«Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як в горах...»

2003 року країни Карпатського регіону прийняли Рамкову конвенцію «Про охорону та сталий розвиток Карпат», задекларували Ініціативу щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса та низку інших документів. Проте реалізація цих ініціатив заважка для держав регіону. Та й екологічні проблеми Карпат набули європейського характеру. А тутешні гори виконують, опріч іншого, функції серця і легенів Європи. Тож для держав Карпатського регіону в цілому та для України зокрема збереження навколишнього природного середовища має доленосне значення.
Нещодавно саме це питання заслуховували в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи. Зініціював його обговорення від імені української делегації голова Закарпатської обласної ради Михайло КІЧКОВСЬКИЙ.

– Карпати нарівні з іншими гірськими системами – джерело чистої води, чистого повітря, скарбниця корисних копалин для Румунії, Угорщини, України, Словаччини, зона біологічного різноманіття, місце оздоровлення та відпочинку, – розповів кореспондентові «Віча» Михайло Михайлович. – Від стану Карпат залежить доля великої кількості людей, зокрема, їхнє соціальне самопочуття. Неспроста кажуть: у горах легко дихається, але важко живеться. Адже, порівняно з низинними територіями, гірським притаманні численні ознаки депресивності. Серед місцевого населення панує безробіття, безліч соціальних проблем, незадовільне енергетичне забезпечення. Гірські екосистеми потерпають від ерозії ґрунтів, зсувів, снігових лавин, вітровалів, буреломів та інших природних стихій тощо. Тому збереження природи Карпатських гір має величезне значення для розвитку економіки і підтримання здоров’я більшості європейського населення. Унаслідок глобальних процесів на планеті й непродуманої господарської діяльності в Карпатах почастішали повені, активізувалися зсувні процеси, що створюють небезпеку для життя людей. Численні індустріальні та енергоємні підприємства всупереч природоохоронним нормативним актам продовжують функціонувати на території регіону, завдаючи йому непоправної шкоди. Коротше кажучи, сьогодні екологічні проблеми не знають кордонів.

– Одна з таких – катастрофічні повені, які стали справжнім екологічним лихом для всіх держав Карпатського регіону.

– Так, і мало не сезонним явищем. Якщо в дев’ятнадцятому столітті повені в Карпатах траплялися в середньому раз на 18 років, то вже в двадцятому – раз на 4–5 років. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років сталися тричі.

Остання, як відомо, мала місце торішнього літа в шести західних областях України. Від її наслідків постраждали також чимало країн як Карпатського регіону, так і тих, що поза гірським масивом. Лише в Україні повінь завдала збитків на 7 млрд. гривень, зруйнувала більш як 1 500 осель, пошкодила майже 1 300 кілометрів автомобільних і пішохідних мостів, понад 1 000 кілометрів автомобільних доріг. Найстрашніше те, що були людські жертви.

– Там, де загрозам стихії протиставлено взаєморозуміння та співпрацю, рівень безпеки людей є значно вищим.

– Завдяки співпраці України з сусідами – Угорщиною і Словаччиною, – зокрема завдяки здійсненню спільної українсько-угорської програми протипаводкового захисту в басейні Тиси, та за сприяння структур Європейського Союзу у сфері розбудови водозахисних споруд, системи попередження паводкових ситуацій вдалося своєчасно спрогнозувати минулий паводок на Закарпатті (2008 р.), уникнути людських жертв і запобігти великим руйнуванням по обидва береги річки. Тепер подібний до згаданого проект починає реалізовуватися й на українсько-румунській ділянці Тиси.

Триває співпраця з удосконалення системи гідро-, метеоспостережень у рамках міжнародного проекту «Протипаводковий менеджмент України та Словаччини». Це дасть змогу оперативно отримувати дані про кількість опадів на всій території Карпат в Україні, Словаччині, Угорщині та Румунії. А, отже, прогнозувати паводки та своєчасно вживати відповідних профілактичних заходів. Дуже важливе завдання державної, регіональної та місцевої влади країн Карпатського регіону – розробка і здійснення спільної довготривалої програми захисту населення в басейнах річок від повеней. Торік уряд затвердив Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут і Сірет. Її реалізація створить безпечні умови для життєдіяльності громадян майже 900 населених пунктів. Окрім того захистить від стихії близько 90 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Важливо забезпечити своєчасне та в повному обсязі фінансування заходів таких програм.

– Прикро, але в Карпатах у результаті антропогенних впливів чимало видів рослин і тварин опинилися під загрозою зникнення.

– За даними міжнародних експертів, до початку третього тисячоліття на Землі назавжди зникли 25 тисяч видів рослин і тварин, завдано шкоди 20 мільйонам гектарів лісів. За чверть століття людство знищило третину природних ресурсів планети. Масові рубки у повоєнний період призвели до зменшення площі стиглих лісів, які мали істотне водорегулююче значення. Задля збереження лісового середовища, а, отже, його водорегулюючої ролі потрібно в усіх гірських лісах припинити суцільні рубки й застосовувати систему вибіркового (селективного) лісокористування, як цього вимагає Закон України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», здійснити комплекс заходів із збільшення лісистості на всій території регіону та з оздоровлення лісів. Для збереження природної спадщини в Карпатах конче необхідно створювати заповідні території та ландшафти. Нині тут діє 5 таких резерватів і 38 національних парків. Питання розвитку природно-заповідної справи й екомережі – серед пріоритетних напрямів екологічної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Спрямований на це й Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків», відповідно до якого національна екологічна мережа поповнюється ще 14 національними парками, із них три в Карпатах – «Зачарований край» у Закарпатській, «Верховини Довбуша» в Івано-Франківській і «Черемоський» у Чернівецькій областях.

До речі, обласною програмою розвитку природно-заповідної справи передбачено розширення території Карпатського біосферного заповідника та створення трьох нових національних природних парків. Ось і на минулій сесії обласної ради прийнято рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Притисянський».

Національна політика сталого розвитку Українських Карпат дедалі більше переплітається з міжнародною співпрацею в природоохоронній сфері. Прикладом цього є українсько-польсько-словацький біосферний резерват «Східні Карпати». Створюються спільний українсько-румунський біосферний резерват «Марамороські (Гуцульські) Альпи» й українсько-угорський ландшафтний парк «Притисянський».

Значної шкоди екології завдає не лише виробнича, а й побутова діяльність людей. І в містах, і в селах великою проблемою стало захоронення побутових відходів, кількість яких, стверджують фахівці, тільки в Україні збільшується щороку на 2 млрд. тонн. Унаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи серед населення й неуваги з боку владних структур до вирішення цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Після злив цей бруд потрапляє до річок, із котрих потім беремо воду для пиття. В області діє програма поводження з твердими побутовими відходами. Відповідно до неї у Виноградівському, Берегівському й інших районах здійснюють комплексні заходи із забезпечення належного санітарного стану населених пунктів, а нині йдеться про будівництво заводу європейського зразка з утилізації та переробки відходів. Аналогічне підприємство вже функціонує в угорському місті Мішкольц, де ми провели виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування. У друзів ми вивчали досвід співробітництва представницької та виконавчої влади в питаннях збереження чистого, здорового довкілля. У результаті на теренах нашого краю виникло перше в Україні підприємство з утилізації твердих побутових відходів – «AVE – Виноградів». Незабаром подібне до нього підприємство з назвою «Вертикаль» запрацює в м. Береговому.

– Михайле Михайловичу, на жаль, охорона довкілля ще не стала частиною світогляду, потребою душі людини.

– Це правда. Між екологією природи й екологією душі зв’язок практично нерозривний. Тому такі речі слід виховувати в краян. І влада спільно з науковцями області намагається це робити ненав’язливо та щиро. Зрештою, то великий привілей – бути безпосередньо причетним до того, що діється у твоєму селі, місті, області, країні. Лише на Закарпатті відбулося майже 40 регіональних і міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів й інших форумів з питань екологічної безпеки та сталого розвитку Карпатського регіону. У цих заходах взяли участь понад вісім тисяч представників науки, державної та місцевої влади, громадських організацій, парламентаріїв не лише України, а й Словаччини, Польщі, Угорщини, інших країн. Знаково, що навіть духовенство різних конфесій дедалі частіше переймається майбутнім довкілля Карпат.

– Нещодавно ужгородське видавництво «Карпати» випустило книгу «Земля, наближена до неба». Ви – один із авторів цього унікального видання.

– Назву книжки «підказав» український поет, етнограф і громадський діяч ХІХ століття Іван Вагилевич: «Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах, де земля більше наближена до неба...». Видання порушує питання охорони довкілля, сталого розвитку Карпат – природної серцевини Європи. У ньому використано аналітичні матеріали провідних фахівців, науковців України та їхніх зарубіжних колег, де йдеться про необхідність міжнародної координації зусиль усіх природоохоронних відомств і структур відповідно до Рамкової конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат під егідою Ради Європи, необхідність розробки Екологічної Конституції Європи.

До речі, ця книга стала важливим аргументом, який остаточно переконав членів Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у слушності наших пропозицій: винести на обговорення Конгресу питання сталого розвитку Карпат. Видання ми вручили також усім учасникам засідання ради «Карпатського єврорегіону» в Ужгороді. Під час цього важливого заходу ухвалили рішення оголосити нинішній рік Роком Карпат, а також провести в Україні під егідою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи міжнародну науково-практичну конференцію. Її ідея, до речі, зацікавила вище керівництво України і, без перебільшення, окрилила натхненників. Сьогодні ми ініціюємо прийняття в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Екологічної Конституції Європи, яка, на моє переконання, об’єднає зусилля всіх народів для збереження нашого спільного дому – планети Земля.

Інтерв’ю взяла
Анна РОМАНЕНЧУК.