передплата Українською | In English

№13, липень 2009

СамознищенняСамознищення

Поділитися:

У недалекому майбутньому контроль за якістю товарів і продуктів харчування в Україні може значно погіршитися. У цьому зацікавлені переважно закордонні транснаціональні виробники. Схоже, їх підтримують і вітчизняні високопосадовці, на яких державою покладено обов’язок стежити за здоров’ям нації.

Трансізомери під томатним соусом

Нині тривають переговори між Кабміном і Світовим банком про надання четвертого траншу позики в розмірі 500 млн. доларів. Основна умова її отримання – скасування обов’язкової сертифікації харчової продукції. Про це на прес-конференції в Києві заявив перший заступник генерального директора «Укрметртестстандарту» Віктор РИМЕР.

На його думку, вимоги Світового банку суперечать національним інтересам України, адже, прийнявши їх, вона буде вимушена фактично зняти контроль за якістю імпортних товарів. Тоді продукти харчування, які заборонено вживати в інших державах, опиняться в холодильниках українців, що негативно позначиться на здоров’ї населення.

– Із другого боку, – каже В. Ример, – жодна країна не надасть таких преференцій нашим виробникам. Тож, щоб постачати свою продукцію, наприклад, до Росії, вони змушені будуть отримувати сертифікати в цій країні. Нині в межах СНД діє угода про взаємне визнання сертифікатів.

Водночас, аби в умовах кризи захистити внутрішні ринки, деякі країни, зокрема пострадянського простору, посилюють вимоги до імпортної продукції. Так, Молдова нещодавно запровадила обов’язкову сертифікацію кожної партії харчових продуктів, що їх ввозять у країну. Торік таким правом скористалася Киргизія.

В. Ример вказує на цілеспрямовану діяльність в органах державної влади організацій, котрі представляють в Україні інтереси імпортерів. Їхня мета полягає в розбалансуванні системи сертифікації харчової продукції, на сторожі якої стоїть Держспоживстандарт із 22 акредитованими лабораторіями. Чотири лабораторії Міністерства охорони здоров’я та Державний департамент ветеринарної медицини тоді вже не зарадять ситуації. Тим паче що Кабінет Міністрів підтримав ініціативу товаровиробників про запровадження мораторію на здійснення перевірок до 2011 року – кращого методу боротьби з кризою не знайшли. Якщо ж проаналізувати якість продукції, що виготовляється, то підстав для ухвалення такого рішення немає. Навпаки, в умовах кризи кількість недоброякісних товарів зростає, адже підприємства намагаються здешевити продукцію, що тягне за собою погіршення якості.

На думку фахівців «Укрметртестстандарту», захистити споживачів може лише прийняття закону про відповідальність виробників, постачальників та імпортерів за випуск та ввезення неякісної продукції. З 2002 року він перебуває на вивченні у Верховній Раді. Потребують змін і нормативні документи (медико-біологічні вимоги та санітарні норми від 1989 року), якими регламентуються стандарти безпечності харчових продуктів: левова частка прийнятих у світі показників у них просто відсутня, зокрема нові антибіотики, гормональні та ветеринарні препарати.

На відміну від України в Європейському Союзі порушувати законодавство економічно невигідно. Там у разі виявлення неякісної продукції виробник не лише зобов’язаний відкликати її з торговельної мережі, а й протягом наступних 0,5 – 1 року перебуває під жорстким контролем. Якщо він попадеться вдруге, його позбавлять права працювати в цій сфері. Крім того, в Євросоюзі щотижня друкується перелік вилученої з торгівлі чи зупиненої на митниці продукції (в середньому 30 – 40 видів). Приблизно половина показників, за якими цю продукцію визнано недоброякісною, в Україні не нормується (наприклад, бензаспірен, трансізомери, акриламід). Тож виходить, її цілком офіційно можна продавати неперебірливим українським споживачам.

У переробній галузі широко застосовується карбоксиметилцелюлози натрієва сіль (Е466), що є основним компонентом у виробництві клею для шпалер. У поєднанні із соєвим білком ця харчова добавка імітує м’ясо, яким і наповнюють ковбаси. Міністерство охорони здоров’я України зволікає з регламентацією небезпечних для людського організму речовин і сполук.

Утім, ухвалення закону ще не гарантує наведення ладу в певній царині. Так, 2006 року Верховна Рада прийняла Закон «Про дитяче харчування». Ним заборонено використовувати для виробництва дитячого харчування таку сировину, як харчовий крохмаль, пшеничне борошно, гідратовані продукти із сої та її похідні. Однак досі не скасовано жодного з гігієнічних висновків щодо дитячого харчування з умістом заборонених компонентів. Якщо нікого з чиновників не притягнено до відповідальності за порушення цього закону, годі сподіватися на його дотримання, як, власне, й усіх інших.

У жертву приносимо дітей

Іще з радянських часів усі пам’ятають гасло «Усе найкраще – дітям». Чи справді наші діти споживають найкраще? Таким питанням перейнялися фахівці «Укрметртестстандарту» й перевірили на якість деякі дитячі товари та продукти харчування.

Відповідно до законодавства обов’язковій сертифікації підлягає незначна кількість продукції для дітей: білизна, шкарпетково-панчішні вироби, взуття до 24 розміру, вироби для новонароджених (останніми вважаються діти до 6 місяців). Під час контрольної закупівлі в столичних магазинах виявилося, що жоден із товарів не має ані сертифіката відповідності, ані гігієнічного висновку.

– Дитячий одяг дозволяється виробляти лише з натуральних тканин. Однак перевірені нами на відповідність стандартам футболка та костюмчик для дитини трирічного віку містили 80 відсотків поліефірних волокон, хоча на маркуванні було вказано «бавовна – 100 відсотків», – розповідає начальник центру випробувань продукції легкої промисловості «Укрметртестстандарту» Наталія ПОПОВА. – Ми також дослідили кілька яскравих дитячих купальників і плавок. Проте за показником стійкості барвника всі вони не відповідали нормативним вимогам: він міг змитися під час першого купання та ще й спричинити в дитини алергію.

Не краща ситуація з якістю взуття. Найнебезпечнішими Н. Попова назвала прозорі дитячі шльопанці. «Вони виготовлені з полімерних матеріалів, що не допускається. До того ж дитина, принаймні до трьох років, має носити взуття із закритою п’яткою, інакше розвиватиметься плоскостопість. А ще вони надто ковзкі, а тому дитина може легко травмуватися», – пояснює експерт.

Кілька місяців тому Кабінет Міністрів запровадив у дію регламент, яким визначено вимоги до безпечності іграшок. Однак вони відверто нехтуються виробниками. Із 31 іграшки, придбаної для контролю, тільки дві мали сертифікат відповідності.

– Випробування за фізико-механічними й хімічними показниками безпечності виявили низьку якість продукції. Надувні та м’яконабивні іграшки мають проблеми з міцністю швів, стійкістю клапанів. Пластмасові вироби легко ламаються, що може спричинити травмування дітей, – ділиться результатами досліджень начальник лабораторії «Укрметртестстандарту» Костянтин СИДОРЕНКО.

Експерти визнають: виробники обманюють батьків – їхні діти споживають не найкращі продукти. І вдень зі свічкою не найдеш навіть якісного морозива! Загалом в Україні діють три стандарти виробництва для морозива: на молочній основі (залежно від відсотка жиру поділяється на «вершкове», «пломбір», «молочне»); з комбінованим складом (окрім молочних компонентів, додаються рослинні жири, зокрема кокосова олія); на заморожені фруктово-ягідні соки.

– Найбільше претензій маємо до морозива на молочній основі. Усупереч нормативам воно подекуди містить від 50 до 90 відсотків рослинних жирів. Цікава закономірність: хто додає найбільше рослинних жирів, тому вже мало вказати на обгортці «пломбір», а пишуть «пломбір справжній», «справжній український пломбір». Секрет у тім, що рослинні жири дешевші за молочну продукцію, – зазначає начальник науково-дослідного центру випробування продукції «Укрметртестстандарту» Володимир СЕМЕНОВИЧ.

Хоча в морозиво з комбінованим складом не заборонено додавати штучних барвників, виробники «забувають» вказувати цю інформацію на етикетці. Дехто пише, що до складу продукції входять природні барвники, коли їх там немає. До речі, штучні барвники не такі вже й безпечні, як досі вважалося. Це підтверджують нещодавні дослідження британських учених. Уже навіть порушується питання про заборону штучних барвників, які, до речі, найбільше використовуються для підфарбовування безалкогольних напоїв, надання привабливого вигляду кондитерським виробам.

Штучні барвники (2–3 види) й консерванти фахівці «Укрметртестстандарту» виявили в глазурованих сирках, де згідно з нормативами їх бути не повинно. Поза тим, у виробництві сирків подекуди застосовують дешеві фруктові наповнювачі, призначені лише для кондитерської промисловості. Деякі виробники примудряються випускати глазуровані сирки взагалі без молочних компонентів: на 85–95 відсотків вони складаються з рослинного жиру. Схожий склад можуть мати вершкове масло й сметана.

На жаль, дослідження якості дитячих товарів і молочних продуктів у лабораторіях «Укрметртестстандарту» не матимуть жодних наслідків. На виробників навіть не накладеш штраф, адже відповідно до законодавства інспектор мусить за 10 днів попередити підприємство про майбутню перевірку. Звісно, в такому разі виробники до неї заздалегідь підготуються, приховавши неякісну продукцію, змінивши технологію.

– Ми здійснили такий експеримент, – пригадує Володимир Семенович. – Якось купили 10 видів згущеного молока, 6 із яких виявилися фальсифікованими. Попередивши виробників за десять днів про перевірку, прийшли відібрати продукцію, й уся вона відповідала стандартам. За два місяці в торговельній мережі придбали ці самі 10 видів молока, і знову в 6 випадках продукт був неякісний. Ось така «ефективність» законів, що мають захищати споживачів.

До речі, відповідно до законодавства перевірка якості товарів і продуктів має фінансуватися з держбюджету. Оскільки вже третій рік поспіль кошти для цього не надають, будь-який експертний висновок можна оскаржити, бо він був здійснений із порушенням букви закону. У підсумку в дурнях знову залишаються споживачі.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

На ремонті доріг Київщини розікрали 2,6 мільйона: підозру отримав громадянин РФ Сьогодні, 23 квітня

Рада може зібратись на позачергову сесію для голосування за міністра енергетики Сьогодні, 23 квітня

Силовики викрили голову правління банку у фальсифікації звітів для НБУ Вчора, 22 квітня

ПАРЄ підтримала резолюцію із закликом негайно звільнити Навального Вчора, 22 квітня

Нацкомісія з цінних паперів знайшла заміну Данилюку у наглядовій раді Нацдепозитарію Вчора, 22 квітня

Зеленський ввів в дію нові санкції РНБО: список Вчора, 22 квітня

Комітет Сенату США підтримав законопроект щодо збільшення військової допомоги Україні Вчора, 22 квітня

Поліція Чехії підтвердила затримання 5 осіб, які могли воювати проти України на Донбасі 21 квітня

Чорногорія скасовує всі обмеження для туристів з України 20 квітня

МЗС Чехії викликало посла РФ і просить ЄС і НАТО про солідарність 20 квітня