передплата Українською | In English

№1, січень 2011

Анатолій ПРИСЯЖНЮК: «Криза катастрофічна для слабких. Насправді ж вона примушує значно енергійніше працювати»Анатолій ПРИСЯЖНЮК: «Криза катастрофічна для слабких. Насправді ж вона примушує значно енергійніше працювати»

Поділитися:

За соціально-економічними показниками Київщина торік чи не вперше за всі роки незалежності увійшла до десятки кращих областей України. Галузі, які переживали серйозний спад, практично поновили свій потенціал, значно поліпшився й інвестиційний клімат. Однак у регіоні залишається чимало невирішених питань. Про те, які шляхи обрано для подолання проблем, та очікувані перспективи бесіда з головою Київської облдержадміністрації Анатолієм ПРИСЯЖНЮКОМ.

– Анатолію Йосиповичу, після вашого призначення на посаду очільника виконавчої влади Київщини не минуло ще й року. Які зміни сталися за цей час у регіональній економіці, що вдалося, а що ні?

– Минулий рік став роком перевірки на міцність регіональної економіки. Ще порівняно зовсім недавно, у квітні, коли мені довірили очолити обласну державну адміністрацію, Київщина за всіма показниками була на 24-му місці в державі. Сьогодні ми входимо до десятки кращих, а якщо бути зовсім точним, посідаємо восьме місце. За останні місяці в економіці регіону справді намітилися ознаки стабільності. Що стосується конкретних галузей, то треба сказати, що успіху добилися там, де взяли орієнтир на задоволення реальних потреб населення. Це перш за все агропромисловий комплекс. Саме сільське господарство стало своєрідним локомотивом регіональної економіки. Скажу без зайвої скромності, що ми досить потужно завершили осінньо-польові роботи. Посіяли більш як на п’яти тисячах гектарів озимих та пшениці, збільшили посіви цукрового буряку. І якщо 2009 року в області було вироблено 140 тонн цукру, то 2010-го – вже 240 тисяч тонн. Особливої вдячності заслуговують і хлібороби Київщини, які зібрали більше двох мільйонів тонн зернових.

– Згадані вами здобутки означають, що криза залишилася позаду?

– На такі запитання я завжди відповідаю однаково – криза катастрофічна для слабких. Насправді ж вона примушує значно енергійніше працювати, швидше приймати управлінські рішення. Київщина – один із найбагатших регіонів України, де є все, щоб бути успішними, незважаючи на будь-яку кризу. У нас досить розвинуті агропромисловий комплекс, промисловість, виграшне географічне розташування. Та головне, як на мене, досить високий інтелектуальний потенціал. Слід тільки вміло розпорядитися усім цим багатством.

– Цьогорічна зима вже проекзаменувала владу на ефективність прийнятих рішень…

– Опалювальний сезон на Київщині розпочали вчасно. В належні строки відкрили школи, здійснили необхідні ремонтні роботи в житловому секторі. Днями вкотре запросив голів держадміністрацій, очільників міст обговорити проблему підготовки до зими, зокрема, йшлося про стан доріг, будівель тощо. Мене, як керівника, не задовольняє рівень організації цієї роботи. Чимало чиновників ще живуть учорашнім днем. Скажімо, випав сніг, а ніхто вчасно й пальцем не поворухнув, як і раніше, прибирати починаємо тільки вранці, коли люди поспішають на роботу. Хіба так має бути? Немає хисту правильно організувати роботу підлеглих, то хапай мітлу й іди підмітати власноруч. Сам. Не бажаєш, тоді – «на вихід» у прямому розумінні цього слова.

От, приміром, узяти питання облаштування доріг. Чи багато ви знайдете на них місць, де можна стати, перепочити, спокійно випити кави, не кажучи вже про більш нагальні й природні речі? Такі пункти сервісу можна перерахувати на пальцях однієї руки. Вирішувати ці питання треба нагально. І стосується це як чиновника, котрий несе відповідальність за ту чи іншу ділянку дороги, так і того, хто йде до нього з пропозицією відкрити, скажімо, «заправку». Справа потрібна, сперечатися не буду. Та інколи це є не що інше, як додатковий заробіток на користь обох сторін. Швидко домовилися, вдарили по руках, дивися, за місяць чи два об’єкт готовий. А на дорозі для водія як не було елементарних зручностей, так і немає. На мою думку, відкриваєш «заправку», то зроби все, аби вона відповідала європейським вимогам. У комплексі має бути і кафе, і душ, зрештою, і зручний туалет. Авжеж, комусь мої вимоги не до снаги, та, повірте, невдовзі їздити нашими дорогами стане зручніше.

– Анатолію Йосиповичу, чимало хто брався навести лад у земельній сфері, спростити порядок отримання актів на власність землі. Та поки що очевидних змін немає…

– Якщо ви маєте на увазі Київщину, то інформація неправильна. Зрушення у нас є. Тільки за останні кілька місяців мешканці області отримали 100 тисяч державних актів на землю. А це чимала цифра навіть для нашого регіону. Насправді, змінити ситуацію на краще, на користь людей можна лише в один спосіб – докорінно поліпшити роботу Держкомзему України. Сьогодні ця структура радше нагадує закрите акціонерне товариство. Задекларували для себе такі умови діяльності, за якими самі призначають керівників земельних управлінь на місцях, насаджують своїх людей, які не розв’язують проблем громади, а працюють на своїх «благодійників». Про це нещодавно доповідав Президенту України. Він погодився з тим, що ми маємо створити таку структуру, яка брала б на себе підготовку всіх висновків, експертиз, до логічного завершення доводила питання отримання державного акта громадянином.

– Сьогодні чимало керівників регіонів покладаються на інвесторів. Ви особисто вірите в те, що до столичної області надходитимуть багатомільйонні інвестиції, враховуючи різні «сюрпризи» вітчизняної бюрократичної машини?

– Завжди виступав і виступатиму за створення максимально комфортних умов для потенційних інвесторів. Нові проекти важливі як для зростання виробничих потужностей області, так і для соціальної сфери. Зрозуміло, що збільшення кількості нових робочих місць – одне з головних завдань грамотної інвестиційної політики. Твердо переконаний, без інвестицій не буде руху вперед. Та для того, щоб сьогодні бізнес не боявся вкладати гроші в розбудову регіону, треба, і я знову повертаюся до ситуації у Держкомземі, навести лад передовсім у таких структурах. Якраз тут інвестор найчастіше стикається з проблемами. Перед тим, як видати необхідні дозвільні документи, деякі чиновники не гребують натякнути, щоб їм, мовляв, позолотили ручку. Подібні випадки, на жаль, непоодинокі, що надто принизливо і для влади, і для тих, хто має намір укласти кошти в розвиток області. Упевнений, найближчим часом ми зламаємо цю ганебну практику, створимо всі умови, аби бізнес почувався комфортно.

– Якщо не таємниця, що нині є найважливішим у стратегічному розвитку регіону?

– Насамперед – сільське господарство. Якщо хочемо споживати свою, а не завезену, скажімо, із сусідньої Білорусі молочну чи м’ясну продукцію, нам украй важливо збільшити обсяги будівництва комплексів, ферм для розведення свиней, великої рогатої худоби. До того ж у десятки разів. Керівники районів пристали на пропозицію. Крім того, сьогодні, залучивши сільських голів, ми напрацьовуємо пропозиції для програми, яка передбачатиме підтримку та розвиток малих фермерських господарств.

Напередодні Нового року в області було проведено потужний інвестиційний форум «Інтеграція і партнерство», на якому ми представили понад 30 різнопланових програм. Серед цих проектів – зведення нової обласної лікарні та діагностичного центру ниркового гемодіалізу, розбудова фан-зони до Євро-2012 у місті Василькові, програма «Зелений туризм», яку втілюватимемо в Богуславі, облаштування великого кінноспортивного центру в Шпитьках Києво-Святошинського району. Також було представлено освітянську програму з використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в умовах навчального процесу «один учень – один комп’ютер», програму розвитку страхової медицини тощо. Загалом на форумі було представлено інвестиційних проектів на суму чотири мільярди доларів США. Вже укладено угоди на два мільярди доларів, днями узгоджено ще один проект на мільярд євро, на які збудують спеціальну трасу «Формула-1».

– Анатолію Йосиповичу, очевидці розповідають, що під час проведення цього форуму до вас звернулася молодь із пропозицією поновити діяльність студентських загонів…

– Так, і мені ця ідея дуже сподобалася. Нинішнього літа обов’язково створимо загони, в яких працюватимуть, відпочиватимуть, зароблятимуть гроші більш ніж три тисячі студентів.

– Вітаємо вас з Новим роком, бажаємо, щоб усе задумане здійснилося!

– Щиро дякую!

Розмову вела Віра ТКАЧЕНКО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад