№23, грудень 2010

Ось ковзнули промені сонця по білому цвіту акаційОсь ковзнули промені сонця по білому цвіту акацій

У столичній галереї «Мистець» відбулася персональна виставка творів Володимира Черватюка

Надзвичайну людину – Володимира Олексійовича Черватюка – знаю багато років. Разом працюємо на кафедрі живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Більш як за 100 кілометрів від Києва, на Чернігівщині, художник придбав невеличке селянське помешкання серед чарівної природи. Саме вона живить творчість Володимира. Ось, приміром, зацвіла навесні акація. І невгамовний майстер переносить духмяні медові квіти на полотно. Пише етюд за столом. Мусить схопити стан природи. Ось ковзнули промені сонця по білому цвіту, ось серед голубого неба засміялася хмарина. Вона довго висіла над тим білосніжним убранням садків…

Сталося так, що графік-станковіст відкрив у собі живописця. Його пейзажі, натюрморти чарують кольорами, чуттям композиції. Здавалося б, що складного? Висить рушничок з уже полинялою вишивкою, над ним – стигла червона калина. На столику у глечику – польові квіти: ромашки, сокирки, волошки, які нікого не залишають байдужими. Вони – свідки того, як Черватюк самозречено пише, як захоплюється!

Володимир Черватюк – скромний, чуйний, досвідчений педагог. Викладає найвідповідальніші дисципліни: живопис, рисунок, композицію. Знаю з власного досвіду, як нелегко художнику бути і педагогом, і вільним мистцем. Тим більше що педагог, віддаючи всього себе, отримує дуже скромну платню. Утім, як узагалі можна оцінити роботу душі, те, що витрачається і на педагогіку, і на мистецтво?..

І все-таки дуже хочеться, щоб доцент кафедри Володимир Черватюк нарешті отримав звання професора, бо позаду – багато років викладацької праці та великий доробок. Можливо, отримав би вже давно. Проте щодо надання звань творчим особистостям у державі діють дивні закони. Мовляв, знаний художник має писати наукові праці. Але ж його головна наука – це художні твори! А в теорії нехай вправляються мистецтвознавці. Наша академія, до речі, багато разів зверталася до відповідних інстанцій стосовно перегляду правил з отримання звань для творчих вузів. Поки що безрезультатно...

Як колега колезі хочу побажати цьому молодому – в його 60 – майстру сил і натхнення! Пиши, Володимире, й передавай свої набутки молодим!

Автор: Віра БАРИНОВА-КУЛЕБА

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні Сьогодні, 18 листопада

Ракети ППО від Британії, реакція на Керченський міст, "Шахед" над Кишиневом: новини дня Сьогодні, 18 листопада

Заступник Гегсета засудив удари України вглиб РФ, що "приносять біль населенню" Вчора, 17 листопада

Мецолі вручили золотую медаль имени Анны Киевской Вчора, 17 листопада

Зеленський до засідання "Рамштайну" у Брюсселі: "ППО – альфа і омега нашої оборони" Вчора, 17 листопада

Зеленський на "Рамштайні" заявив, що Україні треба ще 40 винищувачів F-16 Вчора, 17 листопада

Матернова назвала головні антикорупційні реформи, яких ЄС чекає від України Вчора, 17 листопада

Президент Фінляндії агітує європейських лідерів до прямого діалогу з Путіним Вчора, 17 листопада

Пісторіус оголосив спільний з Норвегією пакет PURL на PAC-2 й PAC-3 для України Вчора, 17 листопада

Телескопічні напрямні вдома: коли простий висувний вузол справді доречний Вчора, 17 листопада