базі цього навчального закладу Малої академії наук. Фундамент школи закладено ще
2004 року, проте з різних причин будівництво завмерло, й тільки два роки тому ми відновили роботи.

Нині завершується також будівництво двох шкіл у Фастові, а ще в Микуличах Бородянського району та у Вишневому Києво­Святошинського. На черзі – завершення капітальних ремонтів Центру творчості та юнацтва в Білій Церкві й першого корпусу Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Минулого року споруджено й
103 спортивні об’єкти, зокрема 50 спортмайданчиків у дошкільних навчальних закладах і школах,
9 стадіонів і футбольних полів,
2 плавальні басейни – у Василькові та Броварах, 3 спортивні зали. Завершується будівництво Льодового палацу в Богуславі загальною вартістю 25 мільйонів гривень.

До того ж плануємо розпочати реконструкцію міських стадіонів в Українці та Василькові (це майже 35 мільйонів гривень), замінити синтетичне покриття легкоатлетичного манежу Київської обласної школи спортивної майстерності у Броварах. Потребує капітального ремонту Київський обласний центр олімпійської підготовки в Білій Церкві.

Рекордну за останні роки суму коштів – майже 2 мільярди гривень – вкладено в медичну галузь. Ми реконструювали й розширили Центр гемодіалізу в Білій Церкві, обладнали поліклініки у Броварах та Ірпені, сучасний онкологічний центр. Цього року відкриємо перинатальний і кардіохірургічний центри.

Створено 28 центрів первинної медико­санітарної допомоги, працюють 237 амбулаторій загальної практики–сімейної медицини, 17 із яких відкрито торік. Проведено реорганізацію служби екстреної медичної допомоги. За кошти обласного бюджету закуплено автомобілі медичної допомоги майже на
5 мільйонів гривень. За кошти держбюджету плануємо отримати ще 15 автомобілів. Виділено мільйон гривень для створення єдиної диспетчерської служби.

– Анатолію Йосиповичу, в регіоні реалізується програма «Київщина без окраїн». Чи можна детальніше дізнатися про неї?

– Мета цієї програми – довести якість життя мешканців віддалених районів до пристоличних. Наше село не матиме майбутнього, якщо сюди не повернеться молодь, не працюватимуть дитячі садки, школи, амбулаторії, об’єкти дозвілля. А найголовніше – тут слід створити сприятливий клімат для розвитку підприємницької ініціативи, залучення інвестицій, розширення потужностей діючих підприємств і створення нових виробничих ліній, щоб у людей були робота й гідний заробіток. Усі ці питання намагаємося вирішувати комплексно, із залученням інвесторів та меценатів. У цьому й полягає, на мою думку, реалізація принципу державно­приватного партнерства.

Щодо конкретних прикладів, то їх безліч. Скажімо, майже половина відкритих торік дитсадків – у віддалених районах. Зокрема, в селах Богданівка Яготинського, Ольшаниця Рокитнянського, Новосілки Кагарлицького районів. Розроблено проектно­кошторисну документацію на встановлення теплових насосів для опалення дитячого садка в селищі Ставище, на що передбачено близько 2 мільйонів гривень. В Яготинському районі буде продовжено будівництво нової котельні для Сулимівського НВК із використанням альтернативного виду палива.

Київщина найперша в Україні повністю вирішила питання забезпечення сільських шкіл автобусами для підвезення учнів. Зокрема, минулого року придбано 25 нових «шкільних автобусів».

Торік зросли обсяги будівельних робіт. Лідируємо ми й у зведенні соціального житла: майже 6 тисяч квадратних метрів упродовж року. У цьому сенсі теж не забуваємо про окраїни. Скажімо, торік спорудили соціальні багатоквартирні будинки в Бориспільському та Яготинському районах. Цьогоріч продовжимо будувати соціальне житло. Наша мета – ввести такі помешкання в експлуатацію в кожному місті та районному центрі.

Плануємо завершити будівництво каналізаційних очисних споруд у Баришівці та Борисполі, реконструкцію каналізаційної насосної станції в селищі Іванків тощо. На черзі також реалізація проекту «Питна вода», орієнтовна вартість якого 80 мільйонів гривень. Серед актуальних питань – виконання Програми енергозбереження Київської області на 2010–2014 роки. Триває робота з переведення котелень на місцеві альтернативні види палива та опалення електроенергією. Приміром, нова котельня у Славутичі замість природного газу використовує біомасу – суміш торфу й деревної тріски. Завдяки інноваційному проекту не забруднюється навколишнє середовище та заощаджується 10 мільйонів гривень на рік. Будівництво котельні загальною вартістю 7 мільйонів доларів США здійснено за кошти українських та білоруських інвесторів. Також у рамках програми «Київщина без окраїн» запущено котельню на альтернативних видах палива в селі Туники Богуславського району. В школах Кагарлицького району цьогоріч переводимо на тверде паливо 4 газові котельні. Відповідно до заходів, запланованих до реалізації протягом 2014 року загалом по області, має бути залучено понад 1,8 мільярда гривень, що дасть змогу зекономити близько 112 мільйонів кубічних метрів природного газу на рік.

Навіть у найвіддаленіших районах області вже немає сільських клубів і Будинків культури, як то кажуть, на замку. Більше того, торік 273 клуби та бібліотеки відремонтовано. Плануємо також відремонтувати 23 школи дитячого естетичного виховання та 9 музеїв. У сучасних приміщеннях працюють понад
4,5 тисячі художніх колективів і аматорських об’єднань, із них понад
2 тисячі – дитячі. Протягом року проведено понад 100 культурно­мистецьких заходів. Засновані та присуджуються чотири обласні мистецькі премії, виплачуються 20 щорічних стипендій голови облдержадміністрації за вагомі досягнення у сфері культури.

Широкого розголосу в області набуло проведення творчого марафону «Майбутнє України будуємо разом», участь у якому взяли більш як 15 тисяч учнів. Заслуговує на увагу й творчий конкурс «Я – Київщини гордість та надія», учасниками котрого стали понад 5000 дітей.

Відрадно, що протягом трьох останніх років реконструйовано та відновлено 98 християнських храмів.

– Сьогодні досить актуальною темою є запровадження дитячих будинків сімейного типу.

– Ми стали ініціаторами створення 50 дитячих будинків сімейного типу. Нині їх уже 59, де виховуються 368 дітей­сиріт. На Київщині також 106 прийомних родин. А загалом так званими сімейними формами виховання охоплено понад
86 відсотків дітей­сиріт і дітей, позбавлених батьківського виховання. Реформування системи соціального захисту та підтримки дітей і родин із дітьми мало логічне продовження із затвердженням на останній сесії облради комплексної програми «Назустріч дітям». У рамках цього заходу плануємо найближчим часом відкрити в Березані соціальний Центр «Мати і дитина разом» для лівобережної частини області.

– А яка ситуація в області з виплатою зарплат, пенсій, соціальних допомог?

– Торік середньомісячна заробітна плата зросла й становила 3334 гривні, що майже втричі перевищує прожитковий мінімум. Тож рівень заробітної плати в регіоні поступається лише столиці та Донецькій області.

Середній розмір пенсії становить 1548 гривень. Скажу відверто: в області досить складний баланс працюючих і пенсіонерів. На Київщині понад 560 тисяч пенсіонерів, у середньому на 100 працівників припадає 149 пенсіонерів. А, наприклад, у Бородянському районі на 100 працівників – 221 пенсіонер, Таращанському – 220, Богуславському – 209. Утім, зазначу, що пенсії торік виплачувалися в повному обсязі та без затримок. До речі, на виконання соціальних ініціатив Президента України в структурі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області створено громадські приймальні, які працюють за принципом «єдиного вікна». Щодня тут надають консультації, послуги з призначення та перерахування пенсій, оформлення й видачі необхідних документів.

В області реалізуємо програми «Турбота», «Рік ветеранів Великої Вітчизняної війни», «Здоров’я нації», що дають змогу надавати адресну допомогу ветеранам і житло інвалідам Великої Вітчизняної війни, забезпечити всім необхідним 11 будинків­інтернатів для громадян похилого віку тощо. Торік ветеранам Великої Вітчизняної війни вручили 161 автомобіль.

Розмову вела Віра ТКАЧЕНКО.