передплата Українською | In English

№7, квітень 2010

Володимир Удовиченко: «Моя політична діяльність має суто прагматичний характер – облаштувати життя громади»Володимир Удовиченко: «Моя політична діяльність має суто прагматичний характер – облаштувати життя громади»

Поділитися:

Місто Славутич – символ відродження, мужності, єднання і дружби народів восьми республік колишнього Радянського Союзу, які згуртувалися, щоб разом перемогти чорнобильську трагедію. Два десятиліття минуло відтоді, як на мапі України з’явилося це місто. Усі ці роки ним незмінно керував Володимир УдовиЧенко.

 

Володимир Удовиченко народився 30 квітня 1950 року.

Тривалий час працював у дорожньому господарстві, де починав майстром, а завершив роботу в галузі на посаді головного інженера тресту «Київшляхбуд-1».

З 1988 року працював на Чорнобильській АЕС. 1990 року обраний головою Славутицької міської ради. Відтоді на всіх (1994, 1998, 2002, 2006 років) виборах міського голови городяни неодмінно висловлюють підтримку й довіру Володимирові Удовиченку.

Доктор економічних наук, професор, дійсний член Української екологічної академії наук і Української муніципальної академії, лауреат Міжнародної премії ім. В. І. Вернадського (1997) та Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Володимир Петрович Удовиченко відомий широкій науковій спільноті.

Віце-президент Української асоціації місцевих та регіональних влад. Член правління Асоціації міст України, голова Асоціації міст атомної енергетики України, голова Координаційної ради міських голів міст-супутників атомної енергетики. З 2005 року – президент Всеукраїнської громадської організації «Клуб мерів», голова Координаційної ради Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України. З травня 2009 року – голова Всеукраїнської політичної партії «Совість України».

За сумлінну й натхненну розбудову місцевого самоврядування удостоєний багатьох міжнародних і державних нагород.

Опорою життя Володимира Удовиченка є родина – дружина Віра Феодосіївна, донька Анастасія, син Олександр, невістка Надія та онук Ігор.

Славутич побудували в районі колишньої залізничної станції Нерафа, в мальовничому краї на північному заході України. До Києва – 200 км, до Чернігова – 60. Сусідньої Білорусі можна дістатися пішки всього за дві години. До Росії їхати годину. Навкруги – вікові соснові ліси, неподалік – Дніпро.

Рішення про будівництво Славутича як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та членів їхніх сімей після аварії на ЧАЕС було прийнято 2 жовтня 1986 року. І вже у вересні-листопаді того ж року здійснено проектування, а в грудні розпочато будівництво силами восьми радянських республік, які намагалися втілити в проектах свої найкращі традиції, залишивши у спадок неповторний колорит. Кожен міський квартал донині має географічні та національні ознаки, що залишаються в пам’яті славутичан назвами – Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Єреванський, Київський, Ленінградський, Московський, Ризький, Талліннський, Тбіліський. Групі будівничих Славутича присуджено Державну премію в галузі архітектури. Це була остання масштабна інтернаціональна будова.

Міську владу Славутича утворили 2 липня 1987 року на першій сесії Славутицької міської ради. Від цього часу ведеться літопис напружених, але, поза сумнівом, славних років міста. Займатися питаннями соціального розвитку й проблемою диверсифікації економіки славутичани розпочали ще на початку 1990-х. За роки існування місто сформувалось як адміністративно-територіальне утворення обласного значення.

20 років ініціативи, творчості й натхненної праці міський голова Володимир Удовиченко віддав загальній справі – становленню та розвитку територіальної громади Славутича. А в ньому – унікальна атмосфера. Бо живуть тут роботящі й освічені люди, котрим притаманні особливе почуття патріотизму, гордість за своє місто.

– Ми створили славутицький духовний і побутовий стандарти, за якими формуються нові покоління мешканців міста. Нас також цементує потужний інтелектуальний потенціал Славутича. Я вірю в щасливу долю Славутича й для того все роблю та надалі робитиму, адже це місто моєї долі, – каже Володимир Удовиченко.

Завдяки зусиллям міського голови славутичани побороли депресію після трагедії на ЧАЕС, гіркоту після закриття станції в 2000 році. Тепер у місті створено ефективну систему муніципального менеджменту, якість котрої навіть засвідчена сертифікатом міжнародного стандарту. Успіхи в цій сфері непересічні: в 2008 році Славутич став володарем сертифіката EFOM «Визнання досконалості в Європі-5». Нині ця система працює на головну стратегічну мету – перетворити місто на сучасну модель техноекополіса з трьома провідними складовими: освітою, наукою, виробництвом.

Славутич стабільно перемагає на Всеукраїнському конкурсі з благоустрою міст і селищ, отримав перший сертифікат міста-лабораторії, тут реалізується програма Всесвітньої організації охорони здоров’я «Міста здоров’я». За вирішення питань екологічної реабілітації території та збереження природи Славутич нагороджено Золотою медаллю Міжнародного руху «Екофорум за мир».

Славутич є одним із лідерів соціально-економічного розвитку серед міст України. Тут успішно реалізовано формулу «влада – бізнес – громадськість = добробут кожного». Для налагодження тісної взаємодії з громадою в 1996 році заснували Громадську раду з розвитку міста, а з 2002-го працює Молодіжна рада «Майбутнє Славутича».

Серед базових напрацювань Славутицької міської ради й самоврядної територіальної громади – низка документів, що сприяють соціально-економічному розвитку міста, які готували активні славутичани, фахівці, наукові працівники, представники міжнародного співтовариства. Це спільний проект ЄС, України та США з соціальних проблем, пов’язаних із ЧАЕС та містом Славутичем. Вироблено стратегічний план розвитку Славутича до 2020 року, в якому сформовані пріоритетні напрями перспективного розвитку, створено його Генеральний план.

Одним із основних документів для життєдіяльності Славутича, фактично «малою Конституцією», є Статут територіальної громади, створений із урахуванням напрацьованого досвіду, публічно обговорений, схвалений на засіданні Громадської ради з розвитку міста та затверджений рішенням Славутицької міськради. Для формування суспільних відносин на базі основних загальнолюдських цінностей у життя міської громади активно впроваджується Кодекс етики, честі, порядності, добросовісного та ефективного управління Славутицької територіальної громади, також затверджений рішенням Славутицької міськради.

Предметом постійної уваги міського голови є питання соціально-економічного та культурного розвитку міста, формування міського бюджету, робота житлово-комунального господарства, орендні відносини та управління майном комунальної власності, соціальний захист, земельні відносини, впровадження енергозбережних технологій, програма інформатизації «Електронне місто».

Автор: Сергій МАЦІЄВСЬКИЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата