№1, січень 2011

Танець - це диво, пристрасть, любов!Танець - це диво, пристрасть, любов!

На сцені Київського театру оперети відбулася прем’єра мюзиклу «Червоний Капелюшок» у постановці культурного центру «Кияночка». Це музична вистава, яку діти танцюють та співають для таких само дітей.

Не так давно ми вітали з 25-річчям унікальний хореографічний мега-колектив «Кияночки» – професійну школу танцю, створену Галиною та Дмитром Кайгородовими. Чомусь були впевнені, що 500 учнів разом із викладацькою командою все ще святкують, збирають компліменти гронами й почивають на лаврах.

Виявилося, вдатися до лінощів вони не те що не бажають – не вміють. До того ж танцюристи у своєму житті незбагненним чином обходяться без ювілейних та різних інших тортів. Тож звільнені від спокус, окрилені привітаннями, вони стрімко включилися в новий і водночас новаторський проект. Передусім тому, що мюзикли для малюків на професійній сцені – доволі нетипове явище. Їх можна побачити хіба що в ТЮГу, але ж там задіяні дорослі артисти. А на нинішній прем’єрі аудиторія має справу з виконавцями, яким від 6 до 14 років! Казку про Червоний Капелюшок узялися переповісти мовою хореографії учні школи-дитячого садка та гімназії – двох із кількох структур навчально-виховного комплексу «Кияночка». Тут є ще хореографічний коледж, створений на його основі театр «Молодий балет Києва», позашкільне відділення. А спеціалізуються вихованці культцентру на класичному, народному, сучасному або спортивному танці.

Те, що культурний центр «Кияночка» спромігся здивувати небаченою прем’єрою, – факт для історії колективу цілком органічний. Бо ж випускники центру давно дивують майстерністю, виступаючи у складі провідних театральних труп світу. Також вражають і вітчизняного глядача, коли стають солістами Національної опери України. А ще отримують нагороди міжнародних конкурсів: у арсеналі колишніх учнів «Кияночки» високих відзнак – не злічити! Та й поіменний перелік зірок, загартованих свого часу в цьому колективі, приголомшує.

Тому не випадково, що від матерій мистецьких доводиться переходити на рейки дуже прозаїчні. «Кияночка» так і не має власного приміщення. Підрозділи її розкидані столицею. А основна локація – в Будинку вчителя, затісному для розмаху діяльності культурного центру. Не забуваймо, що учні здобувають у культцентрі не лише спеціальну, а й загальну середню освіту. Отже, простору для грандіозного навчального механізму треба чимало. На жаль, хоч як ми сподівалися в попередній розповіді про «Кияночку», що високі владні мужі розщедряться на ювілейний подарунок для талановитих дітей, віднайдуть у столиці пристойне приміщення, цього не сталося. Тож далі чекаймо на мудре оперативне розв’язання проблеми.

– Добре хоч проект Податкового кодексу подарував надію на звільнення нас від деяких податків, – розповідає Дмитро Кайгородов, засновник найкращої в Києві школи хореографії. – Ми заслуговуємо на пільги так само, як і державні заклади. Врешті, ми регулярно перераховуємо в державну казну дуже солідні суми.

Під завісу – ще кілька слів на тему «Червоного Капелюшка». Навіть за багато днів до прем’єри квитки на мюзикл стали касовим дефіцитом. Юні артисти блискуче відтанцювали та відіграли дві прем’єрні вистави, одну за одною. Ніби не відчували жодного перевантаження. Справляти враження легкої дії – прерогатива тих, хто на рівні професійного інстинкту куди подалі ховають тягар утоми від очей глядача. Фінальні оплески тривали нескінченно. А це – свідчення майстерності, на яку публіка полює вдень і вночі. Раптом спадає на думку, що доросле поняття «професіоналізм» насправді не має вікових рамок. І що вихованцям «Кияночки» для виступу на гарному рівні ніжний вік не завада.  

Фото з архіву культурного центру «Кияночка».

Автор: Ніла Іваненко

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата