передплата Українською | In English

№18, вересень 2009

Людина про своє майбутнє

Поділитися:

Формування часової перспективи у посадовців місцевого самоврядування

Поняття «часової перспективи» (далі – ЧП) стало широко застосовуватися після публікації Л. Френка (1939 р.), в якій автор описував «життєвий простір» людини, включаючи минуле, теперішнє й майбутнє.

К. Левін ЧП розглядав з погляду «подійної концепції психологічного часу». Різноманітна ЧП особистості виникає від того, що різномасштабний час задається певним станом її психологічного поля в конкретний момент. Людина не тільки бачить своє теперішнє, а й завжди має певні очікування, тобто надію, страхи, мрії про майбутнє. Водночас ЧП включає в себе й психологічне минуле людини. Саме тому вона вкрай важлива для визначення рівня домагання, настрою, творчості, прояву ініціатив особистістю. Обмеженість або відсутність ЧП призводить до пасивності, дезорганізації, неефективності діяльності [7].

Надалі ідеї К. Левіна були продовжені Ф. Зімбардо, котрий запропонував поняття «збалансованої темпоральної орієнтації», під якою розуміється ідеалізована розумова структура, що дозволяє індивідам гнучко маневрувати між минулим, майбутнім і теперішнім [6].

П. Фресс запроваджує близьке поняття – «часовий кругозір особистості», який залежить від стану психологічного поля [12].

У разі порушень часової перспективи людина, занурена у спогади чи мрії, не може своєчасно включатися в поточні життєві події групи або, навпаки, у вирі сьогоденних справ втрачає орієнтацію в напрямах розвитку групи та бачення свого можливого місця в ній [1]. Межа між нормою й патологією в такому разі – це ступінь вираження тієї чи іншої якості. У нормі це проявляється дещо м’якше: людина не задоволена тим, що має на даний момент, або згадує, що в неї  було до цього моменту, або будує плани на майбутнє як можливий варіант зміни теперішньої ситуації, тобто завжди присутнє спрямування в майбутнє, на зміну наявної ситуації. У разі ж патології яскраво виражені сплутаність часу, розрив його ліній, відсутність поєднувальних ланок між минулим, теперішнім і майбутнім. Так, дослідження функціональної асиметрії мозку в правопівкульній патології показує, що за зникнення відчуття теперішнього зникає й відчуття майбутнього [2].

Отже, часова перспектива у вузькому значенні –  це уявлення людини про своє майбутнє, плани на майбутнє. Вона має три рівні: поточний (декілька годин, день), середній (тиждень), далекий (місяць, рік) [9].

Є. Головаха відзначає, що зміна параметрів ЧП дає змогу оцінити її як сприятливий або негативний чинник розвитку особистості та її життєвого шляху [4].

Як підкреслює І. Спиридонова, застосування терміна «часова трансспектива» дає змогу охопити повний життєвий хронотоп, у якому минуле, теперішнє й майбутнє розглядатимуться не як автономні фрагменти, а як частини єдиної часової структури; виокремлюються: зміст, релевантний кожній із часових зон, і система формальних ознак (протяжність, щільність, спрямованість, емоційний фон) [11].

Традиційним у дослідженнях часової перспективи є віковий аспект. Наприклад, порівнювалася протяжність майбутнього в молоді та людей похилого віку; зміст життєвих завдань і їх віддаленість у майбутнє в підлітків; довжина перспективи у віці від 19 до 48 років. Проте цілісний розгляд вікових особливостей повного часового конструкту, з описом структури, змісту й формальних параметрів на тривалому часовому інтервалі, зокрема від передпідліткового до похилого віку, відсутній.

Слід зауважити, що ЧП із віком розширюється. У зрілому віці зміни ЧП пов’язані з різним відчуттям плину часу, який може суб’єктивно прискорюватися й уповільнюватися, стискатися й розтягуватися. З віком змінюється цінність часу, стає більш значущим «особистий час».

Зазначмо, що у чоловіків особистий часовий центр частіше збігається з поточним моментом життя. Щодо жінок, то вони переважно готові відкинути дійсність, схильні «блукати» життєвим шляхом залежно від власного емоційного стану. Можуть жити в минулому, якщо їм не подобається майбутнє. Або якщо вони оптимістки, переселяються в майбутнє. Загалом жінки пластичніші, зокрема й у ставленні до життя. Крім того, сама канва життєвих подій у них більше пов’язана зі стосунками, тоді як у чоловіків – із кар’єрою [3].

Стосовно вивчення часової перспективи й часової трансспективи (ЧТ) у керівників і підлеглих  ми погоджуємося з висновками  А. Дьячук про те, що:

– ЧТ як психологічний механізм стратегічної діяльності ... забезпечує ціннісно-змістовне утримання часової регуляції стратегічної діяльності керівника;

– розвиток ЧТ визначається співвідношенням внутрішньої часової організації й заданого соціального часу стратегічної діяльності, яке проявляється у своєчасності, мобільності й оптимальності активності керівника;

– активність у стратегічній діяльності забезпечується здатністю керівника розмірно співвідносити ресурси, часовий потенціал, використовувати їх у ситуації, що визначається як найвигідніша для здійснення місії організації [5].

А. Молдавановою вперше експериментально встановлено, що на рівні опосередкованого відношення до часу за своєю ЧП суб’єкт-керівник спрямований у теперішнє [8].

Відповідно до поставленої мети нами використовувався циклічний тест часу Т. Коттла [13]. Досліджуваним суб’єктам була запропонована інструкція: «За допомогою трьох кіл спробуйте зобразити на папері свої уявлення про час. Кола позначають минуле, теперішнє й майбутнє. Розташуйте їх так, щоб вони відображали взаємозв’язок вашого особистого минулого, теперішнього й майбутнього. Ви можете використовувати кола різної величини. Позначте, яке коло відповідає минулому, яке – теперішньому, яке – майбутньому». Респондентами за згодою були 103 посадові особи місцевого самоврядування (МС) Одеської області. Ми виокремили 5 вікових підгруп посадових осіб МС: 20–30 років; 31–40; 41–50; 51–60; старше 61 року. До групи працівників МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) увійшло 27 осіб: 12 чоловіків і 15 жінок; із них керівників – 2, підлеглих – 25; віком від 31 до 40 років (2 кат.) – 24 особи: з них відповідно чоловіків – 8, жінок – 16, керівників – 7, підлеглих – 17; віком від 41 до 50 років (3 кат.) – 18 осіб: чоловіків – 8, жінок – 10, керівників – 8, підлеглих – 10; віком від 51 до 60 років (4 кат.) – 19 осіб: чоловіків – 15, жінок – 4, керівників – 14, підлеглих – 5 і віком старше 61 року (5 кат.) – 15 осіб, із них чоловіків – 10, жінок – 5, керівників – 6, підлеглих – 9.

Результати дослідження та їхнє узагальнення

У ході дослідження виявлено, що більша частина посадових осіб МС (41,7%) віддають перевагу майбутньому часу.

Чоловіки (53,5%) більш спрямовані в майбутнє, ніж жінки (46,5%), підлеглі (62,8%) спрямованіші, ніж керівники (37,2%), під дією майбутнього посадові особи МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) – (37,2%) і віком від 31 до 40 років (2 кат.) – 25,6%, водночас інші категорії майбутнім переймаються менше (3 кат. – 16,3%, 4 кат. – 11,6%, 5 кат. – 9,3%).

В уявленнях про життєвий час чоловіки (53,5%) на відміну від жінок (46,5%) майбутньому приділяють більшу увагу, воно для них значно цінніше й вагоміше порівняно з теперішнім і минулим (графічно це має такий вигляд: зображені кола в чоловіків майже в 2–3 рази більші в діаметрі, лінії жирні, чіткіше окреслені, безперервні. Деякі  чоловіки розфарбували кола рожевими, жовтогарячими кольорами, у деяких замість кіл – спіралі).

У посадових осіб МС 1-ї вікової категорії (37,2%) і
2-ї категорії (25,6%) яскраво виражена спрямованість у майбутнє. Для посадових осіб МС віком від 20 до 30 років це, на наш погляд, пов’язано з життєвими подіями (здобуття вищої освіти, створення сім’ї, призначення (обрання) на посаду, прагнення кар’єрного зростання тощо). Це, до речі, підтверджується висновками психологів: майбутнє для цієї вікової категорії – яскравий, позитивний і оптимістичний період. Для посадових осіб МС віком від 31 до 40 років це пов’язано зі зростанням кар’єрного статусу (досягнення гідного становища в суспільстві, матеріальної незалежності, набуття досвіду професійної діяльності, зростання авторитету, постійне самовдосконалення, здобуття другої вищої освіти, підвищення кваліфікації, стажування в регіональних інститутах державного управління тощо).

Слід наголосити, що жінки 1-ї та 2-ї вікових категорій своє майбутнє уявляють «щасливим», «спокійним», «веселим», «романтичним», здатні його ідеалізувати (графічно зображають у вигляді сонця, троянди, соняшника).

Щодо  підлеглих  і  керівників,  то  перші майже вдвічі більше спрямовані в майбутнє, вони оптимістичніші, менш вимогливі й залежні від соціально-економічного та політичного становища.

Для частини посадових осіб МС (25,2%) теперішнє важливіше порівняно з минулим і майбутнім. Так вважають 53,8% жінок, 46,2% – чоловіків, 61,5% – підлеглих, 38,5% – керівників. Щодо вікової категорії досліджуваних, то посадові особи МС віком від 20 до 30 років (1 кат.) і віком від 41 до 50 років (3 кат.) показали однакові результати (по 26,9%). За іншими віковими категоріями цей показник такий:  4  кат. – 23,1%, 2 кат. – 19,2%, 5 кат. – 3,9%.

Жінки (53,8%) порівняно з чоловіками (46,2%) позитивніше відчувають своє теперішнє, вважають його гармонійним, живуть за принципом «тут і тепер». Так вважають і підлеглі (61,5%) порівняно з керівниками (38,5%). Це пов’язано, на наш погляд, із практичнішим, прагматичнішим ставленням до свого теперішнього. Демократичність розвитку суспільства на сучасному етапі спонукає їх бути незалежнішими у своїх поглядах, думках, міркуваннях. А керівники, натомість, більш залежні від посади, що її обіймають, несуть особисту відповідальність за стан справ в організації, за підлеглих, пов’язані належністю до певної політичної партії тощо.

Якщо розглядати цей показник за віковими категоріями, то посадові особи МС віком від 41 до 50 років (3 кат.) дали найбільший відсоток (26,9%). Своє теперішнє вони вважають «спокійним» та «інертним». Це пов’язано, на наш погляд, із набутим досвідом, тривалим терміном перебування на службі в органах місцевого самоврядування, станом сімейних відносин і життєвих подій (виховання дітей, надання їм освіти, працевлаштування, одруження), турботою про власне здоров’я, досягненням духовної рівноваги та спокою.

Водночас зазначмо, що 20,5% посадових осіб МС віддають перевагу минулому. Для порівняння: чоловіків – 61,9%, жінок – 38,1%, підлеглих – 66,7%, керівників – 33,3%.

Чоловіки майже вдвічі позитивніше оцінюють своє минуле порівняно з жінками (графічно кола зображують у вигляді сяйва, земної кулі, годинника).

Найбільшу перевагу віддають минулому посадові особи МС віком понад 61 рік (5 кат. – 42,8%). За іншими категоріями ці показники розподілилися так: 1 кат. – 4,8%, 2 кат. – 14,3%, 3 кат. – 23,8%, 4 кат. – 14,3%. Посадові особи МС віком понад 61 рік позитивно оцінюють цей життєвий відрізок: як щасливий час, сповнений оптимізму, стабільності, сподівань, надій, прагнень, насичений різноманітними важливими подіями (членство в комсомольських і партійних організаціях, освоєння цілини, будівництво БАМу, студентські роки, перше кохання, радощі, спільні захоплення, багато вільного часу, безтурботність), хоча на їхню долю й випали негоди та лихоліття (Велика Вітчизняна війна, післявоєнні роки відбудови народного господарства, голод 1947 року, розпад Радянського Союзу тощо). 

Зауважмо, що 12,6% посадових осіб МС своє минуле, майбутнє, теперішнє, не надавши жодному з них переваги, зобразили у вигляді кіл однакової величини, що вказує на рівномірний і спокійний плин часу. Однаковість кіл, на наш погляд, також можна інтерпретувати як рутинність, ненасиченість життєдіяльності подіями, «одноманітність» буття. З них: жінок (53,8%), чоловіків (46,2%), підлеглих (69,2%), керівників (30,8%); за віковими категоріями: 2 кат. (46,2%), 1 кат. (22,7%), 3 кат. (15,7%), 4 і 5 кат. по – 7,7% відповідно. 32% посадових осіб МС намалювали кола часу неоднаковими й вказали на їхню прогресію (минуле, теперішнє, майбутнє). Така часова перспектива відповідає часу життєвого шляху людини – незворотному, лінійному, динамічному [10].

68% посадових осіб МС вказують на взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім (кола поєднують стрілками, лініями, їх переплітають, скріплюють одне з одним у вигляді ланцюжка, вмальовують одне в одне). З них: жінок (52,9%), чоловіків (47,1%), підлеглих (68,6%), керівників (31,4%); за віковими категоріями: 1 кат. (25,7%), 2 кат. (28,6%),  3 кат. (17,1%), 4 кат. (14,3%), 5 кат. (14,3%). 

Результати нашого дослідження свідчать, що:

1.  Незважаючи на соціально-економічну й політичну кризу в країні, більшість посадових осіб МС орієнтована на майбутнє (41,7%), 25,2% – на теперішнє, 20,4% – на минуле.

2. Чоловіки (53,5%) більше спрямовані в майбутнє, ніж жінки (46,5%), та їм дорожче минуле порівняно з майбутнім і теперішнім (відповідно 61,9% і 38,1%). Водночас для жінок (53,8%) порівняно з чоловіками (46,2%) теперішнє значно вагоміше, ніж майбутнє й минуле. Такі само відсотки показали чоловіки й жінки, зобразивши тотожність кіл.

3. Щодо керівників і підлеглих, то останні порівняно з керівниками  віддають перевагу (майже вдвічі) майбутньому, теперішньому й минулому часу, а також тотожності кіл (майбутнє: підлеглі – 62,8%, керівники – 37,2%; теперішнє: підлеглі – 61,5%, керівники – 38,5%; минуле: підлеглі – 66,7%, керівники – 33,3%; рівномірне: підлеглі – 69,2%, керівники – 30,8%).

4. Стосовно вікових категорій, то посадові особи МС 1-ї та 2-ї категорій (37,2% і 25,6%) найбільше віддають перевагу майбутньому порівняно з іншими категоріями посадових осіб МС (3 кат. – 16,3%, 4 кат. – 11,6%, 5 кат. – 9,3%).

Для посадових осіб МС 1-ї та 3-ї категорій (відповідно по 26,9%) теперішнє важливіше за минуле й майбутнє порівняно з іншими категоріями посадових осіб (4  кат. – 23,1%, 2 кат. – 19,2%, 5 кат. – 3,9%).

Найбільшу перевагу минулому віддають посадові особи МС 5-ї категорії (42,8%) порівняно з іншими категоріями досліджуваних (1 кат. – 4,8%, 2 кат. – 14,3%, 3 кат. – 23,8%,  4 кат. – 14,3%).

Стосовно тотожності кіл, то посадові особи МС 2-ї категорії (46,2%) показали найбільший відсоток порівняно з іншими категоріями (1 кат. – 22,7%, 3 кат. – 15,7%, 4 і 5 кат. – по 7,7% відповідно).

Перспективи подальшого розгляду теми полягають у нових розробках з проблеми часу в масштабах людського життя, часової перспективи для ефективного вирішення завдань повсякденного тайм-менеджменту посадових осіб місцевого самоврядування. 


Джерела

1. Бандура О. Самоактуалізація як механізм формування інтегрованого стилю життя особистості/ Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук.-метод. зб./ За ред. І. Єрмакова. – К.: Контекст, 2000. – 336 с.

2. Брагина Н. Н., Доброхотова Т. А. Временная организация нервно-психической деятельности человека // Фактор времени в функциональной организации деятельности живых систем. – Л., 1980. – С. 114–116.

3. Головаха Є. Як відчути власний шлях // Дзеркало тижня. – 2008. – 21-27 червня. – С. 10–11.

4. Головаха Е. И. Понятие психологического времени / Е. И. Головаха, А. Кроник // Категории материалистической диалектики в психологии / Под ред. Л. И. Анциферовой. – М.: Наука, 1988. – С. 199–215.

5. Дьячук А. А. Временная трансспектива как психологический механизм стратегической деятельности руководителя: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.13 Красноярск, 2005. – 173 c.: 61 05-19/749.

6. Зимбардо Ф. Д. Психология временной перспективы. – Спб.: Ф-т псих.  СпбГУ, 2008.

7. Левин К. Определение понятия «поле в данный момент» // Хрестоматия по истории психологии (период открытого кризиса: начало 10-х – середина 30-х годов XX века). – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 296 с.

8. Молдаванова А. В. Фактор часу в «психологічному профілі керівника»: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – О., 2005. – 16 с.

9. Павлова Т. А. Организация времени жизни как компонент структуры личности студента: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – М., 1988.

10. Паутова Л. Стабильность по украински vs стабильность по-российски // Социальная реальность. – 2006. – № 7–8.

11. Спиридонова И. А. Временная трансспектива субъекта: влияние возраста и раннего предметного обучения: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – М., 2002. – 19 с.

12. Экспериментальная психология / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. – М., 1975. – Вып. 5.

13. Cootle T. J. Perceiving time A Psychological Investigation with Men and Women.– N.Y., 1976.

Автори: Наталя Шаргородська, Іван Бардук

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №5/2016 №5
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сім супутників та створення українського космодрому — космічна програма на п’ять років Вчора, 09 травня

Третя країна юридично зобов'язалася підтримати вступ України в ЄС 08 травня

НБУ виключив з держреєстру фінустанов дев’ять компаній 08 травня

У НБУ озвучили вимоги до потенційних покупців Приватбанку 07 травня

Кулеба сказав, як партнери України можуть змусити РФ до конструктиву в "Нормандії" 07 травня

На сайті Ради з'явився законопроєкт про онлайн-прописку 06 травня

Рада ухвалить закони для продовження співпраці з МВФ у травні – "Слуга Народу" 06 травня

Статки Ахметова зросли майже втричі за рік, Порошенко вибув з трійки найбагатших – Forbes 06 травня

Венеційська комісія виступила за вирішальну роль міжнародних експертів в очищенні ВРП 06 травня

Рада нацбезпеки візьметься за тарифи, просить дані про власників газових та енергокомпаній – ЗМІ 05 травня