передплата Українською | In English

№23, грудень 2008

Михайло ЦИМБАЛЮК: «Надзвичайно ціную розум і професіоналізм»Михайло ЦИМБАЛЮК: «Надзвичайно ціную розум і професіоналізм»

Поділитися:

Михайло Цимбалюк уже рік очолює ГУ МВС України в Полтавській області. На Львівщині, де працював раніше, про нього відгукуються як про комунікабельну інтелектуальну людину. Власне, те, що Михайло Михайлович має ці якості, журналісти Полтавщини відчули вже на першій прес-конференції. А ще Михайло Цимбалюк переконаний, що в сучасну міліцію мають прийти саме інтелект, відкритість, контактність. «Надзвичайно ціную розум і професіоналізм», — сказав він під час призначення на посаду і пообіцяв зробити все, аби в полтавській міліції це завжди цінувалося. Тож про будні й перспективи сучасної регіональної міліції, про імідж правоохоронця та його місце в суспільстві наша розмова з начальником ГУ МВС України в Полтавській області генерал-майором міліції Михайлом ЦИМБАЛЮКОМ.

 

Михайло ЦИМБАЛЮК народився 21 листопада 1964 року в Івано-Франківській області. 1988 року закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Фізичне виховання», працював директором спортивної школи в селі Кошляки Підволочиського району на Тернопільщині. З грудня 1988-го по квітень 1996 року служив у Державтоінспекції Тернопільської області, керував міліцейським автогосподарством. Пізніше одержав призначення на посаду начальника Державтоінспекції Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області. 1998 року закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Юрист», а 2001-го — Національну академію внутрішніх справ («Правознавство»). Із серпня 2000 року — заступник начальника тернопільської обласної міліції, а з липня 2002-го — начальник УМВС Рівненської області. У липні 2004 року призначений головою Тернопільської ОДА. Очолював Департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх МВС України, потім — Головне управління МВС України у Львівській області. З грудня 2007 року — на посаді начальника УМВС України в Полтавській області.

— Михайле Михайловичу, за рік вашої роботи в міліцейському главку відбулися великі зміни,  навіть суто зовнішні. Насамперед ось такий факт: у холі розміщене чудове панно, на якому зображені гетьмани України. Чим пояснити таке нововведення?

— У міліції мають працювати люди, які є елітою в загальносуспільному сенсі. Які мають знати історію своєї держави, а відтак — обстоювати закон у сучасному житті. Як бачите, в приміщенні управління є й художня галерея: пейзажі, характерні для кожного району області. Іще хочемо зробити стенд, де будуть представлені всі начальники управління, відколи воно існує. Це не тільки данина пам’яті, а й важливо для вивчення історії краю. Усе це, як і зустрічі з ветеранами, які ми плануємо зробити регулярними, свідчить: міліція не є зацикленою тільки на питаннях злочинності, а живе загальносуспільним життям. І це теж один із моментів формування її позитивного іміджу. Є ще чимало нюансів, які, до речі, сприяють не тільки тому, щоб краще ставилися до міліції, а й щоб особовий склад працював ліпше, щоб люди розуміли: треба дорожити своєю професією та цінувати її.

— Психологи кажуть, що не ми обираємо професію, а професія обирає нас. Як було у вашому випадку?

— Непросто. За фахом я — учитель, мріяв саме про цю професію, і мрія здійснилася. І ось у моєму житті відбулася така, здавалося б, банальна зустріч — із представником служби ДАІ, котрий прийшов до школи для проведення профілактичної роботи. Він і сказав тоді, мовляв, чому б не змінити професію й не піти в ДАІ? Тема нашої зустрічі стосувалася запобігання дитячому травматизму й профілактики дорожньо-транспортних пригод, і мені запропонували посаду інспектора з пропаганди правил дорожнього руху. Коли поїхав додому і розповів про це батькові, то відчув нерозуміння. Нас, синів, у родині четверо. Пам’ятаю, сказав тоді: «Чотири сини! Я ж вас ростив, виховував, учив, а тепер один із чотирьох буде міліціонером!». Ну що вдієш, мусив батька переконувати! Одразу цього зробити не вдалося. Однак усе ж поїхав на вищі курси міліції у місто Іжевськ. Ось так почалася моя міліцейська кар’єра. Зазначу, що нині батько змінив свою думку, підтримує міліцію, бо зрозумів, що це за фах. Власне, все залежить не від того, яка професія, а від того,  якою ти є людиною. Наразі, до речі, ще один брат за моїм прикладом працює в системі МВС. І батько нами гордиться!

— А чи були у вашому професійному житті моменти, коли ви думали: «Ну навіщо я обрав цю професію, краще б був учителем»?

— Кілька разів таке було. Це вже в той період, коли працював начальником УМВС. Коли на прийом приходить людина і ти відчуваєш, що вона має рацію й правда на її боці, але практично нічого не можеш зробити, аби розв’язати проблему. Бо є обставини (здебільшого вони стосуються законодавчих меж), які не дозволяють цього зробити. Отоді буває соромно за себе, за свою професію, а точніше, за таку тупикову ситуацію. Однак кардинально щось змінювати не прагнув ніколи. Професія правоохоронця, правника багато в чому схожа з учительською. І цим мені цікава. Ось тільки ми переважно маємо справу з особами, яких не зуміли виховати ні сім’я, ні школа...

— Михайле Михайловичу, на Полтавщині традиційними стали прийоми громадян співробітниками міліції на місцях. Певно, ви вже встигли, як і обіцяли, побувати в кожному з 25 районів області. Тож із якими питаннями люди звертаються найчастіше?

— Власне, в цьому плані Полтавщина не відрізняється від інших областей. Найчастіше скаржаться на те, що відмовили в порушенні кримінальної справи, на нечемність працівників, на затягування розслідування, на те, що під будь-яким приводом не приймають заяви громадянина. Висновки робимо оперативно. Одним із головних пріоритетів нашої роботи є забезпечення повноти обліку і реєстрації злочинів, недопущення їх приховування, зокрема, шляхом необґрунтованих відмов у порушенні кримінальних справ і фальсифікації таких матеріалів, ефективність роботи з розкриття злочинів.

Так, упродовж 10 місяців нинішнього року в області зареєстровано 87 639 заяв і повідомлень про злочини, що на 3,2 відсотка більше, ніж за аналогічний період торік.

Щотижня мобільні групи працівників апарату ГУ МВС здійснюють перевірки міськрайорганів, зокрема з питань обліково-реєстраційної дисципліни. Мета цих виїздів — виявлення фактів приховування злочинів від обліку, безпідставної відмови в порушенні кримінальних справ за надуманими мотивами, покращення якості досудового слідства та усунення недоліків у подальшій діяльності. Результати таких перевірок є предметом постійного обговорення на оперативних нарадах і засіданнях колегії ГУ МВС для вжиття конкретних заходів. Полтавська міліція має тримати марку! А справжній професіоналізм починається з вимогливості до себе...

— Ви працювали й головою облдержадміністрації, тобто фактично, так би мовити, побували по обидва боки барикад. Якою, на вашу думку, має бути співпраця влади та міліції?

— Насамперед треба бути однодумцями. Що ж то буде, коли ми не з проблемами воюватимемо, а одне з одним?! Адже пересічний громадянин не виокремлює: це — адміністрація, це — рада, це — міліція. Для нього ми всі — представники влади... Мені пощастило: маю однодумців на Полтавщині в особі й голови обласної ради, і голови облдержадміністрації. Приємно, що нас підтримують. Якби не було такої підтримки, чи вдалося б нам у рекордні строки побудувати найкращий в Україні спортивний комплекс, відбудувати нове приміщення міського управління, здійснити технічне оснащення?! Переконаний також, що співпраця влади та міліції має стосуватися й протистояння злочинності, зокрема профілактичних заходів. Ось тут треба діяти єдиним фронтом. Полтавщина — одна з небагатьох областей в Україні, де це вдається робити! І те, що значні кошти спрямовуються на реалізацію програм із профілактики  злочинності,  —  великий плюс! Але й тут є ще над чим працювати. Ось, приміром, боротьба з незаконним обігом наркотиків. Чи   протистояння злочинності на дорогах, у придорожніх кафе. У цій роботі без підтримки місцевих органів влади не обійтися. Та й у наведенні ладу в діяльності різноманітних гральних закладів — теж. Саме місцеві органи влади дають дозвіл на їх функціонування...

Щодо протистояння наркоторгівлі, то тут необхідні особливі зусилля. На Полтавщині 4,4 тисячі осіб, які вживають наркотики. З початку року задокументовано 2 679 наркозлочинів, із яких 1058 (39,5%) пов’язані зі збутом наркотичних засобів. Серйозні цифри. Моя пропозиція  —  спрямовувати кошти, отримані від реалізації майна наркоторгівців, на програми з профілактики цього явища. Якби вона втілилася в життя на загальнодержавному рівні, це тільки сприяло б поліпшенню спільної роботи міліції та місцевої влади. 

— Полтавщина — область із розвиненою сировинною базою  ПЕК. Не раз порушувалися питання про проблеми в цій галузі, про те, що господарі земель, де видобувають вуглеводні, фактично залишаються ошуканими...

— Це дуже гостре питання. І міліція не стоїть осторонь його вирішення.  Лише нинішнього року забезпечено відшкодування до бюджету 1 млн. 819 тис. гривень. Значна увага приділяється виконанню стратегічних завдань із детінізації галузей економіки. Основні зусилля концентруємо на пріоритетних напрямках Полтавського регіону: паливно-енергетичному та  агропромисловому комплексах, а також викритті злочинів у бюджетній сфері, боротьбі з хабарництвом та корупцією, розгляді кримінальних справ у судах. Протягом 10 місяців поточного року працівниками ГУ МВС України в Полтавській області виявлено 1 037 злочинів в економічній сфері, серед яких 751 кваліфікований та 409 тяжких та особливо тяжких. Зважаючи на те, що паливно-енергетичний комплекс посідає одне з провідних місць в економіці не лише області, а й держави, приділяємо особливу увагу протидії злочинам саме в цій галузі. У сфері ПЕК виявлено 29 злочинів, зокрема, 17 кваліфікованих, 17 — тяжких та особливо тяжких. Задокументовано 4 злочини зі збитками у понад 100 тис. гривень та один — із збитками понад 1 млн. гривень. Загальна сума збитків за порушеними кримінальними справами становить 2 млн. 96 тис. гривень.

— Нині багато говориться про протистояння корупції. Наскільки актуальна ця проблема на регіональному рівні?

— Дуже! Особливо з огляду на те, якої актуальності набувають земельні питання. Саме тому в цій роботі  ланок, які не перебували б під контролем, просто не повинно бути! У світлі вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» за матеріалами працівників органів внутрішніх справ області складено 43 адміністративні протоколи. Притягнуто до адміністративної відповідальності 18 державних службовців 3—4-ї категорій та 11 держслужбовців 5—7-ї категорій. Наразі суди розглянули 43 адмінпротоколи, за 32 із них прийнято рішення, 4 — направлено до прокуратури для вирішення питання про порушення кримінальних справ. Як бачите, є реальні результати роботи.

— Михайле Михайловичу, нещодавно міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко вручив вам відзнаку за розвиток науки, якою може похвалитися, певно, дуже мало начальників міліцейських підрозділів у нашій державі. Скажіть, чи має в міліції наука повне практичне втілення?

— На жаль, не настільки, як того хотілося б. Звичайно, в розслідуванні злочинів використовуємо новітню техніку. Нині є спеціальні сучасні засоби і в науково-дослідному центрі, і в ДАІ, і в інших службах. Буває, що розкриття злочину ґрунтується на суто науковій, дослідницькій доказовій базі. Це нормально, за цим  —  майбутнє. Однак вважаю, що необхідно коригувати й свідомість наших працівників. Аби прийшло розуміння: ми не силова, а правоохоронна структура, і аналіз, знання, науковий підхід, а не тиск мають слугувати розкриттю злочину. Система добору міліцейських кадрів також повинна базуватися на наукових принципах.

— Щиро бажаємо, щоб усе задумане здійснилося. А ще прийміть вітання колективу парламентського «Віча» із нагоди професійного свята — Дня міліції!

— Дуже дякую!

 

Розмову вела Ірина КУРОЧКА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата