передплата Українською | In English

№23, грудень 2008

Здобуваємо фах управління державоюЗдобуваємо фах управління державою

Поділитися:

Нині без новітніх знань не обійтися нікому. А тим паче керівникам, що ухвалюють важливі для громади управлінські рішення. Прогалини в знаннях високопосадовців покликаний заповнювати Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України. Свою кваліфікацію тут підвищують державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування високих 1—4 категорій — від працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, посадовців центральних органів виконавчої влади до голів обласних і районних рад та райдержадміністрацій.

Віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України Анатолій ЧЕМЕРИС переконаний, що система підвищення кваліфікації загалом потребує модернізації.

— Пріоритетом має стати розробка управлінських технологій, інструментарію для ефективного вирішення завдань, що стоять перед керівниками, — каже він. — Нинішня ж система дещо відірвана від реальних потреб, усі зусилля спрямовуються на інформування слухачів про особливості державної політики в тій чи іншій сфері. А роль підвищення кваліфікації має бути чітко пов’язана з повсякденною діяльністю керівника.

У навчальному процесі не обійтися без новітніх наукових напрацювань, світового досвіду.

— Лише актуальними цікавими програмами можна залучити високопосадовців до навчання, — зазначає директор Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Валентина ГОШОВСЬКА. — Тому спільно з Баварською школою управління ми розробили навчальну програму для держслужбовців, співпрацюємо з французькими, польськими навчальними закладами, обмінюючись досвідом, теоретичними розробками. Часто порядок денний цільових програм диктують політичні чи економічні зміни в суспільстві. Нині, наприклад, постає питання, як працювати держслужбовцям в умовах фінансової кризи. Ми намагаємось оперативно реагувати на всі виклики часу. Тож незабаром почне роботу Центр підвищення кваліфікації викладачів та організаторів, через який поширюватимемо передові знання в регіонах.

Як свідчить практика, найбільше потребують підвищення кваліфікації щойно обрані чи призначені посадовці.

— Їм потрібно дати ґрунт для прийняття управлінських рішень, розвинути основи стратегічного мислення. Але найголовніше — закласти прагнення працювати над собою, — вважає заступник директора інституту Микола СОЛОХА.

Відповідно до законодавства посадові особи місцевого самоврядування та держслужбовці зобов’язані протягом першого року роботи пройти курси з підвищення кваліфікації. А потім раз на п’ять років повертатися до аудиторії. Законом передбачено, що термін навчання не має перевищувати одного місяця.

Для задоволення потреб слухачів до розкладу занять включають питання з регіональної політики, матеріально-фінансових основ місцевого самоврядування, управління майном комунальної власності, регулювання земельних відносин, формування місцевих бюджетів, реформування житлово-комунального господарства тощо. Окрім викладачів інституту, до проведення семінарів залучають фахівців із міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Навчальний процес передбачає ділові ігри, аналіз професійних ситуацій, дискусії, тематичні зустрічі, «круглі столи», а також індивідуальні заняття та консультації. Через завантаженість посадових осіб на місцях двотижневий курс розбито на дві частини: по одному тижню з перервою на місяць-два.

На думку начальника Управління змісту та координації підвищення кваліфікації інституту Олексія БРАЙЧЕНКА, без глибоких знань із різних галузей державного управління та місцевого самоврядування посадовець не почуватиметься комфортно на посаді. За словами науковця, керівник повинен прагнути нових знань, нового бачення, а не лише вирішувати буденні питання.

Анкетування для вивчення потреб майбутніх слухачів інституту дає змогу індивідуалізувати навчальний процес. Адже специфіка окремого регіону може потребувати розробки тієї чи іншої теми: десь цікавляться транскордонним співробітництвом, в іншому районі більше уваги звертають на розвиток продуктивних сил в аграрному секторі. З урахуванням запитів слухачів і формуються навчальні групи.

З огляду на дані анкетування в інституті збільшено кількість годин, відведених на вивчення практичного досвіду роботи на місцях. Слухачі виїжджали у Славутич, Бровари, Переяслав-Хмельницький (Київська область), Умань (Черкаська область), відвідали Києво-Святошинську райраду. Постійно знайомляться з роботою Апарату Верховної Ради України, відбуваються зустрічі з керівництвом Секретаріату ВР. Викликав зацікавленість у колег досвід функціонування при Броварській райраді школи муніципального управління, де навчають сільських голів, бухгалтерів тощо.

— Ми постійно працюємо над розробкою нових навчальних програм, тренінгів, — розповідає віце-президент Національної академії держуправління А. Чемерис. — Насамперед це стосується методів публічного управління, здійснення моніторингу, оцінювання. Постійно оновлюються програми для керівників вищих категорій, ми створили своєрідну «табличку множення» для державних службовців, які вперше призначені на посади.

Склавши тестування, заліки та написавши всі передбачені роботи, посадовець отримує свідоцтво державного зразка про проходження курсу.

Навчання фінансується з держбюджету відповідно до державного замовлення з підготовки та перепідготовки посадових осіб. Міська адміністрація чи орган місцевого самоврядування, що направляють посадовця на курси підвищення кваліфікації, своїм коштом покривають витрати лише на відрядження та проживання. Заняття в інституті здійснюються протягом 10 місяців на рік, окрім липня та серпня.

Регулярно проходять перепідготовку службовці центральних органів державної влади — під час щорічних атестацій тут контролюється кількість годин підвищення кваліфікації. Дещо складніше працювати з посадовими особами місцевого самоврядування, адже законом не передбачена відповідальність за непроходження перепідготовки в спеціалізованих навчальних закладах. Головам райрад надсилаються запрошення як через систему облрад, так і персонально. Необхідність навчання більше усвідомлюють ті, хто вже закінчив Академію держуправління, здобувши ступінь магістра. Вони охоче приїжджають до інституту для підвищення кваліфікації.

Окрім двотижневих курсів, в інституті проводяться тематичні семінари з актуальних питань регіонального розвитку, що тривають 2—3 дні. Цими програмами вдається охопити більше посадових осіб. Звісно, протягом кількаденного навчання слухач не має змоги проштудіювати класичні підручники на 300—500 сторінок, тому фахівці інституту готують спеціальні брошури, де стисло подають найнеобхідніші матеріали. Наразі розроблено 12 тем для семінарів.

В інституті також напрацьовують програми, за якими здійснюються заняття в інших навчальних закладах системи підвищення кваліфікації. Інститут і Національна академія держуправління — основні осередки навчально-методичного забезпечення викладання предметів з державного управління.

 

Щороку в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів проходять перепідготовку 2,5—2,6 тисячі службовців.

За період з 2005-го по вересень 2008 року за професійними програмами підвищили кваліфікацію 1213 посадових осіб місцевого самоврядування, що становить 19,5 відсотка від загальної кількості слухачів.

З січня по вересень 2008 року навчальні курси прослухали 246 посадовців місцевого самоврядування (17,9 відсотка від загальної кількості слухачів).

До роботи з підвищення кваліфікації кадрів постійно долучаються фахівці підрозділів Апарату Верховної Ради України. Про це кореспондентові «Віча» повідомив керівник Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Віктор ГРАБ.

— Намагаємося донести найсвіжішу інформацію про роботу над законами, що регулюють діяльність органів місцевого самоврядування, роз’яснюємо поправки, доповнення, — зауважує він. — Окрім цього, слухачі ставлять багато запитань, відповіді на які не можуть знайти на місцях.

Віктор Граб каже, що представники місцевої влади часто звертаються до проблеми завершення конституційної реформи, другим етапом якої мали б стати ліквідація адміністрацій та утворення виконавчих комітетів. Часто йдеться про фінансові аспекти діяльності органів місцевого самоврядування та особливості реалізації власних і делегованих повноважень.

Викладачі Інституту підвищення кваліфікації нарікають, що їм нечасто випадає побачити на заняттях народних депутатів України. Для цього парламентарії мусили б ухвалити закон, який зобов’язував би їх проходити курс  підвищення кваліфікації. Фахівці інституту вже заповзялися готувати спеціальні програми для депутатського корпусу. Тут сподіваються, що народні обранці наступної каденції сядуть за парти, аби поглибити знання у сфері законодавчого процесу, державного управління тощо.

— Серед іноземних парламентаріїв навчання в школах з державного управління набуло надзвичайної популярності. Партії охоче делегують своїх представників, особливо тих, хто вперше балотується на виборну посаду, — розповідає Валентина Гошовська. — Наші ж депутати віддають перевагу роботі з політтехнологами. Чи не тому політика в Україні вважається брудною справою? Адже ще Леся Українка казала, що не так політика псує характери, як характер — політику. Тож якщо хочемо жити в цивілізованій країні, маємо прищеплювати політичну культуру і посадовцям, і народним депутатам.

Високу якість навчання в інституті засвідчує постійний моніторинг, який здійснюється шляхом анкетування слухачів. Так, якщо в 2005 році 79,3 відсотка слухачів залишилися задоволені навчанням, то в 2006-му — 86,3, у 2007-му — 92,7, а в січні—листопаді 2008 року — 94,2.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата