передплата Українською | In English

№5, березень 2009

Я - феміністкаЯ - феміністка

Поділитися:

У цьому відома поетеса, есеїстка та мандрівниця Людмила ТАРАН зізналася своєму колезі Миколі СЛАВИНСЬКОМУ

Принцеса в палаці чи Попелюшка на кухні?

– Українська письменниця сьогодні – це принцеса в бенкетних залах чи Попелюшка на кухні? До речі, якби вас запрошували на танець представники політичного бомонду, то кому ви віддали б перевагу?

– Українська поетеса сьогодні дуже різна. Десь на презентаціях-фуршетах іноді почуваєшся хоч трішечки – гм! – принцесою (вплив чарів алкоголю – скільки там треба?). А вдома, як і кожна посполита українська жінка, що на плиті борщ варить, я – чистісінька Попелюшка. А щодо танців... Майже вгадали: років так із 25 тому мріялося потанцювати з деякими тоді ще молодими нинішніми класиками. А тепер... Із плином часу багато до чого й до кого втрачаєш інтерес. До танців – ні. Отож, знітившись, зашарівшись (ще зі мною буває!), пройшлася б у вальсі з... Томасом Манном чи Германом Гессе. Це мої улюблені письменники, які тримали творчу форму до глибокої старості, були вірними своїм засадам. Тим-то і як мужчини мене могли б схвилювати.

– Ваша екстравагантність – це уособлення так званої жіночої незалежності? Як сьогодні ставитеся до так званих шістдесятників? Чи не гадаєте, що саме вони не пустили вас до тієї ніші, де могла розкошувати Сапфо?

– Не вважаю себе екстравагантною – це, по-перше. Жіноча незалежність – тема для цілого трактату. Не соромлюся зізнатися: я – феміністка. З’яву третього тисячоліття сприйняла як даність: плине час, і не дай, Боже, цілковито випасти з нього. Інша річ, що кінець світу триває. Та Господь дав мені чудову рису: я ні за чим не шкодую. За юністю, молодістю теж. А люблю теперішній час: тут-і-тепер. Коли людина плаче за минулим, вона приречена бути нещасливою.

Шістдесятників сприймаю як явище історії української літератури. Тому й цікавість до їхньої творчості – як до явища історії. Не більше. Переоцінка – нормальний процес для кожної людини. Коли почала друкуватися тощо, багато хто з авторів
60-х років минулого століття, звісно, були певним зразком для наслідування. На превеликий жаль, тоді не знала творчості Василя Стуса. А деякі шістдесятники були й прикладом... спокуси. Умовляла себе: та напиши віршик про комсомол. Он навіть той написав же про партію... Але Бог не дав согрішити: як сідала писати на «потрібну тему», то нічогісінько не виходило з того ґвалту.

Поезію пишу різну, залежно від настрою, приводу, спонуки тощо. Але в мене є чимало віршів, що їх справді визначила б як поетичні сходинки до Господа. Це мовби молитва. Нещодавно написалося: «Я знаю, Господи...». Тут постає проблема: як відтворити молитовний стан душі, щоб вірш був ліричний, а не дидактичний? Буквальне благання до Бога записую до щоденника, який веду віддавна. Але то не поезія.

Про музу якось ніколи не думала... Коли пишеться, то просто відчуваєш у грудях огонь. Може, це і є натхнення? А Сапфо – це прекрасно.

Найкращий допінг для натхнення

– Який допінг вам потрібний, щоб сяйнуло натхнення? Наскільки щирими видаються вам поети, які сьогодні пишуть модерні вірші про кохання?

– Найкращий допінг для натхнення природний. Тобто це або «самособоюнаповнення», як писав Василь Стус (а мені з собою найцікавіше!), або еротика (звісно, не тільки секс чи думки про нього). Це дивний, часто непоясненний стан закоханості в цілий світ, це його чар, розлитий у повітрі... Іноді Господь дарує свою благодать: ні з чого, безпричинно, така шалена радість охоплює – і я дякую Йому. Але коли натякаєте на натхнення від протилежної статі – буває. Якби на всіх віршах понаписувала присвяти, голова пішла б обертом. Творчість – чудова нагода сублімувати лібідо, як стверджував Фройд. Про поетів еротики нічого сказати не можу: не знаю таких.

– Ви передавали на ясні очі наших ясновельможностей свої твори? Якби закликали стати на унікальний неоціненний килим, щоб одержати (як на мене) цілком заслужений орден, то як ви чинили б далі?

– Завжди смішно бачити, як люди дориваються до нагород, ліктями розсувають інших… Якщо хтось сам хоче мені вручити ордена, ще подумаю, з чиїх рук його подаватимуть... Але скажу правду: є деякі премії, які б не проти колись одержати. Бо вони чисті, приваблюють і престижем, і готівкою... А готівка – чудова можливість для мандрів.

Я чимало їжджу Україною й давно зрозуміла: нас не треба завойовувати. Самі ліземо в пащу дракона. Мені розповідали, що бачили жабу, яка верещить, однак повзе в огонь. Сама.

Оце раптом рука простягнулася до давньої власної збірочки «Оборона душі». І там таке прочитала – за голову взялася:

Ніхто не скаже, бо мовчить:

Вкраїну вкрадено. Давно
Її не видно. Тільки вітер
Гуляє дикий, голомозий...

В іншому місці:

Ми – той народ, якому присудили
Всю долю танцювати на мечах.
Хто в потемках метнув під ноги нам
Примарне золото, що обернулось кров’ю?

Є й цикл молитов за Україну «Денно і нощно»... Сьогодні так прямолінійно я не писала б. І, пригадую, дарувати цю збірку одному чеському поетові було трохи соромно: мовляв, хіба йому таке цікаво, у них такі теми вичерпано давно...

Буває, прокинуся на світанку й думаю про все те. Що з нами буде, з Україною... Я дуже гостро сприймаю – негайно хочеться діяти. А що приводів для тривог, болю, страхів вистачає з лишком, то іноді відчуваю: можна просто збожеволіти. Тоді кажу собі: обробляй свій сад. Або: роби професійно те, що саме ти можеш робити. Будь на своєму місці. Іноді допомагає.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Новини 29 жовтня: "євробляхи" штрафуватимуть на місці зупинки, з COVID-фонду фінансуватимуть виробництво серіалів Вчора, 29 жовтня

Білорусь закрила в'їзд для більшості мандрівників з України і ще 3 країн Вчора, 29 жовтня

В Україні почала роботу місія ЄС для підготовки "промислового безвізу" Вчора, 29 жовтня

В Україні почала роботу перша місія ЄС для підготовки "промислового безвізу" Вчора, 29 жовтня

Стефанішина запевняє, що уряд врятує безвіз та євроінтеграцію, попри рішення КС Вчора, 29 жовтня

Уряд дозволив штрафувати "євроблях" на місці зупинки – нардеп Вчора, 29 жовтня

Кулеба: рішення КСУ - серйозний удар, але ще не руйнує взаємодію із Заходом Вчора, 29 жовтня

У Мінфіні очікують результатів від нового керівника Митниці у найкоротші терміни Вчора, 29 жовтня

Рада може розглянути бюджет-2021 у першому читанні 5 листопада – нардеп Вчора, 29 жовтня

Шмигаль заявив про "швидке зближення позицій" з МВФ 28 жовтня