передплата Українською | In English

№23, грудень 2010

Василь Хара: «Підвищення пенсійного віку – це крайній захід»Василь Хара: «Підвищення пенсійного віку – це крайній захід»

Поділитися:

Щорічні доходи солідарної пенсійної системи можна підвищити на 75 мільярдів гривень. Це майже втричі більше за наявний дефіцит Пенсійного фонду (26 мільярдів) і зовсім непорівнянно з економією від підвищення пенсійного віку для жінок (554 мільйони гривень у 2011 році)

Чому Україна – не Франція, де взяти додатково 75 мільярдів гривень для Пенсійного фонду, а також як підвищення розміру мінімальної зарплати зупинить тінізацію – про все це розповів в інтерв’ю «Віче» Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, голова Федерації профспілок України Василь Хара. Наша розмова відбулася в Будинку профспілок. Про соціальну позицію федерації свідчать розтяжки на колонах перед входом «Примусимо владу покінчити з бідністю», «Кожному – робоче місце», «За роботу – гідну зарплату» та подібні.
Акцентуючи увагу на різних механізмах наповнення Пенсійного фонду, народний депутат усе-таки визнає: рано чи пізно підвищення віку виходу на пенсію не уникнути. До речі, за прогнозами рейтингового агентства Standard&Poor‘s, наступна декада стане вікном можливостей для урядів, щоб імплементувати заходи для бюджетної консолідації (скорочення дефіциту державної казни). Починаючи з 2020 року очікується акселерація видатків, пов’язаних із глобальним процесом старіння населення.

– Що мене здивувало в подачі ЗМІ недавніх подій у Франції, у нашому захопленні демонстраціями – так це недостатня увага до причин, чому президент Ніколя Саркозі пішов на підвищення пенсійного віку з 60 до 62 років. Французька пенсійна система вже має щорічний дефіцит розміром 15 мільярдів доларів, і без вжиття непопулярних заходів ця цифра до 2050 року зросла б майже вдесятеро. У минулому ви схвально ставилися до дій протестувальників, чи маєте таку думку й нині?

– Справа в тім, що Франція, мабуть, вичерпала всі ресурси, які можна було б використати для того, щоб не підвищувати вік. Україна – ще ні. Одне з останніх місць в Європі за розмірами зарплат, пенсій, соцвиплат, складна демографічна ситуація й неготовність нашого суспільства – основні аргументи, чому це не можна робити. Звідки узяти гроші нашому Пенсійному фонду? По-перше, підвищити заробітну плату. ВВП нашої держави вчетверо менший, ніж у середньостатистичної європейської країни, а заробітна плата – приблизно в 20 разів менша. Про що це говорить? Про те, що є можливість для підвищення.

– У п’ять разів?

– Хоча б удвічі. Відповідно, вдвічі зростуть надходження до Пенсійного фонду.

– Як це зробити на практиці?

– Поясню. Чому в нас величезна кількість непристойно дорогих іномарок і бідний народ? Тому що несправедливо розподіляються результати праці, власник (роботодавець) повинен менше собі хапати, не переводити гроші в офшори, а трохи віддати людям. Не йдеться про державу, в нашому бідному бюджеті немає для цього коштів, ідеться про приватний сектор економіки.

Ще один механізм наповнення Пенсійного фонду – легалізація зарплати. В 2011 році фонд оплати праці становитиме близько 390 мільярдів гривень, із яких 150 мільярдів – фонд бюджетних установ. За різними даними обсяги тіньової заробітної плати в Україні – щонайменше 50 відсотків від офіційної. Можна припустити, що із решти 240 мільярдів гривень (бюджетників не враховуємо, оскільки це сумлінні платники) не сплачують страхових внесків до Пенсійного фонду й податку з доходів фізичних осіб із 120 мільярдів гривень. За належної роботи державних органів протягом 2011 року може бути легалізовано не менше третини цих коштів – це 40 мільярдів, із яких до Пенсійного фонду надійде 14 мільярдів гривень додаткових пенсійних внесків.

Головна причина тінізації – високі податки. Враховуючи, що з 2011 року стає меншим податок на прибуток, у роботодавця вивільняються значні фінансові ресурси, а також зникає причина для приховування коштів.

– Поясніть, будь ласка, чому зменшується податок на прибуток і при цьому планується підвищення соцстандартів? Адже надходження до держбюджету зменшаться?

– А чому вони мають зменшитися? Ще раз акцентую – легалізація лише третини тіньової зарплати дасть до бюджету податок з доходів фізичних осіб понад 6 мільярдів, скоротить дефіцит Пенсійному фонду на 14 мільярдів. А якщо скоротити тінь не на третину, а наполовину?!

Повернемося до головного питання. Ще одна важлива проблема – це створення робочих місць. Нині з 20,5 мільйона економічно активного населення працездатного віку в різних секторах економіки зайнято не більше 13 мільйонів, ще два – це учні та студенти. Забезпечивши офіційною роботою хоча б два мільйони незайнятих громадян, які отримуватимуть середню зарплату 2400 гривень, ми матимемо додатково пенсійних внесків на суму 19 мільярдів.

За рахунок названих джерел щорічні доходи солідарної пенсійної системи можна підвищити на 75 мільярдів гривень. Це майже втричі більше за наявний дефіцит Пенсійного фонду (26 мільярдів) і зовсім непорівнянно з економією від підвищення пенсійного віку для жінок (554 мільйони гривень у 2011 році).

– Василю Георгійовичу, чому, передбачивши в Програмі соціально-економічних реформ на 2010–2014 роки Президента Віктора Януковича не лише підвищення віку виходу на пенсію для жінок, а й інші заходи для покращення адміністрування та стабілізації солідарної пенсійної системи (звільнення її від виплат дострокових і пільгових пенсій, стимулювання пізнішого виходу на пенсію, обмеження максимальних пенсій та інші), ми нині відмовляємося від цих кроків? Адже ситуація залишається незмінною – питома вага пенсійних видатків – близько 18 відсотків ВВП, а на покриття дефіциту Пенсійного фонду йдуть мільярдні трансфери з держбюджету.

– А чому відмовляємося? Пенсії на пільгових умовах та за вислугу років потрібно виводити з солідарної системи й запроваджувати для них професійну пенсійну систему. Терміново потрібно приймати рішення про обмеження пенсій максимальним розміром та вжиття інших заходів. Звідки взяти кошти для покриття дефіциту, ми вже з’ясували.

– Чи є небезпека, що реформи можуть залишитися на папері?

– Федерація профспілок не завжди задоволена темпами та підходами влади до виконання програми. Не всі кадри, які перебувають у владі, в тому числі й міністри, здатні її реалізувати.

– Що можете сказати в контексті профільного Міністерства праці та соціальної політики? Наразі його ініціатив щодо пенсійної реформи не чути.

– Я також висловив главі держави окремі зауваження. Конкретний приклад: 26 лютого 2010 року Віктор Федорович видав дуже хороший указ про невідкладні заходи з подолання бідності. У тримісячний строк Кабмін повинен був за участю Національної академії наук, соціальних партнерів розробити загальнодержавну програму подолання та запобігання бідності в Україні на 2010–2015 роки. Її немає й досі.

– Хоч би як стрімко росла економіка, без кардинальних рішень Україна залишиться світовим лідером за рівнем витрат на пенсійне забезпечення – 17 відсотками ВВП (дані представництва Світового банку в Україні). Через це ми не можемо виділяти достатні кошти на дослідження й розробки, на розвиток медицини, науки, освіти, будівництво сучасної інфраструктури. Яким бачите розв’язання цієї концептуальної проблеми?

– Чисті пенсійні виплати становлять 11–12 відсотків ВВП, як і в більшості європейських країн. Справа в тім, що в нас багато різних надбавок та підвищень до пенсій, які виплачуються з коштів державного бюджету (ветеранам війни та дітям війни, колишнім в’язням концтаборів, постраждалим від Чорнобильської катастрофи та іншим). Але потрібно зазначити, що кількість і загальна сума цих підвищень та надбавок в подальшому зменшуватиметься через природне скорочення відповідних категорій одержувачів. А при реалізації зазначених мною заходів щодо легалізації заробітної плати, розширення зайнятості населення, а в зв’язку з цим – збільшення ВВП, рівень витрат на пенсійне забезпечення у відсотках до ВВП буде ще менший.

Справді, необхідно переводити економіку на інвестиційно-інноваційні рейки. Весь прогресивний світ уже розвиває шостий технологічний уклад, а в нас 70 відсотків підприємств – третього укладу. Це не вчорашній, а позавчорашній день. Тому справді потрібен ривок…

– Із нашою низькою продуктивністю праці?

– Вона залежить не від робітника, а роботодавця, який створює відповідні умови.

– Яке ваше ставлення до фіксованого пенсійного внеску для підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування?

– Вважаю це нормальним кроком. У нас дуже багато тих, хто жодної копійки в солідарний фонд не вклав, а отримує хай невелику, але пенсію.

– Повернімося до проблеми тінізації. Майже третина застрахованих осіб сплачує пенсійні внески з зарплати, яка не перевищує мінімальну. Що з цим робити?

– Збільшити розмір мінімальної зарплатні. Роботодавець не зможе платити менше, відтак зростуть і соціальні внески. Тут ще й влада погано діє. Є служби, які дуже просто вираховують, скільки продукції випущено, її вартість на ринку, скільки продали й скільки йде на заробітну плату. Просто вони мовчать і нікого не чіпають, бо роботодавці діляться з ними, дають хабарі. Ще й кажуть, що за зарплату в конвертах несе відповідальність робітник.

– Хотілося б іще почути ваш коментар щодо демографічної ситуації. Згідно з публікацією рейтингового агентства Standard&Poor's від 7 жовтня 2010 року, жодна інша сила не матиме такого значного впливу на майбутнє національне економічне благополуччя, держбюджет і політичний курс, як необоротний темп, із яким люди по всьому світові стають старішими. Так, 2050 року кількість населення України зменшиться з 45,4 мільйона до 35 мільйонів, Росії – зі 140,4 до 116,1 мільйона, Польщі – з 38,1 до 33,3 мільйона, Румунії – з 21,3 до 18,1 мільйона.

У тому таки 2050-му відсоток людей віком понад 65 років від загальної кількості населення становитиме: в Україні – 24,9 відсотка (нині – 15,5), в Росії – 23,6 (нині – 13), в Польщі – 31,8 (13,6), в Румунії – 30,9 (14,7), в Японії – 37,7 (нині – 22,5), у Франції – 25,8 (16,8), у Туреччині – 18,6 відсотка (нині – 6,1). Як же впоратися із зростанням витрат на пенсійне забезпечення без підвищення віку виходу на пенсію?

– Ми не можемо розпочинати з крайнього заходу, хоча рано чи пізно це потрібно буде робити. За радянських часів одного пенсіонера утримували четверо працюючих, нині співвідношення 1 до 1,5. Скоро матимемо катастрофічне 2 до 1. Жоден фонд і жоден бюджет цього не витримає.

– Так чому ж не почати поступове підвищення пенсійного віку на півроку?

– Ще раз вам пояснюю – не можна починати з крайніх заходів, які сьогодні непопулярні. Куди 55-річна жінка може влаштуватися на роботу? Це просто абсурдно вести такі розмови.

– А обмеження максимальних пенсій це крайній захід?

– Я не проти. Це така політична ініціатива, народ аплодуватиме.

– Це записано в Програмі реформ Президента Януковича… До речі, віце-прем'єр Сергій Тігіпко свого часу заявляв, що уряд до кінця 2010 року запропонує програму скорочення дефіциту Пенсійного фонду на 20 мільярдів гривень.

– У нас лише 5,5 тисячі громадян отримують пенсію більше 10 тисяч гривень. Що це реально дасть для Пенсійного фонду – та нічого! Це, скоріше, моральний чинник. Хай обмежують, хто заважає? Але хіба це дасть 10 мільярдів – ні, звичайно.

– За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова після прийняття Податкового кодексу уряд розпочне реформу пенсійної системи, яка базуватиметься на впровадженні персоніфікованих рахунків. Що потрібно зробити в рамках запуску обов’язкової накопичувальної системи?

– Законодавча база в нас є, маємо розробити механізм введення другого рівня пенсійної системи. Проте штучно прискорювати цей процес недоцільно, адже це може призвести до небажаних негативних наслідків. Запровадження другого рівня не повинно погіршити ситуацію в солідарній системі, потрібно забезпечити більш-менш пристойний рівень виплат із цієї системи. І головне – без відчутного збільшення надходжень до Пенсійного фонду введення другого рівня є нереальним. Успіх пенсійної реформи неможливий без економічного зростання.

– Експерти називають серйозною перешкодою нерозвиненість вітчизняного фондового ринку. Чи поділяєте таке переконання?

– Почекайте, ці кошти ще потрібно зібрати. Ми кажемо про модель, яка принесе перші серйозні результати лише через 5–10 років.

– Перейдемо до системи соціальної підтримки. У Програмі економічних реформ, зокрема, зазначено, що лише 56,8 відсотка бідних (за критерієм прожиткового мінімуму) одержують який-небудь вид соцдопомоги. До цієї групи населення потрапляє менше 23 відсотків від загальної суми соціальних трансферів, а інші (майже 17 мільярдів гривень щороку, тобто близько 6 відсотків доходів бюджету) надаються небідним громадянам. Ваш коментар.

– Це стосується і ціни на газ, і комунальних платежів. Візьмемо ситуацію з транспортом: із бюджету платимо компенсації за пільговий проїзд, однак не знаємо, яка кількість справді була перевезена. Я також вважаю, що потрібна адресна фінансова допомога. Наприклад, Москва в такий спосіб учетверо зменшила витрати на пільги.

– На якому нині етапі перебуває створення єдиної бази даних одержувачів усіх видів соціальної підтримки?

– Думаю, ми поки далекі від її впровадження. Ще попередній уряд планував створити таку комп’ютерну базу даних, однак цього не було зроблено. Наразі Пенсійний фонд займається створенням такої картки для пенсіонерів, а профільному міністерстві доручено розробити електронну базу незахищених верств населення.

Розмову вів Олексій СИЩУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Естонія послаблює обмеження на прямі авіарейси до Європи Сьогодні, 29 вересня

Микитасю оголосили ще одну підозру – за угоду з "Енергоатомом" Сьогодні, 29 вересня

У Авакова не підтримують ідею направити кошти від штрафів на нові вагони для УЗ Вчора, 28 вересня

Після дзвінка Зеленського у Міноборони: Держзавод отримав замовлення на причали Вчора, 28 вересня

Мінінфраструкутри планує залучити 3,8 мільйона за рахунок передачі в концесію 7 вокзалів Вчора, 28 вересня

Новини вихідних: банкрутство "Київенерго" та ОВДП для погашення "зелених" боргів 27 вересня

Боррель відмовився від слів про те, що "Євросоюз - не банкомат" 26 вересня

Боррель відмовився від слів про те, що "Євросоюз - не банкомат" 26 вересня

Зеленський сподівається, що Рада найближчим часом ухвалить законопроєкт про "інвестиційних нянь" 26 вересня

Зеленський запропонував розробити стратегію розвитку автомобільної галузі 26 вересня